By Київ. 15 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвесту”, що розташовані в Кривому Розі, після підриву окупантами греблі Каховської ГЕС працюють у стабільному режимі.
“На поточний момент у нас усе під контролем. Технологія забезпечується, є питання з побутовими потребами, але вони в робочому порядку вирішуються. Усі підприємства працюють штатно, стежимо за динамікою щодо води й залежно від ситуації будемо ухвалювати рішення”, – повідомив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко в інтерв’ю виданню “NV Бізнес”.
Водночас він зазначив, що після вторгнення Росії поменшало активів, які працюють, але додалася специфіка воєнного часу.
“У нас з’явилися взаємодія і допомога армії на локальному рівні. З’явилася взаємодія з військовими адміністраціями. Я займаюся цими питаннями. І, безумовно, ніхто не знімав завдання щодо ефективної організації виробництва. Тому якщо ми говоримо про занурення у виробничу діяльність, то воно залишається повним і максимально глибоким”, – констатував Мироненко.
За його словами, компанія працює як одна команда.
“Ми критично подивилися на бізнес-процеси, які в нас були до початку повномасштабної війни та після її початку. І відмовилися від тих, у яких немає необхідності для виживання і стабільної роботи компанії. Відповідно частина людей потрапила під скорочення. Ще частина – самостійно прийняла рішення покинути компанію. У нас був і є досить хороший кадровий резерв. Лише нещодавно зі сторони було залучено нову директорку зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом – Тетяну Петрук з “Укртелекому”, – сказав топменеджер.
Він додав, що для посилення команди було здійснено кадрові перестановки і на європейських, і на українських активах. Частину співробітників – 7 тис. осіб, зокрема з Маріуполя та Авдіївки, працевлаштували на інших активах. Чисельність на всіх активах сумарно становить близько 60 тис. осіб, близько 3 тис. осіб перебуває у вимушеному простої. Переважно в Кривому Розі – ГЗК, де недозавантажені підприємства через блокування портів. В Авдіївці на роботу виходять близько 180 осіб, які забезпечують збереження коксових батарей, ліквідують наслідки обстрілів.
Водночас Мироненко уточнив, що компанія привела до ладу всі бомбосховища, вони забезпечені запасами води та їжі, джерелами тепла, зв’язку, електроенергії. Також змінено порядок організації роботи.
“У металургії безперервні процеси – аглофабрика, доменна піч, сталеплавильний переділ. Є переривчасті – прокатне виробництво. Люди на безперервному циклі забезпечені бронежилетами та касками. Зараз докуповуємо партію касок для прокатників, у яких збільшилося завантаження. На підприємствах, які віддалені від лінії фронту, під час сигналу “Повітряна тривога” ця частина персоналу продовжує роботу, вдягнувши бронежилети та каски, а решта спускається в бомбосховище і має там перебувати до закінчення тривоги”, – пояснив операційний директор.
Він зазначив, що зв’язок із підприємствами постійний, а заводам надано можливість ухвалювати рішення в стресовій ситуації.
“Що стосується розподілу сировини, планування виробничої діяльності, то, будьмо відвертими, на початку повномасштабної війни в нас практично повністю зупинилася “Запоріжсталь”, а також було призупинено роботу деяких підприємств. Після того як на центральному рівні ми вибудували взаємодію із залізницею, з Мінінфраструктури, і вони нам почали давати коридори для вивезення сировини, вдалося запустити “Запоріжсталь”, відновилася повноцінна робота “Каметсталі”. Тоді виникла необхідність нормального планування виробничих ланцюжків і координації всіх сфер діяльності. І зараз ми працюємо в такому режимі”, – сказав Мироненко.
Щодо ситуації в Маріуполі топменеджер зазначив, що потрібно дістатися до цих майданчиків і зрозуміти, що з ними сталося, наскільки вони постраждали внаслідок бойових дій, наскільки там замінована територія і що потрібно для розмінування.
“Розібратися, яка взагалі складеться зовнішньополітична конфігурація, чи буде працювати маріупольський порт. Тут багато аспектів, які потрібно буде враховувати під час розроблення концепції відновлення маріупольської металургії. Якщо відновиться статус-кво в межах 1991 року, відновиться вся логістика, яка давала ефективність Маріуполю (з урахуванням Донецька, сировинних джерел тощо)… Маріуполь матиме переваги як локальний виробник для східної частини України”, – пояснив топменеджер.
Мироненко додав, що наразі є торгове фінансування, яке залучає компанія від банків під вивезення продукції. Із залученням довгих кредитів для українських підприємств зараз усе дуже складно. Украй мало хто готовий вкладати гроші в підприємство, яке розташоване недалеко від лінії фронту.
Зі свого боку він зазначив, що в компанії стабілізувалася ситуація з постачанням електрики та із залізничною логістикою в Україні. Також кон’юнктура на експортних ринках сталі та руди у 2023 році краща, ніж у другій половині 2022-го. Крім того, запущено ще одну доменну піч на “Запоріжсталі”.
“Навчилися везти в тому обсязі та в ті терміни, які необхідні. Почали краще дотягуватися до європейського ринку і швидше це робити. Ми варіюємо виробництво. Вигідно продавати чавун – продаємо його, вигідно рулон – продаємо рулон, вигідно сортовий прокат або заготовку – продаємо їх. Плюс покращилася ситуація з енергопостачанням”, – констатував директор.
Через складнощі внаслідок зупинення Авдіївського КХЗ група, як і раніше, працює на власному вугіллі, використовуючи маку К і марку Г, хоча без АКЗХ впала якість коксу.
“Але ми виробляємо весь обсяг, необхідний для роботи чотирма доменними печами. Коли працюємо п’ятьма доменними печами, то купуємо кокс у Польщі та в Україні. Зараз проводимо технічні заходи, щоб знизити витрату коксу і максимально відійти від його закупівлі у третіх осіб”, – пояснив Мироненко, додавши, що вапняк компанія купує на заході України, а також імпортує з Туреччини.
“На “Запоріжсталі” за планом триває процес освоєння товарних слябів. Уже було поставлено близько 25 тис. тонн від початку року. У травні вироблено близько 6 тис. тонн слябів для наших італійських активів. І плануємо нарощувати цей обсяг до 60-80 тис. тонн. При нормальному завантаженні італійські заводи купують близько 130-140 тис. тонн на місяць, близько 50%”, – сказав топменеджер.
Завод з оцинкування “Юністіл” у Кривому Розі стабільно працює на холоднокатаному прокаті “Запоріжсталі” і вийшов на обсяг 6 тис. тонн на місяць оцинкованого прокату, переважно це внутрішній ринок.
Основний стратегічний ринок збуту – ЄС. Зараз адміністративних обмежень немає, але є обмеження економічні. Це зростання вартості логістики до нашого кінцевого споживача – середземноморський ринок, Північна Африка. Раніше було $30-40 за тонну з урахуванням навантаження і фрахту. Зараз відправка через порти Польщі – у кілька разів більше. Крім того, зараз у країнах ЄС випав великий сегмент постачальників. Вони відмовилися від російського рулону – на ринку немає “Сєвєрсталі” та інших російських виробників – цю нішу зайняв “Метінвест”.
“В італійського майданчика є свої переваги. У болгарського теж є свої плюси. Концептуально якогось остаточного рішення немає. І рішення ухвалюватимуть, зокрема, виходячи з реалій в Україні, щоб була синергія з українськими активами”, – резюмував Мироненко.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-Холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Джерело: https://metinvestholding.com/ua/media/news/dodalasya-specifka-vonnogo-chasu-velike-ntervyu-oleksandra-mironenka-coo-grupi-metnvest-nv-ua-pro-rozumnu-avtonomyu-zavodv-perspektivi-marupolya-ta-zmni-v-logstic?fbclid=IwAR3AL9tI7YmfZtk6LKT52aDY5Ry8gOuLXr3E6SPo6Li8np0BNEqGN-dnqc4
