By Київ. 30 травня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Мобілізація доходів, зокрема ухвалення законопроєкту №8401 про скасування запроваджених на початку війни податкових пільг, відновлення електронних декларацій чиновників про доходи та поправки до закону про фінмоніторинг – основні завдання найближчого майбутнього в рамках виконання Україною своїх зобов’язань за програмою розширеного фінансування EFF, повідомив глава місії фонду Гевін Грей.
“Ключовим завданням влади є забезпечення достатніх ресурсів, особливо для покриття витрат держави на виконання основних функцій. Прикладом цього є податковий пакет, так званий законопроєкт №8401, перше читання якого відбулося вчора у ВР, і завершення якого є важливим зобов’язанням за програмою. Це те, що ми вважаємо здійсненним і необхідним”, – сказав він на пресконференції за підсумками досягнутого SLA про перший перегляд програми у вівторок.
Заступник глави місії МВФ Натан Епштейн зазначив, що Україна в умовах війни потребує великих донорів, готових допомогти, і в цьому питанні важливим є розподіл допомоги.
Він нагадав, що законопроєкт відновлює податкові перевірки та штрафи як необхідні адміністративні заходи і скасовує 2-відсоткову спрощену систему оподаткування, вирівнюючи умови гри для бізнесу в країні та допомагаючи забезпечити мобілізацію ресурсів.
“Я думаю, що загалом це реформа, яка видається здійсненною і необхідною. Це те, що обговорювалося з листопада минулого року. Ми відчуваємо, що зараз є імпульс для цього, і важливо, щоб це відбулося”, – додав Епштейн.
За словами глави місії, ключовим елементом програми залишається прогрес у реформах управління та боротьбі з корупцією. Він уточнив, що ключові кроки передбачають ухвалення закону про відновлення подання декларацій про активи з орієнтирами для програми в липні та жовтні цього року, а також внесення поправок до законодавства про боротьбу з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму (AML/CFT) з контрольним орієнтиром у вересні.
“Реформи в цих сферах … необхідні для того, щоб Україна могла просуватися до вступу до ЄС. По-друге, вони допоможуть переконати потенційних іноземних інвесторів у тому, що в Україні рівні правила гри. І, по-третє, це вплине на бажання донорів надати ресурси для відновлення та реконструкції”, – наголосив Грей.
За його словами, основну увагу в цьому перегляді приділили зусиллям із відновлення декларацій про активи, що допоможе зусиллям із виявлення корупції, а також вдалося просунутися в обговоренні законодавства про AML/CFT.
“Ми припускаємо, що влада змінить законодавство, яке регулює діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури”, – додав він.
Відповідаючи на запитання про ставлення МВФ до дискусії про бюджетні виплати військовим і ухвалений ВР у першому читанні у вівторок компромісний законопроєкт, голова місії зазначив, що видатки на оборону, зрештою, є суверенним вибором, і фонд не заглиблюється в деталі видатків на оборону.
Він уточнив, що місія в курсі діяльності робочої групи щодо компромісного законопроєкту, проте поки що не мала можливості оцінити останній документ. Грей наголосив, що важливим для фонду в цьому законопроєкті, як і в будь-яких інших рішеннях ВР, що збільшують видатки держбюджету, є можливість їх фінансування – чи то коштом податків, чи то грантів, чи то пільгового фінансування, щоб гарантувати, що бюджет можна виконати в такий спосіб, щоб борг залишався стійким.
Відповідаючи на запитання про валютну лібералізацію, глава місії нагадав про розробку Нацбанком відповідної стратегії, відзначивши дуже хороший прогрес у цьому питанні, проте поки що не надав інших деталей.
Як повідомлялося, законопроєкт №8401 ВР ухвалила в першому читанні напередодні завершення роботи місії МВФ – 29 травня.
У день оголошення про угоду на рівні персоналу (staff level agreement, SLA) про перший перегляд парламент ухвалив у першому читанні компромісний законопроєкт №9342 про виплати військовим. За словами народного депутата Ярослава Железняка, він потребуватиме додатково близько 10 млрд грн видатків на рік, а цього року – близько 1,9 млрд грн (без урахування оплати інструкторів), тоді як видатки на виконання ухваленого 10 квітня цього року закону Железняк оцінював приблизно в 146 млрд грн.
