By Програма Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) DOBRE працює в Україні уже сьомий рік. Протягом двох останніх її очолює Брайан Кемпл – американець за походженням та українець душею. З початком широкомасштабного вторгнення разом з іншими керівниками програм від USAID він екстрено переорієнтовував діяльність всієї команди на першочергову допомогу українцям із постраждалих територій. А в листопаді минулого року Агенція США з міжнародного розвитку оголосила про продовження роботи Програми DOBRE ще на три роки.
Брайан Кемпл народився і виріс у США, згодом багато подорожував, брав участь у різних навчальних програмах. Згодом усвідомив, що хотів би займатися міжнародною благодійною діяльністю. Відтак працював у гуманітарних місіях в Казахстані, Киргизії, в Косово, а тепер – в Україні, очоливши Програму DOBRE.
– Пане Брайан, ваш прихід на цю посаду припав на завершення першої – шестирічної фази Програми DOBRE, на яке великий вплив мало повномасштабне вторгнення в Україну. В таких умовах чи вдалося досягнути тих цілей, які ставила Програма перед собою у той період?
– Програма DOBRE почала працювати в Україні з осені 2016 року, для участі в ній було відібрано 75 громад із семи областей України. Головною метою було визначено допомогти громадам скористатися можливостями і справитися із завданнями, які перед ними поставила реформа з децентралізації. Коли розпочався цей процес, USAID виробила концепцію нашої Програми, яка сприяла б розвитку громад. Через п’ять років нашої діяльності донори відзначили великий успіх започаткованого проєкту і було вирішено збільшити допомогу. Відтак Програма DOBRE розширилася ще на 25 громад із трьох областей і загалом до початку російського вторгнення охоплювала 100 громад із 10 областей України. І навіть із цими новими громадами, незважаючи на важкі обставини і виклики, майже всі проєкти нам вдалося завершити.
Коли розпочалася ця війна, ми також перенаправили частину нашої допомоги вісьмом громадам-партнерам у західних областях, щоби допомогти їм справитися із великим напливом українців, що рятувалися із небезпечних територій. Звісно, було декілька проєктів, які через обставини, що склалися в країні, втратили свою актуальність або стали неможливими. Але загалом поставлені у першій фазі Програми цілі були досягнуті.
– Чи є відмінності між першою та другою фазою Програми DOBRE?
– Звісно, ситуація, що склалася, внесла свої корективи. Раніше Програма надавала технічну та матеріальну підтримку різних проєктів розвитку. Наприклад, громада визначила, що для неї пріоритетом є покращення надання місцевої послуги – вивезення сміття. Ми купували спеціалізований транспорт і передавали його громаді в якості допомоги. Такий був наш підхід до війни.
Після вторгнення на перше місце вийшло надання екстреної допомоги від USAID через усі діючі в Україні програми, в тому числі й нашу. Як я вже зазначив, найпершою була матеріальна підтримка громад західних областей для допомоги внутрішньо переміщеним особам. І в другій фазі Програми, яка розпочалася восени і триватиме три роки, в пріоритеті залишилася матеріальна допомога на вирішення негайних питань, що виникли у громадах через воєнні дії в Україні. Зараз нашими партнерами є 60 громад із 10 областей, які отримають матеріальну та технічну допомогу на їхній розвиток. Додатково ми відібрали ще 19 громад для надання екстреної матеріальної допомоги. Ми хочемо допомогти громадам вирішити свої актуальні питання, адже перед ними постали нові виклики в закупках, плануванні, бюджетуванні за умов складного економічного стану в країні. Так що ми відкоригували другу фазу так, щоби громади вчасно отримували необхідну для них допомогу.
– У другій фазі Програми DOBRE значна частина допомоги надаватиметься громадам, які постраждали від руйнувань та окупації. Як саме плануєте допомагати?
– Це матеріальна допомога на вирішення екстрених і важливих потреб громад чи відновлення послуг, які втратилися через війну. Ми звертаємося до цих громад і просимо їх надати нам перелік основних потреб, у вирішенні яких ми можемо їм зарадити. Скажімо, частими є прохання допомогти із обладнанням для відновлення водопостачання, електроенергії чи іншої інфраструктури.
– Які фактори під час відбору громад-партнерів для участі в Програмі DOBRE є визначальними? Чи змінилися критерії відбору в другу фазу?
– Для першої фази ми відбирали громади на основі конкурентоспроможності, визначали тих, хто проявив щире бажання стати нашим партнером, адже співпраця з нами вимагає певного часу і роботи з боку громади. Ми відібрали ті, які продемонстрували свою готовність до співпраці та мали для цього ресурси. Адже усі проєкти з Програмою DOBRE реалізовуються за умов співфінансування.
У другу фазу потрапили 33 громади, з якими ми співпрацювали раніше і які себе дуже добре проявили, а нові 27 громад були відібрані з тих областей, які постраждали від воєнних дій і потребували негайної допомоги. До критеріїв відбору додався ступінь потрібності нашої допомоги і, знову ж таки, бажання і можливість з нами співпрацювати.
– У якому напрямку громади-партнери найчастіше розробляють свої нові проєкти? Які їхні пріоритетні потреби сьогодні?
– Мене особливо вражає в українцях те, що попри нагальні потреби у важких умовах сьогодення вони цим не обмежуються і планують свою перспективу та розвиток. І тому співпраця з нами у них затребувана, адже Програма USAID DOBRE надає саме таку допомогу. Громади також прагнуть нових знань і вмінь, які ми можемо їм запропонувати. З шістьма громадами ми вже почали розробку плану відновлення, допомагаємо з оцінкою руйнувань, і це для них дуже актуально. А тим громадам, куди релокувався бізнес із небезпечних територій, ми допомагаємо з його адаптацією. Тому наша допомога дуже актуальна і затребувана сьогодні, й ми пристосовуємо її до потреб і пріоритетів самих громад.
– Чи моніторите подальшу роботу вже реалізованих проєктів у громадах? Чи задоволені результатами?
– Майже всі наші проєкти активні і залишаються актуальними. Хіба що одиниці призупинені через воєнний стан. Тому що ми завжди надавали ту допомогу, яка була пріоритетною для громади за визначенням її мешканців. Ми не відслідковуємо подальшу долю раніше реалізованих проєктів, але чуємо і знаємо про їхню ефективність і розвиток зі ЗМІ та від самих громад.
– Програма DOBRE є однією з найуспішніших і найвідоміших в Україні. У чому, на вашу думку, полягає її успіх і відмінність від інших?
– Я вважаю, що для цього є дві причини. Перша – цей проєкт Агенції США з міжнародного розвитку був актуальним в Україні, і USAID зуміла виробити дуже правильну концепцію підтримки реформи з децентралізації. Ця підтримка за допомогою нашої та інших програм створила великий резонанс у громадах, – їм сподобалося, що вони можуть самостійно все вирішувати, впливати, досягати… Ми не диктуємо жодній громаді, що вона повинна робити. Ми лише пропонуємо свою допомогу і пояснюємо її важливість. А також допомагаємо громадам визначатися зі своїми пріоритетами і досягати їх. Тобто, ми нічого не нав’язуємо, а навпаки, – спонукаємо, щоби вони самі визначалися. Адже коли місцева влада комунікує зі своїми мешканцями, визначає їхні потреби і бачення та працює над їх втіленням, то й виникає довіра людей до такої влади.
Друге: проводиться активна робота із самими мешканцями через недержавні громадські організації. Людям роз’яснюється, які можливості вони мають і як ними правильно користуватися. Найлегше налагодити таку комунікацію у маленьких громадах, де всі один одного знають і де на першому плані – людські стосунки. Але ми пам’ятаємо, що з маленьких, але стійких громад поволі будується сильна і стійка країна. Можливо, успіх Програми DOBRE в тому, що ми спонукали громади стати успішними. В будь якому випадку, це у нас вийшло.
– Що б Ви хотіли побажати громадам, які стали партнерами DOBRE у другій фазі, та громадам, які ще не співпрацювали з Програмою, але дуже хотіли б?
– Ми працюємо для того, щоби люди ставали активнішими у прийнятті рішень у громадах і в своєму житті. У нас є і будуть корисні вебінари, які доступні всім бажаючим в Україні, і вони можуть ними користуватися й отримувати для себе більше знань. Нашим партнерам велике дякую, бажаю працювати й далі плідно і добросовісно. І я впевнений у гарному результаті, спираючись на наш великий попередній досвід роботи.
Я би порадив громадам, які не потрапили до числа наших партнерів, не соромитися звертатися за допомогою і консультаціями до більш досвідчених громад, дізнаватися, звідки вони отримують допомогу і підтримку та як нею скористатися. Одна з моїх особистих цілей у цій роботі – якомога більше зблизити громади між собою. І ми намагаємося налагодити ці горизонтальні зв’язки між ними, бо хоча всі громади різні, але в них дуже багато спільних проблем і завдань. Тому вони можуть обмінюватися своїм досвідом з великою користю для себе.
