By Київ. 20 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Група народних депутатів пропонує Верховній Раді доручити Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з їх виконанням, а також суми прибутку у складі ціни товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Відповідний проєкт постанови №10071 щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану зареєстровано в парламенті 19 вересня.
Водночас рівень прибутку у складі вартості (ціни) таких держконтрактів пропонується визначати рішеннями уряду, які були чинні станом на 24 лютого 2022 року.
Передбачено, що рівень прибутку у складі вартості (ціни) на виготовлення та постачання безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначатиметься окремими рішеннями міністрів України.
Як наголошується в пояснювальній записці, відповідно до закону “Про внесення змін до закону України “Про публічні закупівлі” та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”, ВР делегувала Кабміну повноваження визначати особливості здійснення оборонних закупівель у період воєнного стану. Таке рішення обумовлене потребою спростити їх правове регулювання з метою прискорення їх здійснення, а також необхідністю швидкого реагування на зміни у безпековій сфері.
Однак, зазначають нардепи, окремі підзаконні нормативно-правові акти, ухвалені КМУ, не лише не спростили правового регулювання оборонних закупівель під час воєнного стану, а навіть ускладнили правозастосування чинних норм і порядків. Зокрема, норми урядової постанови “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” від 20 березня 2022 р. №335 були виписані з порушенням вимог щодо правової визначеності як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції).
Це стосується положення пункту постанови №335, яким встановлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Склалася ситуація, коли різні відомства тлумачать зазначену норму по-різному.
За наявною у ВР інформацією, Міністерство оборони, Міністерство економіки та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості дотримуються правової позиції, відповідно до якої постанова №335 не скасовувала можливості врахування прибутку у складі ціни на постачання, а лише спростила підставу визначення ціни під час здійснення оборонних закупівель, а саме: замість складання розрахунково-калькуляційних матеріалів та узгодження їх із замовником передбачено надання замовнику калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного договору (контракту).
Однак Державна аудиторська служба України (ДАСУ) вважає, що нормами постанови №335 обмежено можливість включення прибутку виконавця оборонного замовлення до складу ціни на постачання під час дії правового режиму воєнного стану. Правова позиція ДАСУ відображена в документах ревізій окремих питань фінансово-господарської діяльності Міноборони та військових формувань за період із 1 січня 2022 року до 13 грудня 2022 року.
Відповідно до висновків констатуючої частини акта ДАСУ від 27.03.2023 №000800-21/5т ревізії Міністерства оборони України за 2022 рік, які зазначені в листі № 000800-14/5639-2023 від 18.05. 2023 року, суб’єктами господарювання виконавцями державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель (далі – Виконавці держконтрактів) “нанесено збитків державному бюджету в сумі 2 441 666,72 тис. грн”, шляхом включення сум прибутку, визначених Порядком здійснення оборонних закупівель, затвердженого постановою КМУ від 3 березня 2021 року №363.
Водночас, згідно з листом Міноборони від 5 червня 2023 р. № 220/6339, матеріали ревізії передані ДАСУ правоохоронним органам та долучені до двох кримінальних проваджень, зареєстровано ще 17 додаткових кримінальних проваджень.
У парламенті наголошують, що постанову №335 визнано такою, що втратила чинність, але її помилкове тлумачення покладено в основу актів ревізії ДАСУ державних замовників у сфері оборони у відповідні періоди, тому наслідки відповідного правозастосування потребують додаткового врегулювання із дотриманням національних інтересів та економічної безпеки оборонно-промислового комплексу як невід’ємної складової сектору безпеки та оборони.
Співавторами проєкту постанови №10071 є понад 40 депутатів різних фракцій і груп парламенту, зокрема голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, його заступниця Євгенія Кравчук, представники фракції “Європейська солідарність” Ірина Фріз, Марія Іонова, Іванна Климпуш-Цинцадзе, член фракції “Батьківщина” Михайло Цимбалюк, а також перший віцеспікер Олександр Корнієнко.
