By Відразу після того, як Словаччина відправила в Україну перші винищувачі, російські хакери атакували сайти Національної Ради, Національного Банку та Міністерства оборони країни. Тоді ж ворог спробував вивести з ладу відомчі сайти Франції, державні сайти Польщі та сайти уряду Італії – країн, які також надають Україні допомогу для боротьби з агресором. А в самій Україні в цей час на державний сектор було здійснено більше 21 мільйона кібератак.
Такі дані зафіксували експерти ГО “Платформа прав людини” у березні 2023 року, здійснюючи щомісячний моніторинг дотримання в Україні цифрових прав під час воєнного стану. Результати моніторингу представлені в аналітичному звіті «Війна у цифровому вимірі та права людини».
Окрім кібератак експерти виявили й систематизували інформацію про:
- фішингові атаки – за даними Держспецзв’язку, їх нарахували майже 7 тисяч;
- шахрайство в мережі – виявлено 8 схем, серед яких оформлення кредитів на зниклих безвісти і полонених військовослужбовців, а також фейковий продаж електронних квитків на автобусні рейси з областей, де ведуться бойові дії;
- кримінальні справи щодо свободи вираження поглядів – українські суди винесли 86 вироків, 34 з яких містять факти про можливе порушення цифрових прав;
- цивільні справи, які містять ознаки порушення цифрових прав людини у вигляді непропорційного обмеження права на свободу вираження поглядів, – було зафіксовано 12 судових вироків.
Як і в попередні звітні періоди, вагому частку моніторингу складає аналіз ворожої дезінформації в мережі. У березні пропагандисти найактивніше маніпулювали питаннями постачання зброї Україні іноземними партнерами.
Зокрема, російські ЗМІ звинувачували Британію у сприянні злочинам проти людства через постачання Україні снарядів із збідненим ураном, а також лякали українців вирубкою лісів, якими країна буде вимушена розраховуватися за багатомільярдну допомогу. Дискредитація ЗСУ була другою за актуальністю темою для створення ворожих фейків.
На третьому місці за активністю поширення – наративи про Україну як «недодержаву». Разом із тим, у березні нових обертів набули спекуляції навколо церковної тематики. Кремль продовжував нав’язувати думку про те, що українці нібито визнають тільки православну церкву московського патріархату, а православну церкву України вважають розкольницькою.
Дізнатися більше про результати моніторингу та ознайомитися з юридичним аналізом цифрових правопорушень можна на сайті Платформи прав людини.
Переглянути звіт
Маєте питання чи хочете отримати ексклюзивний коментар експерта по темі? Пишіть на пошту: info@ppl.org.ua
Аналітичний звіт підготовлено в межах проєкту «Моніторинг ситуації з інтернет-свободами в Україні», що фінансується Ініціативою з верховенства права Американської асоціації юристів (ABA ROLI).
