By ЗМІСТ
- Чому потрібно займатись стратегічним плануванням розвитку у громаді?
- Як громада має заробляти кошти?
- Чому реально територіальні громади розробляють власні стратегії розвитку?
- Які загальні підходи до стратегічного планування у громаді потрібно пам’ятати і застосовувати?
- Як виглядає загальний алгоритм робіт над стратегією розвитку територіальної громади?
- Яке законодавство сьогодні регулює вимоги до розробки стратегії розвитку територіальної громади?
1. Чому потрібно займатись стратегічним плануванням розвитку у громаді?
Впродовж життя ми постійно бачимо зміни, які відбуваються навколо нас. Часом ці зміни виглядають досить обнадійливо, а часом – викликають певний острах. Коли ми в школі вивчали історію, нам здавалось, що розквіт і занепад Риму, Візантії чи навіть нашої Русі – це щось з далекого минулого, яке уже не може повторитись. Але вже останніми десятиліттями припинили існування такі, досить великі держави, як СССР, СФРЮ, Чехословаччина, розділилась Ефіопія, колись відсталий і голодний Китай став супер державою, в приватний бізнес уже стає ключовим у освоєнні космосу.
У нас на очах одні міста, які були домінуючими у індустріальну епоху просто зачахли, натомість динамічно розвиваються інші.
В Україні впродовж останніх 10 років суттєво змінились тренди економічного розвитку. Відбувалось поступове переміщення економічного зростання зі сходу у центр та захід країни. Війна ще більше посилила цей тренд і це потрібно враховувати.
Польща, Румунія, країни Балтії, завдяки приєднанню до Європейського Союзу отримали таку динаміку розвитку, що сьогодні їхні міста та села виглядають значно кращими і багатшими ніж наші.
Останніми роками у нас додались ще нові, раніше невідомі виклики, які суттєво вплинули і будуть далі впливати на наше майбутнє: пандемія, кліматичні зміни і найбільший та найскладніший виклик – війна з РФ.
В цих умовах перед кожною територіальною громадою постає важке запитання – що буде з нами через 5 чи через 10 років? Існуватиме наша громада чи припинить своє існування? Буде у нас вирувати життя, чи доживатимуть тут віку декілька десятків старших людей? Будуть у нас і далі вирощувати хліб і до хліба чи навколо буде суха пустеля?
Відтак, аби мати хоча б якусь історичну перспективу, територіальній громаді варто розуміти своє місце у майбутній історії, уявляти власні перспективи для розвитку і здійснювати необхідні кроки, які б сприяли збереженню та розвитку громади на середньострокову перспективи.
Відтак потрібно мати власну стратегію розвитку та організовувати життя у громаді на основі реальних планів, базованих на реальних можливостях.
2. Як громада має заробляти кошти?
Досить часто можна почути стандартну фразу: «Громада має більше заробляти коштів!» На перший погляд ця фраза виглядає привабливою, але насправді вона є досить не зрозумілою і такою, що руйнує логіку розвитку для громади.
Адже ми маємо розуміти, що «громада» загалом нічого не заробляє. Заробляють юридичні та фізичні особи, які діють/працюють у громаді. Громада формує власний бюджет, який складається із податків, які надходять від юридичних та фізичних осіб із громади, а також від різноманітних трансферів з державного бюджету у вигляді субвенцій чи дотацій.
Відтак для того аби громада мала більше ресурсів для свого розвитку, потрібно аби у громаді було більше активних платників податків, міг бути більший ринок товарів та послуг, що стимулює підприємців більше виробляти/реалізовувати продукції. Потрібно більше жителів громади з більшими доходами. Адже більші доходи стимулюють економіку до розвитку, яка і генерує податки до бюджету громади.
А більший бюджет – це більші можливості для якісних послуг: гарна освіта, нормальна медицина, освітлені вулиці, чистота і доступність спільних просторів громади.
