By Ексклюзивне інтерв’ю керівника з розвитку політики у сфері телекомунікацій Мінцифри Тараса Стеценка агенції “Інтерфакс-Україна”
Текст: Олена Манжело
– Міністерство цифрової трансформації повідомило, що Рада Євросоюзу затвердила пропозицію Єврокомісії щодо включення угоди про зону вільного телефонного роумінгу з Україною до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, що наближає нас до мобільного роумінгу з ЄС. Якими будуть подальші кроки?
– Наступний крок — схвалення Рішення Комітетом асоціації Україна-ЄС у торговельному складі про оновлення Додатку 17-3 Очікуємо, що це Рішення буде підписано уповноваженими представниками України та ЄС вже у травні.
Після цього в нас буде 12 місяців з моменту схвалення Рішення Комітетом асоціації Україна-ЄС на імплементацію списку законодавчих норм, які необхідно буде впровадити для приєднання до зони Roam like at home.
Ми давно вже працюємо над тим, щоб всі законодавчі умови для приєднання України були виконані. Тобто внесені зміни у профільне законодавство. Перелік актів ЄС, які потрібно імплементувати вже остаточний і вичерпний. Наразі формується список українських законодавчих актів і змін, які в них будуть вноситись.
– Які це саме законодавчі акти?
– Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/612 від 6 квітня 2022 року про роумінг у мережах мобільного зв’язку загального користування в межах Європейського Союзу;
Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2016/2286 від 15 грудня 2016 року, який встановлює детальні правила щодо застосування політики добросовісного користування та методології для оцінки стійкості скасування роздрібних доплат за роумінг та щодо заявки, яку має подати постачальник роумінгу для цілей такої оцінки;
Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2021/654 від 18 грудня 2020 року, що доповнює Директиву Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 шляхом встановлення єдиної для всього Європейського Союзу максимальної ставки термінації трафіка мобільного голосового зв’язку та єдиної для всього Європейського Союзу максимальної ставки термінації трафіка фіксованого голосового зв’язку;
Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1971 від 11 грудня 2018 року про заснування Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) та Агентства підтримки BEREC (Офіс BEREC), внесення змін до Регламенту (ЄС) 2015/2120 та скасування Регламенту (ЄС) No 1211/2009.
Окремо ще Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій (EECC), але вимога щодо нього вже містилась у додатку XVII-3 Угоди про асоціацію.
Щодо українського законодавства, ми вже розуміємо, що потрібно буде внести зміни до закону України “Про електронні комунікації”, закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку”, прийняти Постанову КМУ “Про Правила надання та отримання електронних комунікаційних послуг” та інші підзаконні акти регулятора у сфері електронних комунікацій.
– Які кроки передбачено імплементацією Європейського кодексу електронних комунікацій і чому виникло питання (проблема) навколо вивільнення частот? Це й досі є проблемою через війну? Як вирішується питання?
– Вивільнення частот і їх гармонізація з нормами ЄС передбачені законом про електронні комунікації (який імплементував норми Європейського кодексу у сфері електронних комунікацій). Наразі частина частот, зокрема і тих, що необхідні для запуску 5G, перебувають у користуванні спеціальних користувачів та телебачення. Для їх вивільнення необхідно здійснити певні випробування та дослідження. Проте, враховуючи триваючу військову агресію росії, провести такі дослідження зараз неможливо. Адже це може створити завади для роботи спеціальних користувачів, серед яких є військові.
– Раніше уряд України схвалив зміни до доповнення XVII-3 (Правила, що застосовуються в телекомунікаційних послугах) до Угоди про асоціацію Україна-ЄС, таким чином були підтверджені зобов’язання щодо виконання додаткових законодавчих змін?
