By Вільнюс. 8 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА/BNS – Субсидії, які просять литовські політики та українські фермери для експортних поставок агропродукції з України через Клайпеду та інші європейські порти, в Брюсселі не розглядаються, заявив виконавчий заступник голови Єврокомісії (ЄК) Валдіс Домбровскіс.
Однак комісія вивчає, як скоротити транспортні витрати за рахунок вирішення процедурних або інфраструктурних питань, сказав Домбровскіс в інтерв’ю BNS.
Єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський раніше оцінював розмір субсидій Єврокомісії на транзит українського зерна в порти Балтії в EUR600 млн (30 євро/тонна). Умовою їх виділення, на його думку, могло б стати зобов’язання України знайти одержувача своєї агропродукції в третіх країнах.
“Є фінансування для усунення конкретних бар’єрів, які заважають функціонуванню “коридорів солідарності”. Таким чином, у цьому відношенні певне фінансування є. Однак ми зараз не розглядаємо конкретне субсидування транспортних витрат”, – сказав заступник голови Єврокомісії BNS.
“Швидше, ми шукаємо, що можна зробити для зниження транспортних витрат за рахунок цілеспрямованих адміністративних або інфраструктурних поліпшень”, – додав він.
Однак, за словами Домбровскіса, Єврокомісія підтримує пропозицію Литви перенести митні формальності, фітосанітарний контроль та інші процедури з українсько-польського кордону в порти ЄС, наприклад, у Клайпеду.
Литва останнім часом просуває ідею експорту української агропродукції через Клайпеду та інші порти країн Балтії, однак недоліком цього маршруту є дорожнеча перевезень продукції до портів.
“Це тема (український агроекспорт – ІФ-У), над якою ми інтенсивно працюємо на нашій спільній координаційній платформі, а також на двосторонній основі з членами Співтовариства та самою Україною. Якщо представляти огляд так званих “коридорів солідарності”, то головним із них зараз є Дунай. Мета – досягти 4 млн тонн зерна на місяць (експортних відвантажень дунайським маршрутом – ІФ-У) до кінця року. За оцінками, експортна потреба України в зерні в найближчі 12 місяців сягне 4,7 млн тонн на місяць, а можливо, навіть буде трохи вищою”, – сказав Домбровскіс.
“Нам також необхідно звернути увагу на польсько-балтійський коридор. Це частина “коридорів солідарності”, і ми також шукаємо шляхи усунення конкретних вузьких місць, щоб полегшити використання цього коридору. Прикладом може слугувати конкретна пропозиція Литви про перенесення митного та фітосанітарного контролю вантажів до портів країн Балтії”, – пояснив заступник голови Єврокомісії.
Він запевнив, що Єврокомісія підтримує пропозиції Литви і працює над іншими заходами. Однак, за його словами, маршрут через порти країн Балтії складний із логістичного погляду, оскільки залізничні колії в Україні, Польщі та Литві різні. “Це збільшує витрати і логістичні труднощі. Однак є певні речі, за рахунок яких ми можемо поліпшити функціонування цього напрямку, і саме над цим ми працюємо”, – додав Домбровскіс.
Своєю чергою президент Литви Гітанас Науседа заявив на пресконференції у Вільнюсі в п’ятницю за підсумками зустрічі з Домбровскісом, що за допомогою Європейської комісії необхідно знайти рішення, які дали б змогу використовувати порти Балтійського моря для експорту українського зерна.
“За допомогою Єврокомісії нам необхідно знайти адміністративні, фінансові та інфраструктурні рішення, які допоможуть використовувати можливості портів і перевізників Балтійського моря”, – заявив Науседа.
Україна багато років експортувала основний обсяг зерна та іншої агропродукції через свої порти на Чорному морі. Однак робота цих портів після початку повномасштабної війни РФ проти України була сильно обмежена, через що експортні потоки були значною мірою переорієнтовані на Європу. Українська агропродукція почала у великих обсягах осідати в сусідніх з Україною країнах ЄС, що викликало невдоволення місцевих фермерів. Найбільше постраждав агросектор Польщі, Болгарії, Угорщини, Словаччини та Румунії.
Єврокомісія ввела заборону до 15 вересня на експорт чотирьох культур: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до цих п’яти країн. При цьому транзит цих товарів через них дозволено.
