By В Україні ухвалена Антикорупційна стратегія на 2021-2025 роки, яка поставила чимало завдань зокрема перед громадами й регіонами країни. Водночас ці завдання стосуються всіх і кожного, бо антикорупційні заходи — це усі заходи, від найнижчого рівня до найвищого, які можна зробити задля того, що процес подолання корупції був системним та ефективним, каже координаторка Мережі UPLAN на Волині Ірина Гайдучик.
Які ж заходи та практики для розбудови системної протидії корупції в регіонах існують уже зараз і що можна створити додатково? Це питання дослідили експерти, представники західних, південних та східних регіонів України, під час обговорення «Виклики та завдання антикорупційної діяльності в регіонах України в умовах воєнного стану».
Українці вважають найважливішими для майбутнього країни саме антикорупційну реформу, розповіла експертка Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова, посилаючись на результати дослідження аналітичного центру «Вокс Україна» разом з агенцією Factum Group. Й у межах цієї реформи наразі відбувається розбудова антикорупційної реформи, яка уже має певний ефект, але наразі демонструє не увесь свій потенціал, каже експертка.
Пані Піскунова зазначає, що на загальнодержавному рівні антикорупційну політика уже більш-менш налагоджена й працює. Зокрема, нещодавно НАЗК анонсувала запуск інструменту, який дозволить громадянам повідомляти про виявлені факти корупції.
Натомість дослідження обласних антикорупційних програм демонструє, що в переважній більшості випадків, якщо вони затверджені, мають формальний характер. Справжня робота з протидії корупції не проводиться, розповідає експертка.
Орім цього, за словами Ольги, положення обласних антикорупційних програм здебільшого не переглядалися після введення воєнного стану, тому вони не здатні нівелювати ті корупційні ризики, які з ним пов’язані.
Що в цьому випадку робити? Експертка каже, що найпростіші антикорупційні заходи, які актуальні й ефективні і в мирний, і у воєнний час — просвітницькі. Вони спрямовані на підвищення суспільного запиту на протидію корупції. Адже кожен громадянин має відчути свою причетність до цього процесу.
Досвідом розвитку процесу протидії корупції на локальному рівні у 8 областях України й у співпраці з Волинським Інститутом Права поділилася експертка проєктів Громадської організації «Доброчин» Наталія Дрозд.
Експертка розповіла, що у процесі роботи вони стикнулися з нерозумінням представників органів місцевої влади, що таке антикорупційна програма, й острахом щодо неї. Адже, як каже пані Дрозд, для багатьох боротьба з корупцією асоціюється насамперед з каральним процесом.
Тому у межах свого проєкту експерти використовували більш доступну термінологію й проводили роз’яснювальну роботу: що протидія корупції — це про створення системи, де корупція не проявляється, шляхом доброчесного, прозорого й належного урядування.
«Також ми проводили просвітницькі заходи — антикорупційні лікбези з конкурсами, фестами, іграми для залучення молоді й вироблення розуміння, що протидіяти корупції може кожен. Ми роз’яснювали алгоритм дій у випадку, якщо громадянин стикається з корупцією», — зазначила експертка.
Важливим компонентом протидії корупції на локальному рівні є посилення спроможностей активістів на місцях, підсумувала пані Дрозд.
Дмитро Климук, представник проєкту «Зменшення корупції в Західній Україні», що реалізується ГО «Центр Юридичної Допомоги» та «Рівненський центр «Соціальне партнерство», розповів, що для просування ідеї розробки й прийняття антикорупційних програм представників органів місцевої влади доводиться переконувати у важливості такого кроку:
«Влада чинна не дуже зацікавлена в тому, щоб приймати такі документи. Тому ми наводимо аргументи. Говоримо про імідж, який забезпечить їм такий крок. Розповідаємо, що для залучення коштів для післявоєнного відновлення країни у наших партнерів мають бути приводи довіряти нам».
Координатор мережі UPLAN у Чорноморському регіоні Андрій Крупник звернув увагу на можливість громадських рад впливати на процес протидії корупції на місцевому рівні. Так, пан Крупник розповів про проведення громадськими радами громадських антикорупційних експертиз. Для посилення такої діяльності експерт наголошує на важливості навчанні громадських експертів та об’єднанні регіональних фахівців зі всієї країни.
«Має працювати єдиний реєстр громадських експертиз. На кожному сайті органу влади має бути інформація про те, що відбувається в регіоні, громадах у сфері протидії корупції. Ми можемо розробити методичний посібник для проведення громадських антикорупційних експертиз на основі наявного позитивного досвіду. Ми можемо проводити відповідні конференції для обміну досвідом», — підсумував експерт.
Захід організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