Від початку децентралізації в 2014 році українські територіальні громади щороку отримували більші бюджети завдяки перерозподілу податків з державного рівня на місцевий, а також зростанню прямої державної бюджетної підтримки, яку надавала держава завдяки економічному зростанню.
Зараз і на найближчі роки про це можна забути. Національна економіка є ослабленою, потреби відбудови є дуже великими, відтак благополуччя конкретної громади визначатиметься передусім станом місцевої економіки, місцевого підприємництва, наявності у громаді підприємців та жителів, які можуть і мають можливість працювати на підприємствах чи займатись власним бізнесом.
Саме тому, ті громади, які створять кращі умови для збереження власного підприємництва та залучення нових економічних суб’єктів у громаду матимуть перевагу перед іншими і матимуть кращі умови для проживання власного населення.
Тому не варто говорити «про заробляння громадою грошей». Потрібно створювати тут умови для тих хто буде займатись економічною діяльністю, заробляти гроші для себе і платитиме зарплату іншим і податки до бюджету.
Створення умов для місцевого розвитку – головне завдання стратегічного планування.
3. Чому реально територіальні громади розробляють власні стратегії розвитку?
Як показує практика, можна виокремити декілька найбільш поширених причин розробки стратегій:
- Їм запропонували це зробити в рамках проекту МТД.
Дійсно більшість стратегій розвитку територіальних громад було розроблено чи розробляється за ініціативою та за кошти програм міжнародної технічної допомоги(МТД). Оскільки різні програми сповідують різні підходи до стратегічного планування та мають різні можливості щодо кількості годин, які можуть приділити цій роботі експерти МТД у громадах, досить часто такі стратегії є відверто слабкими, відірваними від реалій територіальних громад.
- Всі сусіди уже мають стратегії, нам також потрібно.
Це в принципі нормальна мотивація. Адже конкуренція за ресурси , за людей, за підприємців між громадами буде лише посилюватись, тому потрібно у своїй громаді мати ситуацію принаймі не гіршу ніж у сусідів.
- Цього вимагає закон.
Це дійсно аргумент. Починаючи з 2023 року згідно Закону «Про засади державної регіональної політики» територіальні громади мають мати власні стратегії розвитку. Проте закон не встановлює санкції за відсутність стратегії. Інші законодавчі акти поки що не визначають переваги громад із стратегіями перед громадами, які не мають стратегій.
- Аби більш ефективно використовувати бюджет.
Якщо громада розуміє, що стратегія покращує ефективність використання власних бюджетних ресурсів, є певним запобіжником від витрачання обмежених бюджетних ресурсів на не перспективні потреби, це загалом правильний підхід і реальна мотивація для стратегування.
- Аби зрозуміти свої можливості для розвитку і використати їх.
При правильно побудованій роботі над стратегією, громада дійсно може виявити свої раніше не оцінені ресурси, може подивитись на себе новими очима через призму майбутнього, а не через поточні проблеми, які здаються вкрай важливими, але вирішення яких нічого не змінює у громаді на краще.
- Аби залучити “інвестора”
Стратегія прямо «не залучає інвестора». Наявність стратегії не є визначальною умовою для інвестора для того аби прийти у громаду. Проте при підготовці стратегії громада може зрозуміти свою інвестиційну привабливість чи не привабливість для внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Ухвалення стратегії, де є важливі складові для залучення інвестора дійсно може бути перевагою перед іншими громадами щодо залучення інвесторів.
Отже причини розробки та ухвалення стратегії розвитку громади в кожному конкретному випадку можуть бути різними. Але результат від стратегії може бути лише у випадку розуміння , що саме вона є ключовим елементом місцевої політики розвитку і діяльність органів та посадових осіб громади має відповідати духу і букві цього документу.
4. Які загальні підходи до стратегічного планування у громаді потрібно пам’ятати і застосовувати?[1]
Коли ми говоримо про місцевий економічний розвиток та зростання, ми маємо розуміти, що такий розвиток значною мірою залежить від співпраці місцевої влади та місцевого населення.
