By Київ. 22 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Асоціація рітейлерів України (RAU) звертається до влади, міжнародних платіжних систем MasterСard та VISA, а також українських банків із проханням не підвищувати ставок інтерчейндж (еквайрингу) до кінця дії воєнного стану, повідомила пресслужба RAU.
У зверненні, оприлюдненому на офіційних ресурсах RAU, зазначено, що бізнес отримує повідомлення від фінустанов про підвищення з 1 липня 2023 року ставки інтерчейндж до 0,9%, відповідно, зросте і комісія за еквайринг, яку сплачує бізнес за кожну безготівкову операцію банкам та платіжним системам.
“Наразі український бізнес виснажений і не має вільних коштів, щоб закласти підвищену вартість інтерчейндж (еквайрингу) у свої витрати. Йдеться про сотні мільйонів гривень додаткових витрат на рік. Головним і небажаним наслідком цих змін стане зростання цін на товари для українців”, – йдеться у зверненні.
Український бізнес вважає, що поточний рівень ставки інтерчейндж на рівні 0,7% є економічно обґрунтованим і компромісним для всіх сторін. Це дає змогу ритейлерам не збільшувати свої витрати й стримувати зростання цін, а банкам і платіжним системам заробляти на наданих послугах з еквайрингу.
Українські ритейлери просять не застосовувати умови меморандуму між платіжними системами та Національним банком, підписаного в липні 2021 року, до закінчення воєнного стану. Цей документ передбачав графік зміни ставки інтерчейнджу до липня 2023 року.
“Меморандум, до якого сьогодні апелюють міжнародні платіжні системи, був підписаний в умовах мирного часу. Він не враховував обставин, у яких українці та бізнес перебувають уже другий рік повномасштабної війни. Отже, питання відновлення дії меморандуму та передбаченого графіка має відбуватися не раніше ніж скасування в країні воєнного стану”, – наголошується у зверненні.
За наявною в РАУ інформацією, для затягування часу підписанти меморандуму готують додаткову угоду з метою її подальшого узгодження, а отже, зниження ставок еквайрингу не відбудеться взагалі або відбудеться не раніше ніж через три місяці, що для українського бізнесу є критичним.
Намагання укласти додаткову угоду до цього меморандуму, враховуючи, що до цього зниження ставок відбувалося без підписання таких додаткових угод, свідчить про пряме бажання міжнародних платіжних систем підвищити ставки інтерчейнджу та еквайрингу як для малого, так і для великого бізнесу вже з 1 липня 2023 року.
“У цьому процесі незрозумілою є позиція Національного Банку України, який підтримує такі дії міжнародних платіжних систем, оскільки підписання додатку до меморандуму не може відбутися без його участі. На наше переконання, державні органи влади під час війни насамперед мають захищати інтереси населення, платоспроможність якого значно погіршилася, та інтереси українського бізнесу”, – йдеться у зверненні.
У РАУ нагадують, що взимку українські торговельні компанії інвестували значні кошти в купівлю генераторів, старлінків для повноцінної роботи за відсутності електроенергії. Нині триває великий процес із відновлення роботи магазинів на деокупованих територіях. Ці додаткові витрати ритейл покладає на власні капітальні інвестиції. Від початку війни було максимально збережено рівень роздрібної націнки на довоєнному рівні, а на соціальні товари роздрібна надбавка залишається регульованою в розмірі не більше 10%. Фінансові компанії можуть також у поточних умовах оновлювати своє програмне забезпечення та платіжну інфраструктуру (РОS-термінали) за рахунок комісійних прибутків, а не коштом громадян. Сьогодні головним завданням українського бізнесу є взаємопідтримка та допомога один одному”, – йдеться у зверненні.
Ритейл забезпечує населення продуктами і товарами, банки і платіжні системи – фінансовими послугами. У наших спільних інтересах не ускладнювати і так непросте становище українських громадян за рахунок зростання цін та розгортання інфляції.
Українські ритейлери просять Офіс президента України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України втрутитися в ситуацію, оскільки її не вдається врегулювати ринковими методами. Ринок платіжних послуг є монополізованим двома платіжними системами (45,5% Visa Inc. та 53,9% MasterCard Inc. відповідно), тож для українських підприємців немає жодної альтернативи для пошуку інших компаній, які забезпечили б надання цих послуг.
“Український бізнес не вимагає безоплатного обслуговування за фінансові послуги. Ритейлери наполягають, щоб фінансові установи враховували ситуацію в нашій країні та можливі наслідки для українських громадян. Тим більше, наразі вартість еквайрингу та ставки інтерчейндж в Україні, попри війну, і так вища за європейські показники. Війна – це не час для економічних змін, які можуть вдарити по платоспроможності населення і бізнесу”, – йдеться у зверненні.
Асоціація рітейлерів України – профільне об’єднання гравців ринку роздрібної торгівлі та компаній, безпосередньо пов’язаних із ритейлом. Серед членів асоціації – понад 85 українських і міжнародних торговельних компаній, серед партнерів – понад 30 компаній-представників B2B сфери та девелопменту.
Джерело: https://rau.ua/novyni/rau-gr-visa-mastercard/
