By Ще з осені минулого року в рамках проєкту “Відповідь на кризу в Україні” у Коломиї, Ворохті, Бурштині, Надвірній Івано-Франківської області, та Лукавцях Чернівецької, почали працювати простори дружні до дитини, або ж chilld-friendly space (CFS). Місця, де діти можуть навчатися та просто приємно проводити час.
Протягом перших місяців роботи було складно. Поки тривали ремонти, фасилітаторки та психологині займалися з дітьми в альтернативних приміщеннях. Разом з батьками й дітьми творили тепле, безпечне середовище. Не завадило навіть те, що доводилось перебиватися без електрики та опалення, коли Росія обстрілювала наші енергетичні об’єкти.
Навесні простори “вийшли на рівну дорогу”. Діти вже проводять час у приміщеннях із сучасними ремонтами, користуються ноутбуками, проєкторами. Мають настільні ігри, тенісні столи, бібліотеки з новими книжками, та й взагалі багато всього нового. Далі, на прикладі Бурштина й Лукавців, розповімо, що діється в просторах дружніх до дитини зараз, і чого слід чекати в майбутньому.
Книжки, комп’ютери, кіно
В рамках проєкту “Відповідь на кризу в Україні”, який реалізує ГО “СТАН” в партнерстві та за фінансової підтримки чеської гуманітарної організації “Людина в біді” (PeopleinNeedUkraine), у CFS, як і раніше, працює психологічна підтримка для дітей та їхніх батьків, опікунів. Проводяться заняття з фасилітаторками та фасилітаторами. З’явилося й багато нових активностей. Для прикладу, ще взимку в Бурштині вдало стартував театр тіней, а тепер це відгукнулося в роботі читацького клубу. Діти не тільки читають, а й самі вигадують історії, а потім перетворюють їх на театральне дійство світла й тіні.
У кожному з просторів тепер є цифровий кластер з ноутбуками, проєктором, принтером. Це дало можливості, яких не було раніше. “Проводимо заняття з медіаграмотності, — розповідає адміністраторка простору в Бурштині Тетяна Зарівна — готуємо заняття з відео, в цікавому для діток форматі”.
Схоже і в Лукавцях, Чернівецької області. Поряд з мандрівками “Стежками рідного краю”, уроками фінансової грамотності чи екологічними заняттями, з’явилися заходи, які без техніки були б неможливі. Це й уроки за комп’ютерами, де діти вчаться створювати презентації, працювати з текстовими редакторами. І перегляди фільмів. “Ми тепер в облаштованому просторі. — Розповідає Катерина Стражир, адміністраторка CFS у Лукавцях. — Маємо техніку, канцелярію, настільні ігри. Все, що душа бажає. Маємо проєктор і у п’ятницю проводимо кінопокази на великому екрані. Перед кіно завжди є кулінарна хвилинка: діти собі готують, щоб можна було дивитися і щось їсти. Чи піцу, чи навіть рогалики пекли”.
Також у просторах планують найближчим часом покази фільмів фестивалю документального кіно про права людини Docudays. “Є запит на кіно про протидію булінгу. — Пояснює медіаменеджер СТАНу Андрій Волик. — Потрібно, аби в громадах була дискусія, що булінг — це не ОК. Це потрібно й дітям, аби вони розуміли, що не зобов’язані терпіти, коли хтось знущається. Потрібно й батькам, учителям, фахівцям, які працюють з дітьми”.
“Дій та змінюй”
Одна з цілей просторів дружніх до дитини — допомогти переселенцям інтегруватися в нові громади. Тому на початках у програмі було багато інтеграційних заходів. Простіше кажучи: подій, у яких брали участь діти й підлітки, що відвідують простори. Разом, готувалися, хвилювалися. І мали чудову нагоду бачити одні в одних не “якихось переселенців” чи “якихось місцевих”, а просто приятелів або друзів.
Тепер цей підхід удосконалили. “Ми вирішили дати змогу молоді, підліткам, які проживають у громаді, зокрема й ВПО, організуватися і зробити самим щось для себе. — Пояснює координаторка проєкту “Відповідь на кризу в Україні” Юлія Меньшакова. — Але спочатку треба навчити, як це зробити. Дати фінансування, аби вони могли втілити свої ініціативи й зрозуміли, що можна щось пробувати, можна реалізувати себе й покращувати свою громаду”.