Не може влада або населення самостійно у відриві один від одного вирішити проблеми розвитку.
Це спільна робота і вирішується вона спільними зусиллями. Який загальний алгоритм можна застосувати до планування місцевого розвитку?
Загалом загальний алгоритм виглядає досить універсальним і складається з кількох обов’язкових елементів.
По-перше: має бути загальне розуміння того, що громада потребує розвитку і для цього необхідно здійснити стратегічне планування. Варто обговорити це питання на відповідних комісіях ради, або й на пленарному засіданні, і дати доручення виконавчому комітету здійснити таку роботу.
Далі голова видає розпорядження чи виконком приймає відповідне рішення про створення робочої групи з підготовки стратегії / стратегічного плану розвитку громади та шукає незалежного консультанта для допомоги у такій роботі.
Дуже важливо, аби у процесі розробки стратегії брали участь різні професійні, соціальні групи із мешканців громади, а ця робота модерувалась консультантом, який має гарний досвід з розробки стратегій.
По-друге: це вивчення ситуації у громаді, а саме її можливостей, станом на початок планування. Для цього потрібно здійснити комплексний аналіз території, демографічного потенціалу, проаналізувати тенденції змін демографії населення, зміни структури місцевої економіки, які відбулися протягом останніх 5-10 років. Також важливо подивитися, як зміни у громаді корелюються із змінами, які відбувалися за цей період в межах району та області.
Для такого аналізу потрібно використати статистику, яка може бути зібрана через обласне управління статистики, а також через доступні вам джерела в інтернет-просторі, газетних публікаціях, матеріалах сільських рад, що увійшли до складу об’єднаної громади.
Загалом дуже важливо, аби ваша інформація була максимально об’єктивною. В сучасних громадах зараз є досить велика територія і в межах такої території можуть знаходитися декілька родовищ місцевих корисних копалин, а може і корисних копалин, які належать до державного рівня. Це дуже важливо для старту економічного зростання, але варто розуміти, що наявність корисних копалин не панацея і не обов’язково допомагає у розвитку, оскільки часто можемо побачити, що громади, в межах території яких є значні поклади корисних копалин, насправді не мають від них жодного зиску. Часто навіть навпаки, корисні копалини стають додатковою проблемою розвитку.
5. Як виглядає загальний алгоритм робіт над стратегією розвитку територіальної громади?
Оскільки Інститут громадянського суспільства працює у сфері стратегічного планування територіальних громад з 2015 року, ми узагальнили найкращі підходи до розробки ефективних стратегій і можемо рекомендувати такий алгоритм дій, як викладено у таблиці 1.
Таблиця 1. Загальний алгоритм дій з розробки стратегії розвитку територіальної громади.
6. Яке законодавство сьогодні регулює вимоги до розробки стратегії розвитку територіальної громади?
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» – встановлює повноваження органів місцевого самоврядування щодо розробки та затвердження місцевих планувальних документів;
Закон України «Про засади державної регіональної політики» – визначає систему документів стратегічного планування та встановлює вимоги щодо наявності стратегічних планувальних документів на різних рівнях урядування , вимоги щодо взаємоузгодження цих документів ;
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» – визначає документи просторового планування та основний порядок розробки таких планувальних документів, як програми комплексного відновлення територій територіальних громад;
Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» – визначає вимоги щодо проведення стратегічної екологічної оцінки планувальних документів, які готуються органами публічної влади;
Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»- орієнтує розробників планувальних документів на врахуванні при плануванні орієнтування на сталий розвиток громад і територій;
Наказ № 265 від 21.12.2022 Міністерства розвитку громад і територій про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад – основний технологічний документ, у якому викладено структура стратегії та загальний порядок її підготовки.
Більш детально ознайомитись із особливостями розробки стратегії розвитку територіальної громади можна у наступних розділах «Настільної книги територіальної громади»
Цей матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства».
[1] https://www.csi.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/workbook-for-lc-2020-1.pdf більш детально можна прочитати тут
