By За оцінками Мінреінтеграції, кількість лише офіційно зареєстрованих ВПО в Україні становить близько 5 млн осіб, тоді як загалом їх може бути до 7 млн.
Чи отримують ВПО повноцінну підтримку в нових громадах і чи можуть реалізувати свої законні права? Чиновники переконують, що так. На практиці — часто йдеться про обмеження прав переселенців і навіть дискримінацію під час отримання місцевих соціальних пільг.
Річ у тім, що переселенці в Україні мешкають не за зареєстрованим місцем проживання, а тому позбавлені права брати участь у місцевому самоврядуванні та отримувати деякі соціальні пільги. Причина — прогалина в законодавстві через невизначення понять «член територіальної громади» та «постійне проживання».
На поверхню ці аспекти випливли завдяки зверненням самих переселенців до юристів програми “Єднання заради дії”. Люди, які масово виїжджали з окупованих територій та зони бойових дій, утратили все, а тому потребували підтримки, зокрема і матеріальної. Однак з’ясувалось, що в більшості громад переселенці не можуть отримати фінансової допомоги з місцевого бюджету, навіть якщо мають тяжку хворобу, потребують дорогої операції або перебувають в інших складних життєвих обставинах. А все тому, що для отримання фінансової допомоги з місцевого бюджету потрібно мати зареєстроване місце проживання в громаді. А переселенці живуть у гуртожитках, притулках, орендованих будинках і квартирах, де зареєстровані власники.
Аналогічна ситуація із участю в місцевому самоврядуванні. На це мають право всі жителі громади, а ВПО, з одного боку, — жителі, а з іншого, – мають у паспорті інше зареєстроване місце проживання. І ця правова невизначеність обмежує право переселенців упливати на життя своєї нової громади.
Спершу ми проводили зустрічі на локальному рівні з органами місцевої влади, щоб озвучити цю проблему. Однак, не в усіх громадах вдалось досягнути порозуміння з чиновниками. Більшість із них переконані, що переселенці отримують достатню підтримку і їхні права не обмежуються. Також, на їхню думку, ВПО не беруть участі в місцевому самоврядуванні (загальних зборах чи громадських слуханнях, поданні місцевих ініціатив, створенні органів самоорганізації населення, голосуванні за проєкти громадського бюджету тощо), бо самі цього не бажають. Насправді це не так. І знову — проблема в реєстрації.
Тому експерти програми “Єднання заради дії” вирішили глибше вивчити питання, а результати дослідження надати спершу органам місцевої влади, а потім і профільним відомствам: Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерству соціальної політики України та Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України
Вони вивчили ситуацію в 25 громадах 15 областей України. Зокрема, юристи проаналізували оприлюднені на офіційних сайтах документи та відповіді на запити, а після провели експертні інтерв’ю з представниками місцевої влади територіальних громад.
Виявилося, що 124 зі 193 місцевих нормативно-правових документів потребують змін. Це 65% документів. Більшість статутів громад не передбачає приналежності ВПО до жителів, мешканців чи членів територіальних громад. У деяких програмах навіть знайшли додаткові умови для переселенців: тобто, щоб отримати ту чи іншу допомогу, ВПО мали їм відповідати.
Утім, не можна сказати, що все і всюди погано. Під час дослідження натрапили й на успішні практики. У багатьох містах були ухвалені програми, спрямовані на підтримку ВПО. Наприклад, місцеві цільові програми Кам’янської, Дніпровської, Ужгородської та Полтавської територіальних громад містять розгалужений комплекс заходів щодо матеріальної, соціальної, психологічної підтримки переселенців.
Часто йдеться про пільговий проїзд, безоплатне харчування дітей ВПО у садочках і школах, послуги з прання одягу, ремонту взуття.
Приміром, у Полтаві ВПО у складних життєвих обставинах можуть отримати в територіальному центрі соціального обслуговування психологічну допомогу, оздоровчі масажі, послуги з лікувальної фізкультури, соціального супроводу. А в стоматологічній поліклініці — безоплатне зубне протезування.
У Кропивницькому влада звільнила переселенців від оплати вартості адміністративної послуги за виготовлення нового паспорта замість втраченого. Також безплатно тричі на місяць можна викликати соціальне таксі. Треба лише мати копію довідки про взяття на облік ВПО. Машина розрахована і на перевезення людей на милицях та в кріслах колісних.
Усі ці успішні приклади будуть поширюватися серед інших громад. А також – будуть використовуватися результати дослідження для розроблення конкретних пропозицій щодо внесення змін до місцевих нормативно-правових актів, щоб покращити ситуацію.
У деяких громадах уже після звернень юристів програми влада внесла зміни до місцевих нормативних документів, зокрема до порядків надання допомог, пільг, соціальних та медичних послуг окремим громадянам, таким чином розширивши їх дію на внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, так було у Хмельницькому. Зміни вже є в міській програмі «Піклування», що передбачає надання грошової допомоги людям у скруті. Нещодавно за рекомендацією дослідників документ доопрацювали. Тепер підставою для допомоги є не лише реєстрація у Хмельницькому, але й довідка про взяття на облік ВПО. До того ж у громаді вже створена робоча група, що працює над зміною статуту.
Якщо переселенці стикаються з проблемами, пов’язаними з реалізацією їхніх прав, вони можуть звернутись за допомогою до юристів програми. Обстоювати свої права важливо: адже чим більше звернень буде, чим більшою стане активність ВПО на місцях, тим ефективніше ці проблеми будуть розв’язуватися. Щоб отримати правову допомогу від програми «Єднання заради дії», потрібно заповнити онлайн-анкету, вказавши свої контакти й суть звернення.
Крім того, проаналізувавши звернення клієнтів, юристи з’ясовують, які проблеми є найактуальнішими в громадах. Далі цю інформацію використовують Ради ВПО, які діють в громадах, для розроблення місцевих програм або вдосконалення наявних. На сьогодні Ради ВПО працюють у 16 містах, ще у восьми — є ініціативні групи з їх створення.
Це об’єднання людей, які небайдужі до проблем переселенців і прагнуть долучитися до їх вирішення. Адже внутрішньо переміщені особи краще розуміють свої проблеми, а комунікація з органами влади допомагає швидше їх розв’язувати.
Ця стаття стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом з Благодійним Фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США
