By Брюссель. 30 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Європейська комісія пропонує два можливі варіанти трибуналу для забезпечення правосуддя за скоєні в Україні злочини: спеціальний міжнародний трибунал або спеціалізований суд.
Таке пояснення у середу в Брюсселі зробили представники Європейської комісії на умовах анонімності, деталізуючи раніше озвучені президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн пропозиції.
"Щодо відповідальності за злочини, то ми хочемо гарантувати, що притягнення до відповідальності за злочини, які були скоєні в Україні, буде на всіх рівнях. Ми можемо очікувати, що багато може бути зроблено Міжнародним кримінальним судом, роботу якого ЄС підтримує для того, щоб продовжувати розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Ми розглядаємо дві можливості: спеціальний незалежний міжнародний трибунал, заснований на багатосторонньому договорі, або спеціалізований суд, інтегрований в національну систему правосуддя з міжнародними суддями, – гібридний суд. Для обох варіантів потрібна сильна підтримка Організації Об’єднаних Націй", – сказав він.
При цьому чиновник Єврокомісії вважає малоймовірним те, що це рішення може схвалити Рада безпеки ООН. У зв’язку з цим у ЄК покладаються на голосування в рамках Генеральної асамблеї ООН.
Щодо використання заморожених активів, то в ЄК із цією метою розглядають активи приватних осіб та компаній, а також активи Російського центрального банку (РЦБ).
"Коли йдеться про приватних осіб та компаній, той факт, що їхні активи заморожені, тому що вони у списку санкцій, не означає, що ці активи можна конфіскувати і використовувати. Завжди має бути зв’язок із кримінальним переслідуванням", – констатував представник Єврокомісії.
У зв’язку з цим він нагадав, що в ЄС уже посилили законодавчі рамки щодо порушення санкцій, віднісши це до злочинів, які було схвалено Радою 28 листопада. "На цій основі наразі Комісія може подати пропозиції, які дають дефініцію злочину порушення санкцій, так само як і покарання. І ми плануємо подати ці пропозиції цієї п’ятниці", – уточнив він.
Щодо активів РЦБ, які є здебільшого замороженими активами, то чиновник Єврокомісії констатував, що "тут, як вам добре відомо, речі можуть бути складніші з низки причин, зокрема через державний імунітет". "Але в пропозиції, яку ми представили Раді, ми розглядаємо можливості у середньостроковій та довгостроковій перспективі: у короткостроковій перспективі, станом на сьогодні, нам відомо, що в країнах ЄС та країнах "Великої сімки" є близько EUR300 млрд активів РЦБ. Росія їх використовувати не може. Тут, як ми думаємо, ми можемо створити структуру, яка дасть змогу нам активно розпоряджатися цими активами та використати виручку від управління цими активами на підтримку України", – пояснив він.
Щодо довгострокової перспективи, чиновник зазначив, що "санкції, як вам відомо, тимчасові, і в якийсь момент активи, як такі, повинні будуть повернені ЦБ після зняття санкцій, що може бути пов’язане з мирною угодою, з компенсацією Україні завданих збитків". "Тепер варіанти будуть представлені Комісією державам-членам для обговорення та ухвалення рішення про наступні кроки", – зазначив співрозмовник журналістів.
