By Київ. 3 липня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Профіцит зведеного платіжного балансу України у травні зріс до $1,53 млрд із $1,40 млрд у квітні, повідомив Національний банк України на своєму сайті.
Згідно з його інформацією, це сталося завдяки збільшенню чистого припливу за фінансовим рахунком до $1,55 млрд із $1,00 млрд у квітні за невеликого негативного сальдо поточного рахунку – $21 млн, тоді як у квітні його позитивне значення становило $380 млн.
Сумарно за п’ять місяців цього року зведений платіжний баланс зведено з профіцитом $6,82 млрд проти дефіциту $6,04 млрд за той самий період минулого року, а також завдяки чистому притоку за фінансовим рахунком $8,17 млрд проти чистого відтоку $9,18 млрд за перші п’ять місяців 2022 року.
Як зазначив Нацбанк, від’ємне сальдо торгівлі товарами та послугами в травні обсягом $2,53 млрд, сформоване, зокрема, завдяки значним витратам громадян України, які перебувають за кордоном, було компенсовано завдяки отриманню гранту від міжнародних партнерів, що збільшило профіцит вторинних доходів.
За п’ять місяців 2023 року дефіцит поточного рахунку становить $1,43 млрд проти профіциту $3,07 млрд за п’ять місяців 2022 року. Без урахування реінвестованих доходів і грантів від міжнародних партнерів дефіцит становить $6,3 млрд.
Експорт товарів збільшився на 10,0% до травня-2022, їх імпорт – на 28,2%. Порівняно з попереднім місяцем експорт товарів знизився на 0,2%, а їх імпорт збільшився на 6,7%, зазначив Нацбанк.
Згідно з його даними, обсяги експорту товарів становили $2,9 млрд. Зріс експорт продовольчих товарів – на 38,9% (порівняно з квітнем-2023 скоротився на 3,3%), зокрема зернових – у 2,2 раза (порівняно з квітнем зменшився на 12,8%), а також чорних і кольорових металів – на 9,6% (до квітня – на 20,8%).
Експорт в інших товарних групах скоротився, зокрема: мінеральних продуктів (зокрема руд) – на 45,1% (-7,0% до квітня); продукції машинобудування – на 24,0% (-23,8% до квітня); деревини та виробів із неї – на 10,6% (+17,5% до квітня); промислових виробів – на 5,4% (+1,5% до квітня); продукції хімічної промисловості – на 1,2% (-9,7% до квітня).
У травні 2023 року в номінальному вимірі найбільше збільшився експорт до країн Азії (на $389 млн, або у 2,3 раза, а його частка в експорті товарів зросла з 11,3% у травні 2022 року до 23,7% у травні 2023 року) та Африки (на $150 млн, або у 3,6 раза, зі збільшенням частки з 2,2% до 7,2%). Водночас скоротився експорт до країн ЄС (на $279 млн, або на 13,9%, а його частка зменшилася з 76,3% до 59,7%).
Обсяги імпорту товарів у травні цього року становили $4,9 млрд. Енергетичний імпорт зменшився на 7,1% (до квітня – на 10,8%), тоді як неенергетичний зріс на 36,2% (до квітня – на 10,0%). Зокрема: продукції машинобудування – на 31,4% (+1,0% до квітня); хімічної промисловості – в 1,5 раза (-5,6% до квітня); чорних і кольорових металів – у 2,1 раза (+23,4% до квітня); продовольчих товарів – на 20,0% (+1,9% до квітня); промислових виробів – на 35,7% (+24,0% до квітня); деревини та виробів з неї – в 1,8 раза (+0,1% до квітня).
У травні 2023 року в номінальному вимірі найбільше зріс імпорт із країн Азії (на $711 млн, або в 1,7 раза, а його частка збільшилася з 25,6% до 34,4%) і ЄС (на $525 млн, або на 28,2% зі збереженням частки 48,4%). Збільшився також імпорт із країн Америки – на $67 млн (або на 33,5%), а його частка зросла з 5,2% до 5,4%. Водночас скоротився імпорт із країн СНД – на $79 млн (або 45,4%) із падінням частки з 4,5% до 1,9%, повідомив Нацбанк.
За його даними, дефіцит торгівлі послугами скоротився до $501 млн із $591 млн у квітні-2023 і $1,13 млрд у травні-2022. Їх експорт збільшився до торішнього травня на 12,1%, тоді як імпорт скоротився на 19,9%.
