By Київ. 3 квітня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Дефіцит зведеного платіжного балансу України в лютому становив $722 млн після профіциту $1,208 млрд у січні, проте цей дефіцит у 2,1 раза менший, ніж у лютому 2022 року, коли він дорівнював $1,52 млрд, повідомив Нацбанк України.
За його даними, погіршення показників у лютому пов’язане з чистим відтоком за фінансовим рахунком у $532 млн, який був зумовлений відтоком за операціями приватного сектора, тоді як у січні цього року було зафіксовано чистий приток $2,011 млрд, а в лютому минулого року – $1,565 млрд.
Як зазначає Нацбанк, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в лютому цього року становив $216 млн, що менше $815 млн дефіциту в січні-2023, але гірше за профіцит у $4 млн у лютому минулого року.
“Значне розширення від’ємного сальдо торгівлі товарами та послугами (проти лютого-2022), зокрема за рахунок значних витрат громадян України, які перебувають за кордоном, значною мірою компенсувалося зростанням вторинних доходів (завдяки отриманню гранту від міжнародних партнерів) та скороченням виплат за інвестиційними доходів”, – зазначив НБУ.
Він додав, що за два місяці 2023 року дефіцит поточного рахунку становив $1,0 млрд проти профіциту $0,6 млрд у січні-лютому 2022 року. Без урахування реінвестованих доходів та грантів від міжнародних партнерів дефіцит становив $3,2 млрд, уточнив регулятор.
За даними Нацбанку, експорт товарів зменшився на 35,9% (у січні – на 46,8%) – до $3,1 млрд, а їхній імпорт скоротився на 14,5% (у січні – на 12,9%) – $5,1 млрд проти даних за попередній місяць, експорт товарів збільшився на 5,3%, а їхній імпорт зменшився на 2%.
НБУ уточнив, що найбільше скоротився експорт чорних та кольорових металів – на 72,3% (порівняно з січнем 2023 року – на 5,6%), а також мінеральних продуктів (зокрема руд) – на 70,7% % (до січня +0,4%). Також знизився експорт усіх інших основних товарних груп, зокрема: продовольчих товарів – на 12,4% (+2,9%), зокрема зернових – на 19,3% (+16,6%); продукції машинобудування – на 46,1% (+57,9%); хімічної промисловості – на 46,5% (+23,3%); деревини та виробів з неї – на 21,7% (+10,5%); промислових виробів – на 40,2% (+3,1%).
У лютому 2023 року в номінальному вимірі найбільше скоротився експорт до країн Азії – на $750 млн (на 45,9%), а їхня частка в експорті товарів знизилася з 33,4% у лютому 2022 року до 28,3%. Також суттєво скоротився експорт до країн Африки (на $522 млн або на 86,0%), а частка впала з 12,4% до 2,7%; СНД (на $275 млн або на 67,1%, а частка – з 8,4% до 4,3%). Експорт до ЄС зменшився на $98 млн (на 5,0%), водночас його частка в експорті товарів зросла з 40,0% до 59,3%.
Щодо імпорту, то енергетичний імпорт скоротився на 26,3% (до січня – на 25,4%), неенергетичний – на 10,5% (+7,2%). Зокрема продукції хімічної промисловості імпортували більше на 23,7% (+32,9%); машинобудування – на 14,5% (+0,5%); чорних та кольорових металів – на 27,4% (+21,3%); продовольчих товарів – на 7,8% (+9,5%); промислових виробів – на 16,2% (-8,2%); деревини та виробів з неї – на 35,7% (+16,9%).
У лютому 2023 року в номінальному вимірі найбільше скоротився імпорт із країн СНД – на $1,1 млрд (або 92,5%), а його частка впала з 20,7% у лютому 2022 року до 1,8%. Зменшився також імпорт із країн Америки – на $121 млн (або на 27,6%), а його частка знизилася з 7,4% до 6,2%. Водночас збільшився імпорт із країн ЄС (на $284 млн, або на 13,2%, його частка збільшилася з 36,1% до 47,8%) та Азії (на $40 млн, або на 2,7%, частка зросла з 25,1% до 30,1%.