Цим рішенням уряд завершив внутрішню процедуру в Україні щодо оновлення Додатку 17-3. Рішення Ради ЄС, про яке ми говорили раніше, завершило аналогічну внутрішню процедуру у ЄС. Тому зараз ми готові підписати спільне Рішення Комітету асоціації у торговельному складі. Це оновить Угоду про асоціацію. Тобто офіційно зобов’яже Україну запровадити норми щодо роумінгу, передбачені актами ЄС, які ми вже перелічували. Раніше Угода не містила зобов’язань України імплементувати законодавство ЄС щодо роумінгу, що стримувало рух України в цьому напрямі. Ці зміни були необхідні, щоб зафіксувати юридичний механізм для приєднання до європейської політики роумінгу, так званої Roam like at home (RLAH).
– Які додаткові норми законодавства потрібно буде імплементувати на практиці українським операторам телекомунікаційних послуг, чи потребуватимуть вони додаткових витрат, який ефект матимуть?
– Операторам потрібно буде адаптуватися до оновленого законодавства, тарифних регулювань, механізмів захисту користувачів роумінгових послуг та доопрацювати свої системи для відповідності вимогам. Це справить позитивний ефект на всю телеком-галузь: для абонентів продовжиться роумінг за доступними тарифами з забезпеченням захисту їх прав, а оператори отримають знижену тарифікацію у порівнянні зі ставками до повномасштабного вторгнення на постійній основі.
Що стосується норм впровадження окремих пунктів для телеком-операторів, вони можуть бути відкладені в часі. У разі неможливості їх виконати у встановлені строки, деякі вимоги можуть будуть пом’якшені відстрочкою, тобто їх непотрібно буде запроваджувати негайно.
– Можливість надання таких відстрочок погоджені з європейською стороною?
– Так, це безпосередньо зазначено у рішенні по змінах до Додатку 17-3.
– Які норми будуть відкладені?
– На сьогодні українські оператори не в змозі одразу повністю імплементувати єдині для всього Європейського Союзу максимальні ставки термінації для послуг роумінгу, тому для них буде встановлений поступовий період введення. Крім того, в України залишається можливість відкласти виконання будь-яких зобов’язань у випадку неможливості їх виконати у встановлений строк. Але розуміючи виклики, уряд та оператори зроблять все можливе, щоб виконати рішення якомога швидше.
– Що загалом зміниться у підходах до регулювання ринку телекомунікацій, в правилах, якими він регламентований після повноцінної імплементації змін?
– Зміниться регулювання тарифів. Будуть встановлені граничні тарифи на послуги роумінгу, як в ЄС. Це потрібно, щоб послуги роумінгу тарифікувалися як домашні тарифи.
– Про які саме тарифи йдеться?
– Ми говоримо про взаємну тарифікацію між операторами. У ЄС певними директивами встановлені граничні тарифи. Раніше кожна країна встановлювала його на свій розсуд. Тепер цей процес регулюється. І от саме по цим тарифам і є обмеження в режиме Roam like at home.
– Як зміняться тарифи для споживачів після приєднання до зони європейського роумінгу на постійній основі? Як вони будуть відрізнятись від тарифів, які діють зараз тому що була укладена і продовжена на шість місяців Спільна заява?
– Ми плануємо, що вони не зміняться в порівнянні з тими, які запроваджені зараз завдяки Спільній заяві.
– Але натомість вони будуть запроваджені на постійній основі і для того, щоб вони діяли буде не потрібно продовжувати Спільну заяву?
– Саме так. Хочу зазначити, що також нові правила торкнуться і прав споживачів. Зокрема, з’явиться право отримувати якість і швидкість мобільного зв’язку за кордоном на такому ж рівні, як в Україні. Якщо абонент згідно свого тарифу має певну кількість безкоштовних хвилин і мегабайт інтернету в Україні, він їх зможе використовувати і на території ЄС.
Зв’язатися з екстреними службами можна буде безоплатно, а про підвищення вартості за користування додатковими послугами у роумінгу буде запроваджене належне інформування.
– Планується, що ЄК оцінить виконання Україною зобов’язань, узятих, згідно з «цифровим» додатком XVII-3 до кінця року? Чи правильно я розумію, що це вже фінальний етап і після нього рішення щодо приєднання до єдиного роумінгового простору ЄС буде прийнято протягом певного часу, але до того, як наша країна стане повноправним членом ЄС?
