Допуск українського зерна в ЄС – це жест доброї волі, Києву не слід наполягати на постійних пільгах – євродепутат

Київ. 6 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Право постачати українське зерно на ринок Європейського союзу – це наданий Києву односторонній привілей, який слід розглядати як жест доброї волі, заявив депутат Європейського парламенту від партії PiS Яцек Саріуш-Вольський порталу pap.pl.

“Допуск імпорту українського зерна на ринок ЄС був одностороннім, обмеженим у часі та відкличним привілеєм, наданим Україні в разі ринкових потрясінь згідно з регулюванням ЄС”, – сказав він, коментуючи заяви українських урядовців щодо можливого подання скарги до Світової організації торгівлі (СОТ) на ЄС і п’ять сусідніх з Україною держав, які виступають за збереження заборони на імпорт українських агрокультур після 15 вересня.

Він зазначив, що це був “односторонній жест доброї волі ЄС, а не двостороннє юридичне зобов’язання, виконання якого Україна могла б домагатися законними засобами”.

Саріуш-Вольський нагадав, що постійне відкриття європейського ринку для українського зерна суперечило б принципам Єдиної аграрної політики ЄС, яка ґрунтується на субсидіях сільськогосподарського виробництва та захисті ринку від імпорту і демпінгу з третіх країн.

“Україна діє недобросовісно в цьому питанні, використовуючи воєнну ситуацію, щоб змусити ЄС необґрунтовано відкрити сільськогосподарський ринок на постійній основі та увічнити цей обмежений за часом прецедент. Вчиняючи так, Київ шкодить собі, витрачаючи капітал доброї волі”, – резюмував Саріуш-Вольський.

Можливість ініціювання Україною спору в СОТ з приводу агроторгівлі прокоментував і єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський, який є прибічником продовження обмежень після 15 вересня.

“Я сподіваюся, що Європейському союзу не доведеться відповідати перед СОТ. Але якщо це станеться, ми будемо на висоті нашої відповідальності. Моя пропозиція слугує на користь Україні, оскільки я – за підтримку транзиту. (…) Я вважаю, що ми знайдемо гарне рішення, з яким погодяться всі сторони, включно з українською”, – сказав Войцеховський у вівторок після неформального засідання Ради ЄС із сільськогосподарських питань.

Він нагадав, що до подій в Україні проблема торгівлі українськими пшеницею, кукурудзою, ріпаком, насінням соняшнику на основі договору про асоціацію ЄС-Україна не виникала, тому що їх вивозили майже повністю повз ці прикордонні країни морем в Азію та Африку. Тепер через блокування морських маршрутів ціни на українські агрокультури впали. У результаті перекупники, які отримують вигоду з цієї ситуації, не допомагають ні Україні, ні країнам Євросоюзу.

Раніше заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico заявив, що Україна може подати позов проти Брюсселя і країн-членів Європейського союзу до СОТ, якщо вони не скасують обмеження на експорт її агропродукції після 15 вересня.

“З цілковитою повагою і вдячністю до Польщі, у разі введення будь-яких заборон після 15 вересня Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до Світової організації торгівлі”, – сказав він.

Торгпред України наполягає, що ці обмеження порушують угоду про вільну торгівлю, які діють між Україною та ЄС з 2014 року.

“Ми не маємо наміру негайно вживати заходів у відповідь з огляду на дух дружби і солідарності між Україною та ЄС”, – пояснив Качка і додав, що системна загроза українським інтересам змусить країну передати цю справу до СОТ.

Заяви про можливість звернення до СОТ лунали також з боку МЗС України.

Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня заборони на експорт чотирьох культур: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину. При цьому транзит цих товарів через ці країни дозволено.

Україна багато років експортувала основний обсяг зерна та іншої агропродукції через свої порти на Чорному морі. Однак після початку військової операції на території країни робота портів була сильно обмежена. Експортні потоки були значною мірою переорієнтовані на Європу. Українська агропродукція стала у великих обсягах осідати в сусідніх з Україною країнах ЄС, що викликало невдоволення місцевих фермерів. Найбільшою мірою постраждав агросектор Польщі, Болгарії, Угорщини.

administrator

Related Articles