Дефіцит торгівлі послугами становив $1,2 млрд проти $169 млн профіциту в лютому 2022 року: експорт послуг скоротився на 24,8%, тоді як зростання імпорту послуг оцінено в 1,6 раза за рахунок витрат біженців і короткострокових мігрантів, які виїхали за кордон (зростання у 2,5 раза – до $2 млрд). Водночас імпорт решти послуг скоротився на 35,6%.
Основними чинниками зниження експорту послуг було скорочення експорту комп’ютерних послуг (на 34,8%), транспортних послуг (на 14,9% – переважно через суттєве зменшення експорту послуг морського, залізничного та повітряного транспорту), інших ділових послуг (на 14, 5%) та послуг переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам (на 40,0%).
Як зазначив НБУ, профіцит балансу первинних доходів становив $659 млн (у лютому 2022 року – $249 млн), що зумовлено насамперед скороченням виплат доходів від інвестицій на 49,5%. Водночас надходження за статтею “оплата праці” зменшилися на 6,2% – до $1,07 млрд.
Профіцит балансу вторинних доходів збільшився до $2,3 млрд порівняно з $0,6 млрд у лютому 2022 року, що зумовлювалося переважно надходженням гранту від міжнародних партнерів.
Обсяг приватних грошових переказів зменшився на 16,6% і становив $978 млн. Заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 21,1%, інші приватні перекази через офіційні канали зменшилися на 36%. Загалом офіційними каналами відправлено на 29,6% переказів менше, ніж у лютому минулого року – $475 млн, за неформальними – на 1,2%, $503 млн.
Загалом за січень-лютий поточного року обсяги грошових переказів знизилися на 15,5%, зокрема чиста оплата праці – на 12,3%, приватні трансферти – на 22,4%.
Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунки угод з капіталом) становило $190 млн (у лютому 2022 року чисте кредитування становило $45 млн). Загалом за січень-лютий 2023 року чисте запозичення від зовнішнього світу становило $993 млн, за відповідний період минулого року чисте кредитування – $651 млн, зазначив Нацбанк.
Згідно з його даними, у лютому було зафіксовано чистий відтік за фінансовим рахунком $532 млн (у лютому минулого року чистий приплив тановив $1,6 млрд), але за два місяці зберігається чистий приплив $1,5 млрд проти чистого відтоку $3,9 млрд за аналогічний період в минулому році.
Чистий приплив за операціями державного сектора в лютому цього року дорівнював $343 млн проти $478 млн чистого відтоку в лютому минулого і зумовлювався чистим надходженням коштів за кредитами від міжнародних партнерів на суму $511 млн. Водночас чисті виплати з ОВДП нерезидентам становили $158.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у лютому Нацбанк оцінив у $201 млн (у лютому 2022 року чистий відтік становив $719 млн), зокрема: реінвестування доходів банківського сектора – $77 млн; чистий приплив акціонерного капіталу (окрім реінвестування доходів) – $126 млн.
За два місяці 2023 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в $384 млн (зокрема реінвестування доходів банківського сектора – $189 млн) порівняно з чистим відпливом $553 млн за два місяці минулого року.
Чисте збільшення зовнішньої позиції щодо операцій банків за портфельними та іншими інвестиціями становило в лютому $577 млн і було зумовлене чистим збільшенням зовнішньої позиції за статтею “валюта та депозити” на $542 млн та чистою купівлею банками цінних паперів нерезидентів на $25 млн.
Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектора (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $844 млн і було зумовлено зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $1,1 млрд (у лютому 2022 року – $943 млн); чистим зменшенням заборгованості за кредитами та позиками на $165 млн; збільшенням чистої зовнішньої позиції щодо боргових цінних паперів на $144 млн.
З іншого боку, зазначив Нацбанк, чиста зовнішня позиція щодо торгових кредитів становила у лютому $520 млн.
За січень-лютий 2023 зростання обсягів готівкової валюти поза банками оцінено в $2,1 млрд, тоді як за відповідний період 2022 року – $1,8 млрд.
Чистий відтік із приватного сектора (разом з помилками та недоглядами) у лютому становив $875 млн (у лютому 2022 року – $1,1 млрд).
Нацбанк наголосив, що станом на 1 березня 2023 року обсяг міжнародних резервів становив $28,9 млрд, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3,7 місяця.
