By За даними Держспецзв’язку, у жовтні кількість кібератак на державний сектор, порівняно з вереснем 2022 року, збільшилась у два з половиною рази і сягнула цифри у 65 048 304. Російські хакери, переважно, намагалися знищити цифрові сервіси або дестабілізувати роботу стратегічно важливих підприємств енергетичної та транспортної галузей. Дві такі хакерські групи, які діяли в Полтавській та Львівській областях в інтересах рф, були знешкоджені українськими спецслужбами.
- Більше 65 мільйонів кібератак і більше 1 мільйона фішингових нападів на державний сектор.
- 7 шахрайських схем, які використовували хакери в інтернеті для викрадення в українців інформації або коштів.
- Більше 100 випадків поширення дезінформації шляхом розповсюдження неправдивих повідомлень.
І це ще не вичерпний перелік порушень, які лише за минулий місяць зафіксували експерти ГО«Платформи прав людини», здійснюючи моніторинг дотримання в Україні цифрових прав під час воєнного стану.
Моніторинг оснований на даних Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку), Служби безпеки України, інформації з державних реєстрів, а також сайтів новин. Його результати викладені в аналітичному звіті – п’ятому від 24 лютого – «Війна у цифровому вимірі та права людини» за жовтень 2022 року.
В окремих розділах документа крім уже згаданих кібер- і фішингових атак, шахрайства в мережі та поширення дезінформації також зібрані й структуровані дані про блокування вебресурсів, свободу вираження поглядів, доступ до інтернету та доступ до інформації.
Кіберпростір як віртуальне поле бою
За даними Держспецзв’язку, у жовтні кількість кібератак на державний сектор, порівняно з вереснем 2022 року, збільшилась у два з половиною рази і сягнула цифри у 65 048 304. Російські хакери, переважно, намагалися знищити цифрові сервіси або дестабілізувати роботу стратегічно важливих підприємств енергетичної та транспортної галузей. Дві такі хакерські групи, які діяли в Полтавській та Львівській областях в інтересах рф, були знешкоджені українськими спецслужбами.
У мільйонній кількості (1 012 392) були зафіксовані також розсилки електронних листів від імені українських структур сектору безпеки й оборони. Людям пропонували оновити програмне забезпечення, що насправді призводило до завантаження шкідливих програм. Більше того – у жовтні до фішингових атак додалися розсилки шкідливих повідомлень у соціальних мережах і месенджерах. Наприклад, зловмисники зламували акаунти користувачів Instagram, чистили інформацію профілів, а потім відправляли підписникам повідомлення про те, що їх нібито заблокують через порушення копірайту, та пропонували оскаржити рішення за посиланням. Посилання вело користувача на фішинговий сайт, де потрібно авторизуватися, ввівши логін і пароль від Instagram. Таким чином людина віддавала дані для входу в свій акаунт шахраям.
«Це не ми» та інша брехня російської пропаганди
Окрім ракетних обстрілів України, які ворог не перестає наносити, у жовтні росія також продовжувала вести інформаційну війну, адаптуючись до зовнішніх умов і шукаючи нові способи поширення пропаганди в обхід заборон і блокування кремлівських ЗМІ. Основним майданчиком для інформаційного терору лишається Telegram, через який росія розповсюджує маніпулятивні відео та повідомлення різними мовами.
Найактивніше пропагандисти розганяли повідомлення із звинуваченнями на адресу іноземних держав у постачанні Україні зброї. Крім того, росіяни залякували ЄС енергетичною та продовольчою кризами, звинувачували ЗСУ в обстрілах мирного населення та Запорізької АЕС, традиційно нарікали на утиски російськомовних українців, погрожували Києву ядерною зброєю. Також у звичній для себе манері кремлівські ЗМІ заперечували використання російськими військовими іранської зброї та причетність рф до відключення світла в українських містах.
При цьому пропагандисти продовжували залякувати самих росіян біологічною зброєю, яку нібито виготовляють біолабораторії США в Україні, а також поширювали фейк про «брудну бомбу», яку нібито планують використати українські військові.
Загалом у жовтні було зафіксовано 114 випадків поширення дезінформації шляхом розповсюдження неправдивих повідомлень.
Кому війна, а кому… можливість наживитися
Шахраї не соромляться використовувати тематику війни, зокрема допомоги ЗСУ і пораненим бійцям, щоб ошукувати українців. У жовтні, наприклад, у соціальних мережах на каналі, який позиціонує себе як ДПСУ, було розміщено повідомлення про збір коштів на теплий одяг для прикордонників, які несуть службу на передовій. Через соцмережі та месенджери шахраї привласнювали гроші на автомобілі для ЗСУ та продавали неіснуючий військовий одяг та амуніцію.
Крім того, аферисти поширювали в інтернеті неправдиву інформацію про соціальні виплати. Для цього створювалися фейкові сторінки державних інституцій і міжнародних донорських організацій. Українцям пропонували ввести персональні дані та номер банківської картки нібито для зарахування грошей. Насправді ж, таким чином зловмисники збирали дані банківських карток громадян, щоб привласнити собі гроші з їх рахунків.
Отримати гроші постраждалим від війни шахраї пропонували також від імені «Укрпошти» та «Ощадбанку». Люди так само мали заповнювати анкети, лишаючи в них свої персональні дані. І так само аферисти могли отримувати доступ до коштів українців.
Невільні вільно виражати погляди
Як і в попередніх звітних періодах, у жовтні аналітики вивчали блокування вебресурсів, у тому числі соціальних мереж; перевіряли можливість користування українцями інтернетом і мобільним зв’язком, зокрема на тимчасово окупованих територіях. А також слідкували за обмеженнями прав людини на свободу думки і слова та на вільне вираження своїх поглядів і переконань, як того потребують умови воєнного стану.
І якщо у вересні українські суди ухвалили 73 рішення про притягнення до кримінальної відповідальності за поширення забороненої інформації, а у серпні таких випадків було 75, то у жовтні в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявили лише один вирок. Винуватим виявився уродженець Ташкента (Узбекистан), громадянин України, який поширив повідомлення, зробивши репост в «Однокласниках» і вподобавши його.
Проте цей одиничний випадок не означає, що українці перестали розповсюджувати заборонену інформацію в інтернеті. Правоохоронці продовжують викривати такі випадки, затримувати та проводити розслідування щодо осіб, які підтримували російську окупацію та виправдовували воєнні злочини в мережі.
Загалом під час моніторингу було виявлено 17 повідомлень про відкриття кримінальних проваджень за ст. 111-1, 114-2 та 436-2 КК України.
Такою є загальна картина порушень цифрових прав громадян, зафіксованих у жовтні. Ознайомитися детальніше із результатами моніторингу та юридичним аналізом порушень ви можете, переглянувши звіт повністю.
Тим часом експерти «Платформи прав людини» продовжують збирати й аналізувати через призму прав людини факти про події у кіберпросторі під час війни, щоб уже за місяць поділитися новими напрацюваннями. Адже бути поінформованими – означає бути озброєними.