– Тут варто розмежувати загальний цифровий Додаток 17-3 та роумінгові зміни до нього. Цифровий додаток складається з окремих секторів – електронні комунікації, радіочастотний ресурс і т.д. Плюс додається окремий сектор – роумінг. У пріоритетному фокусі для України та ЄС зараз сектор роумінгу та електронної ідентифікації, автентифікації та довірчих послуг. Тобто ці сектори плануються до оцінки першочергово. Тому прив’язувати увесь процес до єдиного дедлайну не варто.
Якщо говорити конкретно про сектор роумінгу – то на імплементацію у нас буде 12 місяців. Тобто ЄС планує здійснити оцінку виконання нами зобов’язань у частині роумінгу у наступному році. Але у наших планах виконати імплементацію раніше – щоб м’яч опинився на полі ЄС для здійснення оцінки до кінця року.
Загалом, так, ми плануємо стати частиною Єдиного цифрового ринку ЄС до набуття членства.
– Якщо все вдасться то коли ми зможемо приєднатися до єдиного роумінгового простору?
– Плануємо у 2024 році. Плани українського уряду передбачають покроково інтегруватись у сектори внутрішнього ринку до вступу України в ЄС. Сектор роумінгу має стати пілотним для такого підходу, пройшовши весь юридичний механізм такої інтеграції.
– Коли кажуть «роумінговий безвіз» і «цифровий безвіз», мають на увазі різні напрями. Що містить поняття «цифровий безвіз», і які зміни, переваги несе?
– Цифровий безвіз є значно ширшим поняттям. Це своєрідна синхронізація з цифровою екосистемою ЄС. Щоб інтегруватися в цю систему, ми виконуємо Дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС, яка була розроблена на виконання Угоди про асоціацію.
Вона охоплює зобов’язання «цифрового» Додатку XVII-3, а також додаткові акти, перелік яких було визначено спільно з ЄС у 2020 році. Основні компоненти Єдиного Цифрового ринку ЄС — це електронні комунікації, радіочастотний ресурс, електронна ідентифікація, довірчі послуги та електронна комерція, цифрова освіта, цифрова інфраструктура, ШСД, блокчейн, штучний інтелект, вільний доступ до Інтернету, вільний рух неперсональних даних та кібербезпека, роумінг, безпека мереж та інформаційних систем, платіжні системи, аудіовізуальні послуги, захист прав в Інтернеті, включаючи захист персональних даних, споживацькі права, безпека дітей.
Ключовою метою Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу є зняття бар’єрів і створення єдиних правил для вільного поширення онлайн-послуг. Зокрема, у сферах цифрового маркетингу, електронної комерції та телекомунікацій, підвищення рівня кібербезпеки мереж та інформаційних систем.
Тобто українські оператори отримують доступ до спільного ринку цифрових послуг всіх країн ЄС, а українці та бізнес отримують ширший доступ до інтернет-товарів та послуг з покращеним захистом прав. Для України інтеграція до ринків ЄС матиме не лише євроінтеграційні, але й економічні переваги.
– Можете розкрити тезу щодо економічних переваг, які отримаємо приєднавшись до «цифрового безвізу»?
– Попередньо, ми розуміємо, що єдиний цифровий ринок – це спільний ринок для 27 країн. Це відкриває величезні можливості для українських маркетплейсів і в цілому для українського бізнесу.
Для того, аби чітко розуміти переваги такої інтеграції, за ініціативи Мінцифри, провідними економістами України було проведено дослідження, яке показало, що інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС може призвести до росту ВВП близько 12%, експорт товарів з України до ЄС зросте до 17% (близько 3 млн. євро), послуг – до 12,2% (близько 400 млн. євро).
Також зросте експорт з ЄС до України. Товарів на більше ніж 20% (понад 4 млн. євро), а послуг – до 9% (майже 300 млн. євро).
