By Київ. 4 травня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) просить народних депутатів не підтримувати законопроєкт про екологічний аудит (№6349) у його нинішньому вигляді та рекомендує доопрацювати його відповідно до європейських практик, йдеться в пресрелізі ЄБА в четвер.
“Екоаудит у ЄС – це насамперед ринковий інструмент, що дає змогу бізнесу отримати конкурентні переваги як серед клієнтів, так і серед потенційних інвесторів завдяки впровадженню системи екологічного менеджменту. У жодному разі екоаудит не використовується як елемент регуляторної політики, тим паче як альтернатива екологічним перевіркам для втручання в роботу бізнесу”, – наводяться в релізі слова координатора комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА Ольги Бойко.
В асоціації зазначили, що документ пропонує низку позитивних новацій, зокрема встановлює чіткий перелік вимог до змісту висновку екоаудиту та обов’язковість видачі звіту про результати такої перевірки керівникам і власникам підприємств, де проводиться обов’язковий екоаудит.
Водночас законопроєкт розширить підстави для проведення обов’язкового екоаудиту, зокрема й щодо фізосіб-підприємців (ФОПів), що призведе до збільшення тиску на бізнес і створить корупційні ризики, вважають в асоціації.
На думку ЄБА, через відсутність конкретизації положення про можливість проводити обов’язковий екоаудит на підставі рішення суду в разі порушення вимог природоохоронного законодавства будь-які порушення, виявлені Держекоінспекцією під час перевірки, можуть стати підставою для його проведення.
В асоціації також вказали на неприпустимість обмеження вибору екологічного аудитора. Під час обов’язкового екоаудиту виконавця (екоаудитора) обирає замовник, яким виступає зацікавлений орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Згідно із законопроєктом запропоновано виділити три робочі дні до укладення договору між замовником і виконавцем, щоб поінформувати керівника або власника підприємства, де проводитиметься екоаудит. Протягом цього часу вони мають погодити екоаудитора або надати замовнику інформацію про потенційну особисту зацікавленість виконавця екоаудиту в його результатах.
Зазначається, що законопроєкт не деталізує, яким чином інформація про наявність особистої зацікавленості екоаудитора має бути надалі врахована замовником: чи є подання такої інформації обов’язковою підставою для зміни виконавця екоаудиту; чи може вона бути відхилена замовником як недоведена/необґрунтована; в який строк замовник має розглянути таку інформацію та повідомити про прийняте рішення. При цьому асоціація вказала на ризики можливих зловживань з боку замовників такої перевірки, які можуть нівелювати право керівника/власника підприємства на відвід виконавця екоаудиту.
Викликає сумнів у ЄБА і положення про розширення підстав для проведення обов’язкового екоаудиту: до переліку об’єктів підвищеної небезпеки, де його проводять, запропоновано віднести всі об’єкти та види діяльності, щодо яких має проводитися процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД), а також ФОП.
У ЄБА вказують на відсутність критеріїв ідентифікації суб’єктів господарювання, які припиняють підприємницьку діяльність або перебувають у процесі ліквідації, на відповідність вимозі проведення обов’язкового екоаудиту. В асоціації нагадують, що наразі в Україні працюють близько 2 млн ФОПів, а щомісяця їх закривається понад 20 тисяч.
Спірним, на думку асоціації, є й положення щодо встановлення обов’язкового екоаудиту під час ліквідації підприємств або їхніх структурних підрозділів, оскільки воно суперечить чинному порядку ліквідації юридичних осіб.
“Реалізація такого положення може потенційно призвести до підвищення ризику зловживань держреєстраторами своїми повноваженнями під час здійснення процедури ліквідації підприємств щодо вимоги надати висновок екоаудиту або ж до появи ще одного регулятора, без отримання висновків якого затримуватиметься й ускладнюватиметься завершення процедури ліквідації/припинення діяльності суб’єкта господарювання”, – наголошується у зверненні й зазначається, що це положення має в собі очевидні корупційні ризики.
Надмірно тривалою вважають у ЄБА пропозицію встановити максимальний строк проведення екоаудиту протягом одного року. В асоціації нагадали, що екоаудит здійснюється на договірних засадах, і часові рамки його тривалості визначаються договором. Тривалий термін екоаудиту може ускладнити роботу, зокрема відтермінувати ліквідацію/виведення з експлуатації підприємств, установ чи організацій, їхніх структурних підрозділів, припинення діяльності ФОП.
Бойко зазначила, що основні принципи та положення екоаудиту, які викладено в регламенті №1221/2009, передбачають винятково добровільну участь організацій у системі екологічного менеджменту та аудиту ЄС (EMAS). Водночас європейські країни роблять усе можливе, щоб залучити компанії до приєднання до EMAS, який передбачає добровільний екоаудит.
“В Україні пропонований каральний підхід, зокрема й щодо оприлюднення результатів обов’язкового екоаудиту на ресурсах державних органів влади та екоаудиторів, навпаки, відсилає до радянської системи перевиховання через публічний осуд. Якщо ми прагнемо до ЄС, то й підходи до роботи слід впроваджувати схожі”, – наголосила координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА.
