By Вже понад півтора року ми боремося за свою землю, незалежність та свободу. Російське вторгнення в Україну спричинило багато критичних ситуацій для нашого суспільства, таких як пошкодження цивільної інфраструктури, енергетичних систем, урядових та військових будівель, медичних, освітніх та соціальних установ тощо. Тисячі людей втратили домівку, роботу, документи, родичів та вимушені були розпочати життя з початку на новому місці як всередині країни, так і за її межами.
«Наше село було на лінії бойових дій, тож, ми постійно потерпали від сильних обстрілів із важкої зброї. Було дуже страшно весь час, адже техніку росіяни розміщували прямо перед нашим домом. Одного разу ми попросились у російських військових сходити на сусідню вулицю за молоком (ми мали завжди повідомляти куди йдемо) і якраз розпочався обстріл. Ми одразу побігли ховатись до льоху, а наша хата вже горіла. Ввечері хати вже не було зовсім», – пригадує Олександр Михайлович, с. Шестовиця, Чернігівський р-н.
Жінки відчувають подвійний тягар відповідальності, як за своє життя, так і за життя, спокій, здоров’я своїх дітей. Багато жінок вимушені були залишити все, щоб врятувати майбутнє покоління українців. В умовах війни діти в рази більше страждають через погіршення психологічного стану, втрату вже здобутих навичок, дружніх та родинних зв’язків, відсутність доступу до безпечних місць, а іноді – навіть до повноцінної їжі та води. Особливо важко зараз матерям, у яких діти з особливими потребами, адже саме вони є однією з найбільш незахищених категорій населення і потребують більшої уваги та піклування.
«Психолого-корекційна допомога потрібна не тільки дітям з особливими освітніми потребами, а й тим дітям, які пережили стресові ситуації. До числа таких дітей належать більшість дітей-переселенців, які приїхали у нову місцевість з окупованих територій або із зон бойових дій», – зазначили фахівці Психологічного Центру «FIDES», які організували у березні 2022 року безпечний простір, де протягом року психолого-корекційними послугами безкоштовно забезпечено 120 дітей.
З не меншими проблемами під час війни зустрічаються люди з вадами слуху, адже їм дуже складно отримати необхідну допомогу, бо майже завжди виникають проблеми з перекладом на мову жестів.
«Ми з чоловіком пенсіонери, переїхали до Дніпра з м. Бахмут. Наше житло зруйноване, а починати все з початку у 73 роки дуже важко, особливо якщо маєш проблеми зі здоров’ям. Зараз ми орендуємо житло і майже всі гроші витрачаємо на оплату помешкання. У вигляді гуманітарної допомоги ми отримали планшет з перекладачем і тепер можемо отримувати дистанційну допомогу в перекладі на українську жестову мову, що значно полегшує наше спілкування з навколишнім світом. Знаєте, коли опиняєшся в такому скрутному становищі у нашому віці й не маєш змоги попросити про допомогу, бо тебе не розуміють чи ти не розумієш – цей перекладач стає єдиною надією і підтримкою», – розповідає 73-річна Тетяна, ВПО.
Загалом всі українці, тою чи іншою мірою, зіштовхнулися з різноманітними викликами і потребували чи потребують допомоги. Відчуваючи потребу українців МБФ «Альянс громадського здоров’я» та його 26 регіональних партнерів зуміли в перші місяці війни швидко та ефективно мобілізувати свої сили та розгорнути гуманітарну діяльність майже в усіх областях України окрім окупованих територій. Це стало можливим за вагомої фінансової підтримки британського Комітету з надзвичайних ситуацій (DEC) і потужної технічної допомоги британської благодійної організації Christian Aid.
- Евакуація та комплексна консультативна допомога
Аліна, молода мама-одиначка, зі своєю новонародженою донькою була евакуйована зі Слов’янська до Дніпра. Жінка залишилася одна з дитиною і потребувала підтримки. Через війну, юний вік, скрутне становище та втрату паспорта, дівчина не мала ні коштів на проживання, ні змоги оформити дитячі виплати та допомогу для ВПО. Аліні було надано консультації спеціалістів, безкоштовне проживання з харчуванням у шелтері протягом трьох діб, після чого її з донькою перевезли до міста Казатин, Вінницької обл. для подальшого проживання. Наразі вона з дитиною перебуває у безпечному місці, де їм надано безкоштовне тимчасове житло та все необхідне для проживання.
- Психологічна допомога
«Я звернулася за допомогою до благодійної організації зазначивши, що потребую психологічної підтримки. Психологиня центру запросила мене на консультацію, і згодом я почала ходити регулярно, хоча раніше ніколи не була у психолога. Завдяки взаємодії з психологом мені легше вдається себе скоординувати в різних життєвих обставинах, також покращилися стосунки з дітьми», – розповідає Алла, мешканка Сєвєродонецьку, що була змушена тікати від війни.
Зараз у жінки значно покращився психоемоційний стан, вона часто бере участь у благодійних заходах, в тому числі як волонтер.
- Медико-соціальна допомога
«Лікування постійно доводилося відкладати: як мати, я завжди спочатку турбувалася про стан здоров’я дітей, а потім вже про свій, якщо буде час та ресурси. Завдяки гуманітарному проєкту я отримала допомогу та підтримку у вигляді необхідних медикаментів, консультації соціального працівника про те, як боротися зі стресом та про працевлаштування. Наразі я маю велику мотивацію до працевлаштування, цілеспрямовано шукаю роботу, ходжу на співбесіди», – говорить 43-річна Світлана, клієнтка програми ЗПТ, Полтавська обл. – «Хочу висловити свою подяку всім людям, які відгукнулися на моє прохання про допомогу. Зараз я відчуваю полегшення, бо початок лікуванню покладено, а це – найголовніше. Впевнена, що я його продовжу, стан мого здоров’я покращиться і мені буде значно легше працювати та забезпечувати моїх дітей».
«Навіть страшно згадувати як я з маленькою донечкою втікала з Херсону. Ось так, в чому були, в тому і побігли, коли з’явилася можливість визволитися. Грошей не було взагалі і на наше щастя, працівники однієї благодійної організації допомогли нам влаштуватися в шелтері. Єдине, що я тоді відчувала – це безпорадність та відчай. Мені здавалося, що життя закінчене і майбутнього більше не існує. Я практично не спала та увесь час відчувала страх», – розповідає Наталія, ВПО з Херсону. Коли жінка звернулася за допомогою до БО «БФ «Громадське здоров’я», їй було надано безпечний притулок та консультації всіх необхідних спеціалістів. Протягом всього часу проживання у шелтері, жінка отримує безкоштовне харчування, медикаментозне лікування, консультування юриста та психолога. Зараз вона почала відвідувати тренінги, які організовуються для мешканців закладу.
За рік роботи проєкту допомогу отримали 218 718 осіб, серед яких ВПО, сім’ї з дітьми, люди з обмеженими можливостями, представники груп, що найбільше уразливі до ВІЛ-інфікування тощо. Серед цих осіб, продуктовими, гігієнічними, дитячими наборами та/або медикаментами/домашніми аптечками забезпечено 18 903 особи, 9046 людей знайшли притулок у безпечних місцях, 2624 особи отримали адресну фінансову допомогу.
Проєкт активно підтримував ініціативи спільнот – це коли розв’язання проблем в конкретній громаді беруть на себе самі мешканці громади, які самостійно згуртувалися. Такі вмотивовані ініціативні групи могли взяти участь у відкритих конкурсах, які проводилися в 16 регіонах України і отримати фінансування на міні-проєкт, спрямований на подолання певних проблем або задоволення потреб мешканців громади.
«Завдяки впровадженню проєкту «Рукавичка – тепла і безпечна ночівля на блокпості поліції для нужденних» нам вдалося дообладнати 7 блокпостів поліції та створити пункти ночівлі людей, які оснащені генераторами, обігрівачами, розкладачками, столами, лавками, автоматами для гарячих напоїв та стільцями для комфортного перебування. Це дало змогу допомогти понад сотні людей, які виїхали з окупації і не мали житла, а також тим, які через відсутність світла, електроенергії та теплопостачання не мали умов ночівлі вдома», – ділиться результатами роботи ініціативна група з ГО «Мелітопольська волонтерська група «ПАТРІОТ», яка виграла фінансування для облаштування семи «Пунктів Незламності», що функціонують цілодобово і є безкоштовними для тимчасового перебування людей, які евакуюються з окупованих територій.
У період з 01 вересня 2022 року по 31 серпня 2023 року фінансуванням було підтримано 199 міні-проектів ініціативних груп з 20 областей країни. Міні-проекти стосувалися розв’язання найрізноманітніших проблем громад: від ремонтів, облаштування тимчасових прихистків для ВПО, бомбосховищ, дитячих майданчиків та приміщень для роботи гуртків, лагодження комунікацій, забезпечення паливними матеріалами, відкриття швейних майстерень, громадських пралень, кухонь, пекарень і до освітніх, корекційних, реабілітаційних заходів. Результатами таких ініціатив досі з вдячністю користуються 153 935 мешканців різних громад.
Наприклад, ініціативна група мешканців села Застугна, що на Київщині, завдяки перемозі у конкурсі міні-грантів змогла облаштувати меблями та інвентарем приміщення сільського будинку культури для проведення різноманітних дитячих гуртків, майстер-класів, навчання дітей з кількох прилеглих сіл. Крім цього, було обладнано окремі кімнати, де розміщено медичний кабінет. В ньому безкоштовні медичні послуги отримують не тільки мешканці села Застугна, а і інших сіл. «Наша ініціативна група піклується про благоустрій села, постійно складає списки потреб, виявляє нові проблеми, що необхідно вирішити, ставить перед собою амбітні цілі. Ми дуже раді, що в такий складний для країни час є проєкти соціального спрямування, які допомагають покращити життя малозахищених верств населення», – говорить Тетяна Пасічник, староста с. Застугна.
Нещодавнє оцінювання в режимі реального часу, проведене міжнародною релігійною організацією ACT Alliance показало, що підхід із залученням людей та ініціативних груп до розв’язання проблем своїх громад є найкращою практикою для підтримки та підсилення планів локалізації гуманітарної допомоги в Україні.
«За час діяльності проєкту ми змогли переконатися, що мікро-гранти дають змогу ініціативним групам швидко задовольняти нагальні потреби і використовувати різні можливості своїх громад для вирішення актуальних проблем. Всі ініціативи надходять виключно від громад, які краще знають ситуацію на місцях, бачать найефективніші шляхи подолання викликів. Це підтверджує індивідуальність та важливість даного підходу. Ми стали свідками незліченної кількості яскравих прикладів місцевих ідей, спрямованих на швидке подолання наслідків війни в Україні. Настав час ще активніше підтримувати людей, які не сидять склавши руки, а вирішують проблеми власними зусиллями, залучаючи свою спільноту», – Марина Варбан, старша менеджерка програми гуманітарної підтримки, МБФ «Альянс громадського здоров’я».
Підбиваючи підсумки діяльності проєкту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення» за рік, ми можемо стверджувати, що це був хороший старт, ми гідно здолали цей шлях, допомогли тисячам нужденних. Ми стали сильнішими та мудрішими. Але ще дуже багато роботи попереду. Значна частина цієї роботи полягатиме у створенні можливостей для формування та розвитку місцевих ініціатив, забезпеченні доступності ресурсів і допомоги в їх ефективному використанні для підтримки усіх, хто її потребуватиме.
Для цього МБФ «Альянс громадського здоров’я» продовжуватиме надавати субгранти регіональним партнерським НУО та регулярно оголошуватиме у себе на сайті відкриті конкурси міні-грантів https://aph.org.ua/uk/tendery/programni-konkursy/
Додаткова інформація:
Команда Альянсу громадського здоров’я вже 23 роки допомагає людям отримати доступ до профілактики, діагностики та лікування ВІЛ, гепатитів, туберкульозу, захищає права людини та надає гуманітарну підтримку. Організація має великий досвід успішного впровадження комплексних широкомасштабних інтервенцій в усіх областях України у плідній співпраці з НУО, ключовими спільнотами, державними, комунальними, приватними закладами, бізнес-структурами тощо.
