By Київ. 13 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Національний банк України (НБУ) продовжить цикл пом’якшення монетарної політики і знизить облікову ставку на засіданні 14 грудня ще на 1 відсотковий пункт (в.п.) – з 16% до 15-14% річних, прогнозують банкіри, опитані агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Ми очікуємо, що НБУ знизить облікову ставку на 100 базисних пунктів (б.п.) – до 15%. Інфляція за листопад (5,1% р/р) виявилася дещо кращою за прогноз НБУ (5,8% до кінця року), але це навряд чи стане сильним стимулом для відхилення від прогнозної траєкторії облікової ставки, яку регулятор презентував наприкінці жовтня”, – поділився прогнозом головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій.
Такої самої думки дотримується директор департаменту стратегії та корпоративного управління Кредобанку Роман Лепак.
“Оскільки в жовтні НБУ провів суттєве зниження облікової ставки одразу на 4 п.п., то в грудні ми очікуємо її зниження лише на 1 п.п. – до 15%”, – повідомив банкір.
Він зазначив, що з великою ймовірністю це рішення ознаменує кінець циклу пом’якшення монетарної політики, і в наступні один-два квартали Нацбанк утримуватиметься від зниження облікової ставки.
“Це зумовлено тим, що курсові та інфляційні ризики мають тенденцію до посилення, крім того, досі немає гарантій ритмічності надходження міжнародної допомоги для покриття дефіциту державного бюджету з початку наступного року”, – аргументував свою думку Лепак.
Найобережніший прогноз виявився в Юнекс Банку: “Я не можу виключити, що облікову ставку все ж таки може бути знижено до 15%, однак цей сценарій мені здається менш імовірним”, – вважає голова правління Іван Світек.
Банкір зазначив, що сповільнення інфляції до 5,1% річних порівняно з очікуваннями Нацбанку в 5,8% хоча й має підштовхувати регулятор до рішучішого пом’якшення монетарної політики, тим не менш, цьому протистоять фактори зниження ритмічності надходжень фіндопомоги від партнерів, скорочення золотовалютних резервів і наявність девальваційних очікувань із переходом до керованої гнучкості, що зобов’язує НБУ утримувати привабливість гривневих активів.
“Зрештою, головним чином через ефект низької бази наступного року НБУ чекає на помірне зростання темпів інфляції, що також обмежує правління НБУ в частині зниження ставки та пом’якшення процентної політики”, – додав Світек.
Водночас серед банкірів опинилися й ті, хто допускає суттєвіше зниження облікової ставки, ніж раніше анонсував центробанк.
“Оскільки регулятор сам наголошував, що в умовах низької інфляції продовжуватиме зниження облікової ставки, ми очікуємо, що на завтрашньому засіданні відбудеться її зниження на 1-2%”, – вважає голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ), голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий.
“Найімовірнішим наразі видається зниження облікової ставки на 2 п.п. до 14% річних. Менш імовірним, але цілком можливим є зниження на 1 п.п. – до 15% річних”, – поділився своїми очікуваннями щодо рішення НБУ 14 грудня ексначальник аналітичного відділу Сенс Банку Олексій Блінов.
Щодо змін в операційному дизайні монетарної політики, Мудрий з ОТП Банку зазначив, що прогнозує зниження ставки депозитних сертифікатів (ДС) овернайт до рівня нової облікової ставки.
“Ставки за строковими 3-місячними депозитами можуть залишити без змін для подальшої їхньої привабливості”, – наголосив голова правління ОТП Банку.
Водночас Колодій з Райффайзен Банку вважає, що регулятор може почати скорочувати різницю в прибутковості між ДС-овернайт і 3-місячними ДС.
“Наразі зберігається досить високий диференціал (400 б.п.) між ставками за депозитними сертифікатами овернайт і тримісячними ДС, який, на нашу думку, надалі скорочуватиметься. Тому не стане сюрпризом зниження цієї ставки на 200 б.п., з 20% до 18%”, – зазначив банкір.
Лепак, Світек і Блінов загалом зійшлися на думці, що регулятор не вноситиме зміни в наявний операційний дизайн у грудні.
“Часу, що минув від цих змін, ще недостатньо для оцінки впливу нового дизайну на ринок і поведінку його учасників. Тому для регулятора логічним буде взяти паузу, щоб краще оцінити ефект уже реалізованих змін, аніж запроваджувати нові “налаштування” в операційному дизайні монетарної політики”, – вважає Лепак із Кредобанку.