– Можете детальніше розповісти про значення «Закону про електронні довірчі послуги та електронну ідентифікацію” і його роль у наближенні України до ЄС?
– Наприкінці 2022 року президент України підписав закон 2801-ІХ (законопроєкт 6173) про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства ЄС у сфері е-ідентифікації.
Закон пришвидшує інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС та наближає положення національного законодавства до європейських вимог у сферах е-ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Це дозволить українцям використовувати кваліфіковані підписи, отримані в ЄС, щоб мати послуги в Україні. Також це спростить електронну взаємодію з європейськими партнерами при веденні бізнесу.
– Вузол eIDAS в Україні – можете розповісти про цей напрям роботи?
– Одним з етапів на шляху до наближення до європейських вимог у сферах електронних довірчих послуг – є розгортання вузла eIDAS (Node). З червня 2022 року Україна працює з Єврокомісією для розгортання вузла eIDAS (Node), а у жовтні 2022 року отримано успішні результати тестування автентифікації українців в інформаційних системах країн ЄС з його використанням. Єврокомісія оцінила це як вагоме досягнення, адже розгортання вузла eIDAS є необхідним для можливості транскордонної ідентифікації українців. Робота над цим проектом продовжується спільно з Єврокомісією, тому сподіваємось, що зможемо розповісти більше деталей згодом.
– Чи є обов’язковим імплементація DESI (Індексу цифрової економіки ЄС) чи це власне ініціатива України запровадити його, як можна швидше, аби знати свої сильні і слабкі сторони? Що виміряє індекс і яким буде практичний ефекти від його імплементації? Коли це може статися?
– Одним із заходів Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС передбачено інтеграцію України до DESI. Це наша власна ініціатива, яку підтримали у ЄС. Спільно з експертами ЄС було здійснено низку досліджень, щоб визначити прогалини, які необхідно вирішити для забезпечення збору відповідних даних в Україні.
Головна мета — визначити свої сильні та слабкі сторони порівняно з країнами ЄС, що дозволить коригувати державну політику для досягнення кращих результатів.
Крім цього, з отриманням статусу країни-кандидата Україна зобов’язалась максимально наблизитись до стандартів ЄС. Тобто наші зобов’язання зараз набагато ширші, ніж Угода чи Дорожня карта.
Наприклад, цифрова політика ЄС «Цифрове десятиліття 2030» передбачає підготовку кожною країною-членом Дорожніх карт досягнення цілей Цифрового десятиліття. Прогрес буде щорічно відстежуватися на основі DESI. Тому Україна, як майбутній член ЄС, теж повинна бути готова до цих завдань. Структура індексу відповідає чотирьом цілям Цифрового десятиліття: підключення, цифрова економіка, цифрові навички та електронне урядування.
Щодо чітких термінів інтеграції зараз говорити важко. Основа будь-якого індексу — дані. На жаль, у зв’язку з війною ми не можемо забезпечити належний збір вже зараз. Але спільно з експертами ЄС готуємо усю необхідну нормативну базу, щоб забезпечити цей збір.
– На які строки орієнтуватись по приєднанню до «цифрового безвізу»?
– Це питання залежить від рівня нашої готовності, тобто впровадження відповідних норм ЄС, які визначені Угодою про асоціацію та Дорожньою картою інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС. Зараз триває наш внутрішній процес оцінки цієї готовності – селфскринінг. Він триватиме до липня. Далі – оцінка ЄС. Вони мають дати свою оцінку того, що нами вже зроблено і після цього можна буде говорити про певні дедлайни. Зараз точні строки назвати не можу.
По роумінгу ситуація більш зрозуміла. Є дедлайн – 12 місяців, справляємось раніше, виходимо на конкретні результати раніше. По «цифровому безвізу» такої ясності поки що немає. Ми працюємо за секторальним принципом. Кожен сектор має свої особливості і можливі строки. Наприклад, радіочастотний ресурс, про який ми вже говорили.