Першим кроком у цьому напрямку стала співпраця з командою програми “Молоді амбасадор(к)и розмаїття”, яку втілює ГО “СТАН”, щоб навчати й підтримувати молодих активістів та активісток. Програма пропонує воркшопи за чотирма темами (екологія; деколонізація й пам’ять; фемінізм, гендерна рівність і права ЛГБТКІ+; мистецтво, культура та права людини). Після навчання учасники та учасниці мають можливість отримати мінігранти на реалізацію своїх ідей. Така модель стала основою для Майстерні молодіжних ініціатив “Дій та змінюй”, що запрацювала в рамках проєкту “Відповідь на кризу в Україні”. Фасилітаторки з “Молодих амбасадорів розмаїття” провели в просторах дружніх до дитини триденні воркшопи. Спілкувалися з молоддю про те, як перегукуються згадані теми з проблеми громад, як можна на ці проблеми впливати. Трохи пізніше в просторах відбулися додаткові тренінги про розробку проєктів та подальше управління ними. Після всіх цих навчальних етапів молодь Бурштина, Лукавців, Коломиї, Надвірної та Ворохти зможе отримати фінансову підтримку для втілення ініціатив. Це буде п’ять проєктів, по одному від кожної громади.
Що нас об’єднує
Програма “Дій та змінюй” поєднала різноманітну молодь. Хтось зовсім юний чи юна, а хтось уже вчиться в університеті. Зібралися люди з різними досвідами й інтересами — та саме в цьому їхня перевага. Це допомагає вийти за рамки усталених думок, глянути на речі під несподіваними кутами зору. “Багато різних людей. — Каже Юлія Миронюк, учасниця воркшопу в Лукавцях. — Старші, менші, хлопці, дівчата… І найцінніше те, що всі ми разом дійшли до спільної думки. У нашій громаді багато проблем, а разом ми зрозуміли, які саме це проблеми. Хтось знав про щось одне, хтось про інше. Ми поділилися. А ще — так круто, коли можна вільно поговорити. Не боятись висловлювати свою думку. Всі казали, що для них це дуже важливо”.
Бо й справді важливо. У здоровому середовищі люди вміють прислухатись до інших, поважати їхні позиції. Якими б не були окремі погляди, потрібно, щоб люди сходилися в повазі до прав людини, в цінуванні різноманіття. Тоді завжди вдасться знайти те, що поєднує, завжди вдасться співпрацювати. “Для мене була важлива тема толерантності. — Каже Юлія Дейсак, учасниця з Бурштина, — Ми говорили про неї дуже багато. Про повагу й розуміння. Про те, що прийняти людей, які на нас не схожі — це не означає відмовитися від своїх переконань, поступитися, чи програти. Бути толерантною — значить бути сильною і в першу чергу людяною”.
Також цінно, що програма дозволила молоді порушити теми, які досі не звучали в громадах. “Я хотіла чогось нового. — Продовжує Юлія Миронюк. — Хотіла спілкування, хотіла побачити однодумців. Побачити ці теми з іншого боку, а не лише так, як я сама на них дивлюся. Дізнатися більше про деколонізацію та пам’ять, про мистецтво, екологію і про гендерну рівність. Це теми, про які в нас мовчать. Тема гендерної рівності взагалі ніде не підіймається. Вкінці ми казали: “Дякуємо за те, що про це поговорили”. Хтось не може поговорити про це з батьками…”
Вирішує молодь
Заходи “Дій та змінюй” зібрали молодих людей, частина з яких досі не бувала в просторах дружніх до дитини, або й не знала про них. “Дітей приводять батьки, а молодь сама вирішує, хоче вона бути в цьому просторі, чи ні. — Міркує Ольга Симчич, керівниця напрямку CFS у проєкті “Відповідь на кризу в Україні”. — Те, що там зараз, дозволить познайомити з нашою платформою молодь, не тільки дітей. А ще, нагадаю, ці простори — комунальне майно. Ми хочемо, щоб вони й далі були платформою об’єднання активістів та місцевого самоврядування. Аби не склалося, що двері зачинилися — і вони в міських рад. Хочеться, щоб синергія міськради та активістів тривала”.
Юлія Меньшакова переконана, що програма “Дій та змінюй” матиме великий вплив і після завершення. “Молодь зрозуміє, як це працює, — каже Юлія. — зможе самостійно залучати кошти, організовувати цікаві події або проєкти. Ми почали прокладати стежку на майбутнє. Якщо вже створюємо такі хаби в різних містах, то треба, щоб вони збирали навколо себе активних людей. І навіть, коли ми вже не будемо там працювати — будуть молоді активісти, волонтери”.
Можливо, таким є приклад Юлії Дейсак. Дівчина навчається в ПНУ ім. В. Стефаника за фахом “Соціальна робота. Соціальна педагогіка”. Як майбутній соціальній педагогині, їй близька тема роботи з дітьми, цікаві досвіди колег, тож Юлія стежила за роботою простору в Телеграмі. Та саме програма “Дій та змінюй” стала поштовхом. Юлія взяла участь у воркшопах і це допомогло їй познайомитися з простором ближче, а перш за все — краще зрозуміти проблеми свого міста, почати співпрацювати з іншими молодими людьми Бурштина.
