By Київ. 22 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики після опрацювання майже 2 тис. поправок рекомендував народним депутатам підтримати в другому читанні урядовий законопроєкт №8401 про скасування 2% єдиного податку (ЄП) із 1 серпня і відновлення документальних перевірок за новими критеріями, повідомив голова комітету Данило Гетманцев.
За його словами, оновлений законопроєкт передбачає право вибору системи оподаткування в разі відмові від застосування 2% ЄП.
“Без подання такої заяви (про вибір системи оподаткування), а також якщо в заяві платник не вкаже бажану систему, платник 2% ЄП автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання 2% ЄП”, – уточнив голова комітету.
Передбачається, що новостворені суб’єкти господарювання, які обрали з дня реєстрації 2% ЄП, автоматично вважатимуться платниками ЄП третьої групи зі ставкою 5%.
Голова комітету зазначив, що законопроєкт також автоматично відновлює права та обов’язки платника ПДВ для тих суб’єктів, у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено.
Як повідомив Гетманцев, у законопроєкті пропонується надати платникам, які перейшли у 2023 році з 2% ЄП на загальну систему, право перейти повторно у 2023 році на спрощену систему за своїм вибором шляхом подання заяви. Водночас у разі подання заяви до 1 вересня такий платник вважатиметься платником ЄП з 1 серпня 2023 року.
Що стосується перевірок, то законопроєкт із 1 серпня 2023 року скасовує чинний мораторій на проведення перевірок, але запроваджує мораторій для таких перевірок ФОПів 1 і 2 груп (крім тих, які здійснюють через припинення госпдіяльності) до 1 серпня 2024 року. Також буде заборонено документальні або фактичні перевірки платників податків або об’єктів, зареєстрованих/розташованих на прифронтових територіях (зокрема, територіях можливих бойових дій).
Пропонується у 2023-2024 роках здійснювати планові перевірки, якщо платник податків провадить господарську діяльність, пов’язану з виготовленням/реалізацією підакцизної продукції, є суб’єктом грального бізнесу або фінустановою, а також якщо підпадає під раніше визначені робочою групою критерії ризиковості.
Як нагадав Гетманцев, ідеться про рівень сплати податку на прибуток або ПДВ, що нижчий за середній у галузі на 50%, дебіторську заборгованість, що вдвічі більша за кредиторську, інші операційні витрати, що перевищують 30% від загальних витрат операційної діяльності, суму витрат у декларації про майновий стан і доходи, що становить від 75% від суми загального доходу, якщо остання більше ніж 10 млн грн, зарплату, що є меншою за середню в регіоні у відповідній галузі.
Депутат уточнив, що середні показники щодо застосування цих критеріїв публікуватимуть на сайті ДПС.
Голова комітету додав, що “технічний борг” (що виник із 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не враховуватимуть під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі.
До того ж законопроєктом передбачено для прифронтових територій і територій можливих бойових дій зберегти право добровільної сплати ЄП та ЄСВ і звільнити від фінвідповідальності за порушення у сфері застосування РРО (окрім як під час торгівлі підакцизними товарами), надати можливість ФОП – платникам ЄП без ПДВ зазначати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою.
Заступник голови комітету Ярослав Железняк уточнив, що під час розгляду законопроєкту комітет одностайно підтримав норму, що для передачі юридичними особами товарів для сил оборони не потрібен затверджений Кабміном перелік.
“У нас склалася ситуація, що ВРУ прийняла норму про можливість передачі силам оборони товарів без сплати податку на прибуток за такі товари. Перелік таких товарів має встановлювати КМУ, але досі цього не зробив. Тому, оскільки переліку для юросіб немає досі, правка передбачає, що неоподатковувано можна передати всі види товарів”, – зазначив нардеп.
Як повідомлялося, законопроєкт №8401 ВР ухвалила в першому читанні напередодні завершення роботи місії МВФ щодо першого перегляду програми EFF – 29 травня. Тоді його підтримала мінімально необхідна кількість депутатів – 226. Планувалося, що він набуде чинності з 1 липня, але у зв’язку із затягуванням розгляду фінкомітет ВР запропонував відкласти його до 1 серпня.
Цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня. Термін його виконання – ухвалення закону – у програмі встановлено до кінця червня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року і наприкінці лютого наступного за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно. Джерело: https://t.me/getmantsevdanil/4905
