By Шановні панове! Засвідчуємо Вам свою повагу та звертаємося до Вас із наступним. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає туберкульоз більш небезпечним захворюванням, аніж всі існуючі інфекційні і паразитарні хвороби. Епідемія туберкульозу в Україні була оголошена у 1995 році, але досі не приборкана.
Ситуація з туберкульозом ускладнюється на фоні війни, розв’язаної проти нашої країни. Загальновідомим є факт, що в умовах надзвичайних ситуацій, до яких відносяться і воєнні дії, можливе неконтрольоване зростання захворювання на туберкульоз.
Це детермінується наступними факторами:
- погіршення умов життя, побуту та умов праці людей;
- погіршення умов та якості харчування населення;
- втрата доступу значних прошарків населення до належних медичних послуг;
- знаходження значної кількості військових в несприятливих для здоров’я польових умовах;
- наявність величезної кількості людей, віднесених до категорії внутрішньо переміщених осіб, в тому числі – з територій, в яких до початку воєнних дій була висока захворюваність на туберкульоз тощо.
Особливу стурбованість на тепер викликає значне збільшення захворюваності на туберкульоз загалом та зокрема дитячої захворюваності на початку 2023 року, що, на нашу думку, може свідчити про збільшення інфікованості населення в останні роки.
Сьогодні проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного значення через невпинне зростання темпів його поширення серед населення України.
Принцип галузевого управління складним соціальним об’єктом, яким є епідемія туберкульозу, зокрема суто медичний підхід до аналізу епідеміологічних показників перешкоджає своєчасному прогнозуванню перспектив розвитку епідемії туберкульозу та розробці відповідного плану національної міжвідомчої протидії його викликам, внаслідок чого епідемія туберкульозу залишається надзвичайно загрозливою не тільки для життя та здоров‘я наших громадян, а, за великим рахунком, надає підстави вважати цю ситуацію, як загрозу національній безпеці української держави, становить перешкоду на шляху до європейської інтеграції України.
Ось чому державна політика протидії захворюванню на туберкульоз не може бути успішною, якщо спрямована на долання викликів туберкульозу виключно медичними засобами, не передбачаючи комплексний підхід, який сприятиме усуненню докорінних соціально-економічних причин та наслідків поширення в Україні епідемії туберкульозу, враховує закони епідеміології та досвід боротьби з нею в Україні та світі.
Для того, щоб виправити таку ситуацію, вкрай важливим є створення різноманітних коаліцій, в тому числі – персональних, у складі медичних фахівців, науковців, юристів, економістів, представників приватного та неурядового секторів та ін. Головне завдання такої коаліції полягатиме в тому, щоб забезпечувати правдиву інформацію щодо причин та стану поширення туберкульозу, створювати позитивний тиск на органи влади та місцевого самоврядування для прийняття ними ефективних рішень стосовно боротьби з туберкульозом тощо.
Ми презентуємо Вам Національну платформу об’єднаних зусиль у протидії туберкульозу в Україні (далі – Національна платформа). Із метою Національної платформи об’єднаних зусиль у протидії туберкульозу в Україні (далі – Національна платформа), загальними та спеціальними завданнями Національної платформи, можна ознайомити за цим посиланням.
Запрошуємо Вас приєднатися до Національної платформи шляхом заповнення форми, яка додається, її можна завантажити за цим посиланням.
або заповненням Гугл Форми приєднання – за посиланням.
Також просимо поширити відповідну інформацію серед фахівців, яких зацікавить питання долучитися до участі в Національній платформі з метою покращення епідеміологічної ситуації з туберкульозом в Україні.
Із Формою приєднання до Національної платформи можна ознайомити за цим посиланням Також, приєднатися до Національної платформи можна шляхом заповнення Форми приєднання – за посиланням.
З Програмними статтями щодо створення Національної платформи можна ознайомитись та завантажити:
Віталій Руденко, юрист-правник, голова правління Фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу», м. Київ, спів координатор Національної платформи об’єднаних зусиль у протидії туберкульозу в Україні, «Щодо заснування Національної платформи об’єднаних зусиль у протидії туберкульозу в Україні» за цим посиланням.
Юрій Валецький доктор медичних наук, професор, КЗВО «Волинський медичний інститут», спів координатор Національної платформи об’єднаних зусиль у протидії туберкульозу в Україні «Сучасні реалії туберкульозу в Україні: факти та питання для дискусії», за цим посиланням.
Сергій Борткевич, секретар координатор Національної платформи, співголова Всеукраїнської Коаліції «Зупинимо туберкульоз разом, магістр управління, м. Київ, «Щодо понять «багатовідомча взаємодія» і «багатосекторальна підзвітність» в контексті протидії туберкульозу в україні.» за цим посиланням.
З повагою, Координатори Національної платформи:
Юрій Валецький, доктор медичних наук, професор, Комунальний заклад вищої освіти «Волинський медичний інститут», м. Луцьк
Віталій Руденко, голова Правління Фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу», м. Київ
Більше на сайті БО «Українці проти туберкульозу».
