By Київ. 2 лютого. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Фармацевтичний ринок у 2022 році запам’ятається суттєвим падінням обсягів та зростанням собівартості, які, проте, підштовхнули найбільших вітчизняних фармвиробників до пошуку нових напрямів розвитку.
Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у компанії SMD, "значних змін у десятці найкращих виробників на роздрібному ринку не відбулося".
"Утримує лідерство "Фармак", до нього впритул наблизилась "Дарниця", змістивши "Санофі" на третю позицію. Також покращили свої позиції "Аціно Фарма", "КРКА", Київський вітамінний завод. "Тева", "Артеріум", "Кусум" Хелскер" та "Менаріні", навпаки, посунулися нижче, проте залишилися в десятці", – повідомили аналітики.
Водночас у сегменті бюджетних закупівель за підсумками 2022 року першість залишилася за виробником вакцини від COVID-19 – компанією Sinovac. З мінімальним відривом від неї йде "Юрія-фарм", на третє місце піднялася компанія "Рош".
"Суттєво покращили свої позиції "Містраль капітал менеджмент", "PC Віста", "Дарниця" та "Новартіс". Значно знизився в рейтингу бюджетних закупівель "Фармак", дещо змістилися група "Здоров’я" та "Артеріум"", – зазначили у SMD.
За словами виконавчого директора фармкомпанії АТ "Фармак" (Київ) Володимира Костюка, за підсумками 2022 року загальні обсяги аптечного продажу знизилися на 29%, інфляція на фармринку становила 19%.
"Ситуація для бізнесу досить складна. Багато гравців національного ринку зазнали збитків. У випадку з нашою компанією це втрата складів з усією готовою продукцією та пакувальними матеріалами на суму понад 1,5 млрд грн. Для розуміння масштабу – це більше, ніж чистий прибуток компанії в 2020 року", – сказав він.
Однак, незважаючи на падіння частки "Фармака" у другому та третьому кварталах до 5%, з кінця 2022 року компанія "впевнено рухається до звичних 6%", зазначив Костюк. 2022 року в умовах війни "Фармак" випустив на ринок 16 нових продуктів і відкрив ділянку з виробництва небул.
Водночас, коментуючи вплив війни на фармринок, Костюк зазначив, що українці почали економити, підтвердженням чого є, зокрема, суттєве падіння продажу дієтичних добавок у 2022 році, наприклад, вітамінів на 44% в обсягах реалізації.
Крім цього, серед тенденцій минулого року – зниження реалізації протизастудних та противірусних препаратів, антитромботичних засобів, що застосовуються при лікуванні COVID-19.
"У топі продажу залишається група препаратів для лікування хронічних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, діабет, епілепсія, психічні захворювання, а також група заспокійливих препаратів через стресовий стан населення під час війни", – сказав він, коментуючи споживчий попит.
Костюк наголосив, що український фармринок вже зараз має потенціал задовольнити до 80% українського фармринку, а решта – це переважно препарати, які перебувають під патентною охороною, або ще не зареєстровані вітчизняними виробниками, або не можуть ними вироблятися з низки причин.
Стосовно ж доступу імпортних ліків на український ринок і можливих перебоїв з логістикою через війну, компанія вже не вбачає таких складнощів, які обмежували б цей доступ, сказав виконавчий директор компанії "Фармак".
Свою логістику "Фармак" теж вже адаптував до воєнних умов і не має значних проблем у цьому напрямі. "Доставка сировини відбувається літаками до європейських аеропортів, а звідки автотранспортом доправляється до України. За цією ж аналогією здійснюється експорт продукції", – сказав він.
За його словами, у продажу компанії частка бюджетних закупівель у 2022 році знизилася на 4,1% порівняно з 2021 роком. "Держава отримує значну підтримку від країн-партнерів, зокрема й лікарськими засобами", – пояснив він.
Коментуючи роботу компанії в умовах воєнного часу, Костюк зазначив, що "виробничі процеси дуже страждають від перебоїв електропостачання та відключень".
"При зупинці понад 30 хвилин продукція чи сировина може бути забракована та знищена, а повторна підготовка приміщень та обладнання у такому разі триває понад вісім годин. Це призводить до зриву виробничих планів, суттєвих фінансових втрат та можливого дефіциту в аптеках життєво необхідних для населення препаратів. По-друге, від екстрених відключень та нестабільної напруги виходять з ладу елементи виробничого обладнання, вартість яких – десятки тисяч євро, а терміни постачання нових компонентів – два-три місяці і навіть більше, – сказав він.
Він повідомив, що інвестиції "Фармака" в обладнання в період блекаутів вже перевищили позначку 50 млн грн".
Крім того, у 2022 році через інфляцію цін на сировину, збільшення вартості енергоресурсів та зміни в ланцюгах постачання значно підвищилася собівартість продукції.
У свою чергу директор з корпоративних комунікацій фармкомпанії "Дарниця" Василь Губарець, коментуючи підсумок 2022 року, серед факторів зменшення обсягів продажу ліків відзначив зниження доходів населення, міграцію населення за кордон та втрату значної кількості аптек на тимчасово окупованих територіях та у зонах активних бойових дій. Ще одним важливим фактором є надходження міжнародної медичної гуманітарної допомоги.
