В умовах війни медичні компанії впроваджують сервіси, що дають змогу підтримувати комунікації з пацієнтами

Київ. 1 травня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – В умовах воєнного часу медичні компанії впроваджують сервіси, що дають змогу підтримувати комунікації з пацієнтами.

Як повідомила медмережа “Добробут” (Київ) з посиланням на директора з маркетингу Анну Швед, серед таких інструментів, які розвиває медмережа, – мобільний застосунок “Добробут”. За його допомогою пацієнт може записатися на прийом до потрібного лікаря в будь-якому медцентрі мережі, переглянути результати аналізів для досліджень, консультативні висновки лікарів, записатися до лікаря на онлайн-роз’яснення та пройти його в застосунку, оплатити послуги, керувати своїми візитами, переносити або скасовувати їх.

Крім того, сервіс дає можливість завантажити медичні документи, отримані в інших медзакладах, а також самостійно, не звертаючись до контакт-центру, записуватися не лише на прийом до лікаря, а й на аналізи, УЗД, КТ, МРТ, рентген.

Медмережа також запроваджує термінали самообслуговування для отримання детальної інформації про візит до лікаря без звернення на рецепцію і без очікування в черзі.

Окрім цього, “Добробут” упроваджує онлайн-консультації через мобільний застосунок.

“Наразі онлайн-прийом відкритий до більш ніж 100 лікарів мережі. Перевага в тому, що це більш захищений канал, ніж популярні месенджери. Лікар може переглянути необхідні для онлайн-консультації медичні документи пацієнта. Спілкування пацієнта і лікаря може відбуватися в чаті, за допомогою аудіо або відео. Коригування схеми лікування, різка зміна стану здоров’я за відсутності можливості фізично потрапити до лікаря – основні приводи для звернення до лікаря онлайн”, – сказала Швед.

“Добробут” також активно використовує вайбер і телеграм-боти для пацієнтів, які не мають змоги зателефонувати до контакт-центру і поспілкуватися з координаторами, наприклад, перебуваючи за кордоном.

“Найближчим часом плануємо розширювати функціонал цього каналу комунікації та покращувати його роботу. Розуміючи шлях й очікування клієнта, ми хочемо бути там, де зручно перебувати йому. Селф-сервіси – це сучасний тренд в усьому цивілізованому світі, зокрема й у медицині. Ми дотримуємося цього тренду, тим паче що умови воєнного стану змушують нас динамічніше реагувати на нові виклики і підлаштовуватися під нові реалії”, – резюмувала Швед.

Своєю чергою генеральний директор медичної лабораторії CSD LAB (Київ) Олександр Дудін наголосив, що в лабораторному сегменті диджиталізація є, зокрема, обов’язковою частиною контролю якості та одним із чинників, які дають змогу забезпечити швидкість виконання досліджень і точність їхніх результатів.

Він повідомив, що інвестиції CSD LAB у розвиток інформаційних технологій “сягнули сотень тисяч доларів”. Компанія розробила кілька власних ІТ-продуктів, зокрема медичну програму для патоморфологічної лабораторії.

“Спільно з компанією Yadro Systems ми створили спеціальну програму для патоморфологічної лабораторії, бо на ринку не було навіть трохи схожих продуктів. Наше програмне забезпечення – SlidePath – допомагає керувати робочими процесами, що максимально зручно для патоморфолога. Водночас надається можливість спостерігати за зразком на кожному етапі”, – розповідає Дудін.

Директор CSD LAB зазначив, що складно підрахувати, скільки грошей компанія економить завдяки диджиталізації, “це про оптимізацію робочих процесів, забезпечення швидкості проведення аналізів і точної відтворюваності результатів”.

“У нашій патоморфологічній лабораторії є обладнання, яке сканує гістологічні скельця і дає змогу патологам із будь-якого куточка світу дослідити біоматеріал і встановити діагноз”, – сказав він.

Дудін пояснив, що раніше компанія ефективно використовувала таку інновацію для отримання консультацій від міжнародних партнерів і провідних світових патологів щодо складних унікальних клінічних випадків, проте з початку повномасштабного вторгнення CSD LAB почала активно використовувати сканер і в щоденній роботі, коли патоморфологи були вимушені працювати в різних куточках України.

“Можливість відсканувати гістологічні скельця допомогла продовжувати роботу над дослідженнями, від результатів яких часто залежить здорове майбутнє, а іноді – навіть життя наших клієнтів”, – сказав він.

Дудін сказав, що процес диджиталізації потребує значних фінансових інвестицій, але “це необхідно, і без впровадження новітніх цифрових технологій сучасна лабораторна діагностика неможлива”.

Як повідомлялося, у травні 2022 року комітет з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) заявив, що однією зі складових повоєнного відновлення системи охорони здоров’я України має стати повноцінна диджиталізація системи, зокрема доступна телемедицина, електронна медична картка, електронні рецепти.

administrator

Related Articles