By Київ. 30 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Баланс позитивних відповідей учасників фінсектору на запитання про його поточний стан у листопаді 2023 року зміцнився з попереднього опитування з 11% до 26%: більш як половина респондентів оцінили його як добрий і дуже добрий, і лише 6% – як поганий, повідомив Національний банк України (НБУ) за підсумками піврічного опитування щодо системних ризиків фінсектору.
“Половина респондентів повідомила, що стан фінансового сектору за останні шість місяців поліпшився, інші – що не змінився. Жоден учасник опитування не заявив про погіршення стану фінсектору, хоча в травні таких було 10%”, – констатував регулятор.
Водночас очікування керівників фінустанов на майбутнє перше півріччя 2024 року помітно погіршилися: частка песимістично налаштованих респондентів зросла до 32% із 3% у травні. Кількість тих, хто очікує на позитивні зміни протягом зазначеного періоду, відповідно, скоротилася. Отже, кількість тих, хто вважає, що стан фінсектору буде задовільним, становила 50%, а ще 18% відповіли, що він буде “хорошим”.
У результаті баланс відповідей з “плюс” 13% за пів року знизився до “мінус” 7%.
“Оцінки загального рівня ризику у фінансовому секторі поволі поліпшувалися. Частка респондентів, які вважали його рівень високим чи дуже високим, знизилася з 58% до 50%. Ще близько половини керівників опитаних фінустанов вважають рівень ризику в секторі в цілому середнім”, – зазначив центробанк.
Зазначається, що втретє поспіль фінансисти покращують свої оцінки стійкості до значних негативних подій: 94% опитаних оцінили стійкість сектору як середню і вище. Проте загальний баланс відповідей з досягнутого в першому півріччі 2023 року рекордного значення з початку опитування у травні 2018 року знизився на 1 п.п. – до 18%.
За результатами поточного опитування, головним джерелом ризиків залишається війна з Росією з показником “мінус” 81% проти “мінус” 77% у травні.
Слідом за ним перелік основних ризиків, як і в першому півріччі, очолили фактор корупції, діяльності правоохоронних органів і судової системи з показником “мінус” 41% (у І півріччі – “мінус” 49%), ризик шахрайства та кібернетичних загроз – “мінус” 34% (“мінус” 41%).
Як свідчать дані Нацбанку, трійку головних ризиків завершив фактор політичної та соціальної ситуації в країні: баланс відповідей становив “мінус” 29%, тоді як у травні цей показник дорівнював лише “мінус” 11%.
Регулятор наголосив, що вперше з листопада 2019 року до топу основних ризиків потрапив фактор якості законодавства та податкової системи. Зазначається, що цей фактор ризику піднявся в рейтингу найвідчутніше: на дев’ять позицій з 14 місця у травні. Баланс відповідей становив “мінус” 25% порівняно з “мінус” 14% у травні.
Крім того, вперше з травня 2022 року дався взнаки фактор ризику припливу іноземного капіталу: його показник за друге півріччя становив “мінус” 27% проти “мінус” 21% за травневим опитуванням.
За даними центробанку, уперше за тривалий час до десятка найбільших ризиків потрапив фактор якості людського капіталу у фінсекторі: негативний баланс відповідей зріс із “мінус” 7% у травні до “мінус” 19% у теперішньому часі.
Водночас, згідно з думкою респондентів, помітно послабилася роль ризиків, пов’язаних із рівнем економічної активності, вартістю активів і якістю застави, динамікою світових цін на сировину, а також захистом прав кредиторів та інвесторів.
Зазначається, що схильність фінустанов до ризик-апетиту за останні пів року помітно підвищилася. “Про це звітували майже 40% респондентів – найбільша частка опитаних від початку запровадження опитування”, – наголосив регулятор. При цьому лише 6% респондентів відповіли, що він погіршився за останні шість місяців. Загальний баланс позитивних відповідей зріс на 5 п.п. з травня – до 17%.