Експорт послуг зріс за рахунок транспортних послуг (у 1,5 раза за рахунок практично всіх видів транспорту, крім трубопровідного) та інших ділових послуг (на 23,8%). Експорт усіх інших послуг скоротився, зокрема комп’ютерних послуг – на 1,8%.
Імпорт послуг зменшився насамперед за рахунок витрат людей, які виїхали за кордон через війну, і короткострокових мігрантів – на 29,0%, до $1,4 млрд, що відповідає показнику за квітень. Обсяги імпорту транспортних послуг зросли в 1,6 раза (завдяки послугам морського та автомобільного транспорту), телекомунікаційних і комп’ютерних послуг – у 1,8 раза.
Профіцит балансу первинних доходів скоротився до $529 млн (у травні 2022 року – $754 млн, у квітні 2023 року – $724 млн), що зумовлювалося і скороченням надходжень за статтею “оплата праці” (зменшилися на 8,9%), і зростанням виплат доходів від інвестицій у 1,7 раза.
Профіцит балансу вторинних доходів, як і у квітні, збільшився до $2,0 млрд порівняно з $1,4 млрд у травні 2022 року, що переважно було зумовлено більшими обсягами фінансування за рахунок грантів від міжнародних партнерів.
Обсяг приватних грошових переказів зменшився на 10,6% до травня 2022 року і становив $929 млн порівняно з $945 млн у квітні. Заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, збільшилася на 4,4%, тоді як інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, зменшилися на 26,4%.
Загалом офіційними каналами спрямовано на 13,3% переказів менше, ніж у травні минулого року, тоді як потік через неформальні канали зменшився на 7,0% порівняно з травнем минулого року. Загалом за січень – травень 2023 року обсяги грошових переказів зменшилися на 11,9%, зокрема: чиста оплата праці – на 11,2%, приватні трансферти – на 13,3%.
Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій з капіталом) становило $12 млн (у травні 2022 року – $170 млн, у квітні 2023 року – чисте кредитування $402 млн).
Загалом за п’ять місяців 2023 року чисте запозичення від зовнішнього світу сягнуло $1,35 млрд, тоді як за відповідний період минулого року було зафіксовано чисте кредитування $3,13 млрд.
Щодо фінансового рахунку Нацбанк уточнює, що чистий приплив за операціями держсектору становив $1,93 млрд (у травні-2022 – $0,94 млрд, у квітні-2023 – $1,58 млрд) і зумовлювався чистим надходженням коштів за кредитами від міжнародних партнерів на суму $1,9 млрд. Водночас чисті виплати за ОВДП нерезидентам становили $83 млн.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у травні цього року Нацбанк оцінив у $140 млн, тоді як у травні 2022 року – у $80 млн, а у квітні 2023 року – $299 млн, зокрема, реінвестування доходів банківського сектору становило $85 млн, чистий приплив акціонерного капіталу – $8 млн, чисте залучення за борговими інструментами – $47 млн, із них за кредитами сестринських підприємств – $17 млн.
За п’ять місяців 2023 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в $1,6 млрд (зокрема, реінвестування доходів – $1,3 млрд), тоді як за п’ять місяців 2022 року чистий відтік становив $465 млн (зокрема, реінвестування доходів – $406 млн).
Чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) становив $243 млн (за п’ять місяців 2022 року – $118 млн), чисті залучення за борговими інструментами – $228 млн (за п’ять місяців 2022 року були чисті погашення $832 млн).
Як зазначає Нацбанк, чисте зменшення зовнішньої позиції за операціями банків із портфельних та інших інвестицій становило $191 млн (у квітні – $52 млн): чисте скорочення зовнішньої позиції за статтею “валюта і депозити” ($316 млн проти $164 млн у квітні) частково врівноважено чистим придбанням банками цінних паперів нерезидентів ($86 млн проти $146 у квітні).
Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $865 млн (у квітні $1,0 млрд) і, як і у квітні, зумовлювалося головним чином зростанням обсягів готівкової валюти поза банками – на $1,0 млрд. Крім того, зменшення чистої зовнішньої позиції за торговельними кредитами становило $188 млн, а чисте збільшення заборгованості за кредитами та позиками – $42 млн.
За січень – травень 2023 року зростання обсягів готівкової валюти поза банками оцінено в $5,2 млрд, тоді як за відповідний період 2022 року – $4,4 млрд, зокрема, у травні-2023 року воно становило близько $1,0 млрд.
Чистий відплив із приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) у травні становив $330 млн проти $2,7 млрд у травні 2022 року і $397 млн у квітні 2023 року.