При цьому "Дарниця" залишається лідером роздрібного фармринку України у натуральному вираженні. Так, у 2022 році компанія виробила 173 млн упаковок препаратів, що майже на рівні 2021 року, зазначив Губарець. "Це дозволило їй охопити 15,7% українського фармацевтичного ринку – удвічі більше, ніж найближчий конкурент", – сказав топменеджер.
Коментуючи спричинені війною зміни споживчого попиту, Губарець звернув увагу на те, що підвищився попит на препарати від стресу, артеріального тиску та знеболювальні, водночас зменшився продаж профілактичних засобів.
"Ми, звичайно, підлаштовуємося під потреби ринку. Також з’явився попит на такі специфічні засоби, як, наприклад, йодид калію для проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії. Ми розробили "Калій Йодід-125-Дарниця" – у квітні 2022 року в рекордні терміни, у співпраці з МОЗ та Радою оборони та безпеки України (РНБО), і передали на потреби МОЗ 6,5 млн доз безкоштовно", – сказав він.
Аналізуючи вплив війни на процеси імпортозаміщення, Губарець звернув увагу, що "за тимчасових проблем із наявністю тих чи інших іноземних ліків українські виробники можуть запропонувати генерики аналогічної якості, до того ж за меншою ціною".
Водночас, за його словами, дефіциту "ексклюзивних" імпортних ліків на ринках рецептури та безрецептури не спостерігалося.
Щодо зміни частки бюджетних закупівель у загальних обсягах продажу "Дарниці", Губарець повідомив, що частка госпітального продажу в загальних обсягах продажу компанії у 2022 році за підсумками 11 місяців зросла до 10,6% з 6,6% у 2021 році. "Зростання продажу в госпітальному сегменті у "Дарниці" становило 96,9% у гривні і 51% в упаковках. Як наслідок, "Дарниця" збільшила свою частку на госпітальному ринку з 1,79% у 2021 році до 5,26% у 2022 році", – сказав він.
Водночас через блекаути увесь фармринок, зокрема й "Дарниця", змушений був перебудувати свою роботу. "Деякі виробничі процеси компанії були перенесені на нічну зміну та вихідні, а для зниження піків споживання на окремих ділянках встановили графік послідовної роботи", – розповів Губарець.
Крім того, в режимі економії електроенергії "Дарниця" вимкнула зовнішнє освітлення території та офісу/заводу, посилила контроль за режимом роботи обладнання та впроваджує концепт "Економний офіс".
Губарець також зазначив, що "з початком повномасштабного вторгнення було зруйновано ланцюжки постачання сировини, що позначилося на всій номенклатурі готових лікарських засобів".
"Низка партнерів в односторонньому порядку скасувала всі замовлення на постачання сировини, так що всю процедуру оформлення та виконання замовлень довелося розпочати з нуля. Високий попит на автотранспорт, заборона на виїзд водіїв за межі країни та проблеми з пальним спричинили дефіцит транспорту та різке подорожчання цих послуг. Наші постачальники в Україні з тих самих причин не могли забезпечити себе сировиною для виробництва, тому вимагали зміни умов оплати (перейшли на підписку), здійснювали релокацію складських приміщень та виробництв. Все це негативно вплинуло як на ціну товару, так і на строки постачання, – сказав він.
Губарець звернув увагу, що додатковим фактором зростання гривневих цін на сировину та матеріали в Україні стала різка зміна курсу валют у липні 2022 року. Ситуація з оплатами дещо покращилася лише після серпня зі скасуванням жорстких обмежень на купівлю валютних коштів для розрахунків (перелік критичного імпорту).
"Протягом 2022 року фармринок активно пристосовувався до нових реалій і намагався балансувати на межі можливого. Наша загартована команда забезпечила виробництво сировиною на 100%, незважаючи на всі виклики. За рахунок запасів сировини, зроблених перед повномасштабною війною, нам вдалося уникнути зупинки виробництва. У березні ми виготовили 60% від довоєнного обсягу виробництва, а з квітня вийшли на довоєнний рівень повністю", – сказав він, зазначивши суттєве зростання собівартості продукції за рахунок збільшення витрат на логістику та сировину.
Прогнозуючи тренди на 2023 рік, Губарець наголосив, що "Дарниця" насамперед очікує тенденцію зростання прихильності до вітчизняних брендів.
"Вітчизняні виробники можуть запропонувати якісні ліки, сертифіковані за європейськими стандартами GMP, за менші гроші", – наголосив він.
Зі свого боку і Костюк вважає, що українська фармацевтика має хороші перспективи у 2023 році. "Це та галузь, яка залучатиме інвесторів. Нам є що запропонувати. Це і контрактне виробництво, і трансфер технологій, і спільні R&D-дослідження з іноземними компаніями", – пояснив виконавчий директор "Дарниці".
Крім цього, за його словами, українські фармацевтичні компанії намагатимуться більш активно налагоджувати експорт.
Як повідомлялося, за даними досліджень компанії SMD, частка вітчизняних препаратів на фармринку в 2022 році зросла до 72% у натуральному та до 38% у грошовому вираженні. Загалом фармринок України у 2022 році скоротився на 42% у натуральному та на 23% у грошовому вираженні, кумулятивний продаж на фармринку у 2022 році становив близько 61 млрд грн у цінах входу в аптеку.
