By З початку повномасштабної війни росіяни викрали 132 представників українського місцевого самоврядування та органів влади. Понад половину викрадень (71 випадок) сталися на Херсонщині. Ще 30 випадків – у Запорізькій області.
Про це повідомив Центр прав людини ZMINA 27 вересня під час пресконференції в Києві. Інформацію правозахисники збирали як під час опитувань потерпілих, так і з відкритих джерел.
50% затриманих – голови ОТГ / мери міст, ще близько 22% – місцеві депутати. Більшість, а саме 98 посадовців, були звільнені. Все ще в полоні перебувають 14 людей. Про долю 16 людей нічого невідомо. Четверо з викрадених, на жаль, були знайдені мертвими.
“Про долю тих, хто досі в полоні, часто нічого не відомо: РФ зазвичай не підтверджує їхнє місце перебування, часто вони не мають ніякого офіційного статусу. Ми нічого точно не знаємо про їхній стан здоров’я, умови тримання, випадки застосування насильства тощо”, – зазначає дослідник-документатор Центру прав людини ZMINA Борис Петруньок.
Найбільше посадовців окупанти викрали протягом перших місяців повномасштабної війни. Як пояснює Петруньок, представники місцевого самоврядування стали однією з найперших цілей насильницьких зникнень, адже вони були головними в громадах та володіли важливою інформацією.
Інша причина викрадення представників органів місцевого самоврядування, на думку дослідників, полягає в тому, що посадовці є носіями значного соціального капіталу і впливають на регіон. Ще одна мотивація – намагання окупантів схилити посадовців до співпраці.
Олександр Бабич, міський голова Голопристанської міської територіальної громади, досі в полоні. Росіяни викрали Бабича 28 березня 2022 року з його будинку. За неофіційною інформацією, він наразі перебуває в Сімферопольському СІЗО № 2. Російська сторона відмовляється це визнавати.
Дружина викраденого голови Ольга Бабич розповіла, що її чоловік з початку окупації громади налагодив постачання продуктів, продовжував підтримувати місцевих, адже вони чекали допомоги.
Ольга Бабич також вважає, що держава має докладати зусиль до звільнення цивільних полонених так само, як і до звільнення військових. Під час заходу вона закликала міжнародні органи та інституції тиснути на Росію, адже тільки від її рішення залежить, чи повернуться цивільні полонені до України.
Також усе ще в російському полоні перебуває староста села Нові Боровичі Чернігівської області Анатолій Сірий. Росіяни викрали його із сільради 29 березня 2022 року. Протягом затримання його допитували, били та знущалися. Потім вивезли в невідомому напрямку. Його місце перебування невідоме.
Його родичі Євгеній Сірий та Олена Сіра під час пресконференції розповіли, що Анатолій Сірий постійно жив для села та завжди допомагав селянам. Він також мав чітку громадянську позицію та мотивував усе село стати на захист держави. Коли він дізнався, що росіяни їдуть по нього, то відмовився ховатись і чекав окупантів у сільраді. За словами родичів, Росія не визнає, що Сірий перебуває в полоні.
Керівника Циркунівської сільської військової адміністрації Миколу Сікаленка окупанти вперше викрали 3 березня 2022 року. Вдруге Сікаленка забрали 21 березня, після чого утримували близько тижня, перевозячи до різних місць на Харківщині. Щоразу йому на голову натягали мішок та зв’язували руки. Чоловіку не давали їжі та не дозволяли спати, через що за тиждень він схуд на 10 кілограмів. У підвалах, де його тримали, було холодно. Після деокупації Харківщини чоловіка звільнили, але поки він був у полоні, окупанти пограбували його будинок.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан розповів, що їхня організація до звільнення посадовців залучила Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи, Комітет регіонів Європейського парламенту, Червоний Хрест, структури ООН.
Під час заходу він закликав звільнити міського голову Херсона Ігоря Колихаєва, голову Дніпрорудного Євгенія Матвєєва та голову Голої Пристані Олександра Бабича.
Відео з пресконференції можна переглянути тут.
Захід відбувся за підтримки Представництва Freedom House в Україні
Важливо: Дані містять інформацію про представників місцевого самоврядування та органів влади, що затримувались раніше, або перебувають в незаконному утриманні, або місце перебування яких невідоме. Враховані окремі випадки затримання осіб, які на момент затримання формально вже не мали владних повноважень (екс-посадовці), але однозначно сприймалися окупаційним контингентом як носії таких. Також враховані окремі випадки затримання членів родин таких осіб, коли їх затримання було явно мотивоване статусом члена сім’ї наділеного владними повноваженнями. Випадки атак окупаційних сил на представників органів влади чи місцевого самоврядування мають оцінюватися комплексно, з врахуванням всієї наявної інформації, що може свідчити на користь таких атак.
Зібрана інформація постійно верифікується і доповнюється. ZMINA не виключає наявності випадків співпраці з окупаційними адміністраціями осіб, про яких немає достовірної інформації. Водночас будь-яка особа не може бути визнана винною до винесення відповідного рішення суду.
Джерело: Центр прав людини ZMINA.
