By Щоденно працює безкоштовна гаряча лінія психологічної підтримки сімей, члени родин яких зникли безвісти, потрапили у полон, зазнали катувань чи насильства під час війни. Кваліфіковану допомогу психологів можна отримати за номером: +38 067 447 07 05. Також можна зареєструвати своє звернення на платформі «Розкажи мені», скориставшись вкладкою «Зниклі безвісти». Після реєстрації, кожен, хто потребує допомоги, отримує три фахові консультації з провідними спеціалістами.
Про супервізійну підтримку психологів Гарячої лінії психологічної підтримки розповідає головна супервізорка проєкту – Марта Пивоваренко, провідна експертка у сфері посттравматичного стресу, фахівчиня з адвокації питань екстреної допомоги в ГО «Спільноти Самодопомоги».
Проєкт стартував з початку липня і моя супервізійна робота розпочалася майже з самого початку. На гарячу лінію надходила досить велика кількість складних запитів і фахівцям, що працюють на гарячій лінії потрібна була кваліфікована підтримка та допомога, це надає певну впевненість у тому, що вони належним чином здійснюють психологічну підтримку членів родин зниклих безвісті. Бо це є досить чутлива тема і наша країна ніколи не стикалися з такою кількістю військовополонених, цивільних полонених, таких жорстоких видів катувань та такого знущання в цілому. І незважаючи на те, що у багатьох психологів гарячої лінії вже був досвід, починаючи з 2014 року, по супроводу людей, які перебували в полоні – вони були вражені від кількості запитів і такого рівня насильства, яке їм довелося через себе пропускати. Тому на певному етапі супервізійна підтримка – це психоемоційна підтримка самих терапевтів. Це поповнює їх внутрішній ресурс, щоб вони мали сили триматися, щоб вони були продуктивними, щоб закриваючи кожен випадок, були ефективними і досягали певного результату. Формат гарячої лінії не дає можливості тривалий час вести людину, але є випадки, коли телефонують одні й ті самі люди кілька разів і важливо, щоб вони щоразу отримали професійну психологічну підтримку та допомогу.
Супервізійні зустрічі — це емоційна, інформаційна підтримка та форма професійного розвитку фахівців
Робота психотерапевтів має відбуватися за супервізійної підтримки. Це дає можливість отримати емоційну та інформаційну підтримку від супервізора і самих фахівців, та сприяє професійному розвитку психотерапевта. Тоді професійні компетенції фахівців зростають, психоемоційний стан є стабільним – фахівці не виграють. В Україні ми широко популяризуємо цей інструмент як такий, що працюючий у всьому світі по причині його необхідності і дієвості. І зараз вже багатьом Фондам є зрозуміло, що супервізія потрібна, але донори, які подібні проєкти фінансують не завжди розуміють, що таке «супервізія» і що в неї входить.
Для операторів нашої гарячої лінії супервізійні зустрічі є частиною професійної роботи. Ми маємо індивідуальні та групові супервізії. Групові – це завжди камерно і в невеликій групі, кожен фахівець має можливість обговорити свої випадки і впевнитись в тому, що напрям роботи вірний.
Жахливі речі відбуваються з найкращими людьми
Так був випадок, коли до мене звернулася одна з психологинь з запитом на супервізію: за досить короткий проміжок часу роботи на гарячій лінії вона зіткнулася одразу з трьома важкими однотиповими випадками роботи з жінками – матерями, які втратили своїх синів. В однієї з цих жінок – це був єдиний син, який був повністю позитивною людиною. Він не вживав алкоголь, ніколи не палив, завжди добре ставився до людей – «цвіт нації». Не міг залишатися осторонь, коли почалося повномасштабне військове вторгнення. Коли батьки роблять все для того, щоб виховати своїх дітей хорошими, гідними, найкращими…Є дисонанс і нерозуміння, чим їх діти заслужили те жахливе, що з ними сталося.
Звичайно, це є непросто. Світ несправедливий. Навіть коли ми робимо в житті лише хороші чи лише найкращі речі – це не убезпечує нас від найжахливішого розвитку подій. Війна не обирає. І це страшно. Прийняти це важко. Виникає багато тривоги, немає можливості щось контролювати, немає відчуття безпеки. Ті хто працюють на гарячій лінії, також, відчувають цю «людську несправедливість». Ми робили цілу сесію і працювали інструментами когнітивно-процесуальної терапії, які дають можливість пройти «точки застрягання».
Цей проєкт є відповіддю на гострий запит суспільства
На той момент, коли команда подавала і писала цей проєкт в державі не було гарячої лінії, яка б могла задовольнити подібні запити суспільства. А запити надходили, зокрема від Офісу Президента, приблизно в той час, коли почала з’являтися інформація про перших зниклих безвісти цивільних, їх кількість, про те як до них ставилися та інформація про те, що їх катували. З подібними запитами до нас зверталася також організація, яка колись називалася «Євромайдан SOS». Тепер це «Центр Громадянських Свобод» (ЦГС), вони займаються документуванням злочинів проти людяності з 2014 року. Зараз вони об’єднали для роботи на одній платформі інші правозахисні організації, в тому числі Українську Гельсінську спілку з прав людини. В процесі роботи до них звертаються тисячі людей в яких хтось зник безвісти і вони шукають своїх близьких та рідних. Завдяки своїй надважливій роботі, у жовтні 2022 ЦГС була відзначена Нобелівською премією миру.
Їх запит до нас став ніби остаточною крапкою в прийнятті рішення, що цю гарячу лінію потрібно створити. Зараз наші партнери Центр Громадських Свобод та «Розкажи мені», ресурс який довго працював з Міністерством охорони здоров’я – це основні джерела з яких люди дізнаються про цю Гарячу лінію. Тому нашій гарячій лінії вже є чим пишатися – цей конгломерат дає якісний контакт з людьми, які когось загубили. Ми маємо можливість допомагати в цій непростій, але дуже важливій роботі.
Ця тема є дуже тонка і чутлива. В інтернеті є багато груп, які нібито допомагають родичам з пошуком пропавших безвісти. Але досить часто – це не є добре для самих зниклих безвісти. Коли близькі і родичі сильно розкручують інформацію про те, що хтось з їхніх рідних є в полоні – то часто це лише погіршує ситуацію для людини, яка знаходиться в полоні. Те, що так багато інформації і що та людина комусь потрібна, чи цілому світу потрібна – це звичайно «набиває ціну» цієї людини. Але може призводити до ще важчих катувань цієї конкретної людини в полоні, до гіршого відношення, а це завжди ризики пов’язані зі смертю. Вести комунікації через гарячу лінію як наша, яка має прямий зв’язок з органами державного управління, і це не тільки Офіс Президента, а й Генеральний штаб – це набагато безпечніше. Можна отримати точні конкретні інструкції як діяти. Є, наприклад, списки, які передані Генеральним штабом, де зазначені люди, які рахуються зниклими безвісти, а вони знаходяться в полоні.
Зараз швидко змінюються правила, які потрібно знати в першу чергу задля безпеки самих полонених
Те, що відбувається зараз – це дуже відрізняється від того, що було з 2014 року. І не тільки ступенем жахливості насильства з боку агресору, а й процесами навколо яких з’явилося дуже багато ризиків. Зараз швидко змінюються правила, які потрібно знати в першу чергу задля безпеки самих полонених. Наприклад, на даний момент подібна акція, яка була в підтримку Сенцова #SaveOlegSentsov, як я вже сказала – може призвести лише до погіршення ситуації перебування для того хто знаходиться в полоні. Також, важливо сказати, що уряд держави агресора створив ряд організації, які зараз намагаються комунікувати з родичами зниклих безвісти. Єдиною метою цих організацій є отримати викуп. Щось подібне до того, як це свого часу відбувалося у Грозному: переконують родичів, що можна викупити близьку людину, а її може вже й в живих не бути. Раніше такі випадки були поодинокими і на обмежених локаціях. Зараз цих випадків надзвичайно багато.
Тому, така Гаряча лінія – це надзвичайно важливо. Я сподіваюся, що вона й надалі буде мати змогу забезпечити таку вразливу групу людей правильними процедурами, які максимально убезпечать життя і здоров’я тих, хто перебуває в полоні.
Гарячу лінію створено у межах проєкту із надання психологічної допомоги, що впроваджується ГО «Міжнародна конфедерація протидії корупції, організованій злочинності та тероризму» у партнерстві з ГО «Спільноти самодопомоги» за сприяння Програми розвитку ООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
