By Рига. 24 січня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА/BNS – Інфляція в Латвії на початку 2023 року становитиме близько 20%, а до кінця року знизиться до рівня близько 5%, прогнозує центробанк країни.
"Найвища точка інфляції в єврозоні була досягнута минулого року, і тепер вона починає поступово знижуватися. У Латвії інфляція в грудні також сповільнилася", – заявив президент Банку Латвії Мартінш Казакс на засіданні бюджетно-фінансової комісії сейму у вівторок.
На його думку, інфляція уповільнює економічне зростання, тому для зниження її впливу на економіку необхідно використати монетарну політику. Крім того, довгострокова та надмірна фіскальна підтримка також може ускладнити обмеження інфляції, тому підтримка має бути обмеженою за часом, адресною та пропорційною, сказав Казакс.
Глава управління грошово-кредитної політики ЦБ Улдіс Руткасте на засіданні зазначив, що інфляція в країні цього року знизиться, але, як і раніше, буде вищою за середній показник щодо Європейського союзу. За його словами, високу інфляцію у Латвії можна пояснити і глобальними факторами, і місцевими особливостями. Ціни на продукти харчування та енергоресурси є однією з причин інфляції, а на продукти харчування та енергію Латвія витрачає більше свого доходу, ніж країни ЄС у середньому.
Також у Латвії гнучкіші механізми ціноутворення, наприклад, адміністративно регульовані ціни зростають швидше. В інших країнах Європи фіксовані тарифи не такі прозорі, сказав Руткасте.
Серед причин вищої інфляції він також назвав той факт, що латвійські виробники продуктів харчування набагато фрагментованіші, існує безліч дрібних підприємств, які не здатні покрити зростання цін своїм прибутком.
Руткасте повідомив, що цього року в країні очікується помірний економічний спад. Хоча рецесія буде слабкою, скорочення споживання буде різкішим і, можливо, перевищить 5%.
Він також зазначив, що повільніше подолання кризи в Латвії зумовлене слабкою стартовою позицією – недостатніми інвестиціями та низьким потенціалом зростання. Крім того, продуктивність праці в останні роки починає відставати, спостерігається велика різниця між динамікою зарплат та продуктивністю, яка зростає набагато повільніше. Нестача робочої сили, як і раніше, значна.
