By Україна ввійшла у другий рік війни. Не виправдалися «прогнози» ані про «два-три тижні», ані про «до кінця 2022 року». Шпальти газет та електронні публікації продовжують оприлюднювати імена героїв та героїнь, загиблих на полі бою та цивільних людей, котрі гинуть під обстрілами. Саме тому ми продовжуємо гендерний моніторинг медіа і у 2023 році, бо гендер – це і про війну в тому числі. Про життя і загибель чоловіків та жінок – в окопах, під бомбами, в окупації. Моніторинг – це інструмент, аби це все побачити в медіа. На Кіровоградщині його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.
У поле зору другого цьогорічного етапу моніторингу (перший був у березні), що проходив з 10 по 16 квітня, увійшли 5 друкованих ЗМІ та 5 сайтів. Цього разу увагу ми приділили обласним виданням. До першої групи потрапили: «21-й канал», «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Наша газета», «Україна-центр» (усі видання в м. Кропивницький). Другу групу склали такі кропивницькі новинні ресурси: «Гречка», «З перших вуст», «Кіровоград 24», «Точка доступу», «Центральноукраїнське бюро новин» («ЦБН»).
«Мене дуже тішить, що використання фемінітивів переходить із стану екзотичного до повсякденного. Про це свідчить той факт, що на другому етапі моніторингу я побачила, як майже всі друковані видання впоралися з мінімумом маскулінітивів. Газети «Україна-центр» та «Кіровоградська правда» змогли уникнути їх повністю», – говорить Вікторія Талашкевич.
За словами експертки, робота з популяризації фемінітивів дає результати. Не можна було розраховувати, що нові норми ввійду в ужиток за рік. Через популярність російської в спілкуванні та в виданнях, фемінітиви сприймалися як щось інородне та викликали неприйняття у редакторів, авторів і читачів.
“Якщо подивитися на п’ять етапів сприйняття, то на етапі заперечення можна було почути: «Що це ви собі надумали. Якусь дичину». Її ми пройшли. На стадії гніву ми читали такі коментарі, що «моя мати «начальник» і якщо б її хтось назвав «начальницею», то почув би багато ненормативної лексики у відповідь». Цей етап позаду. Цікава стадія торгу. «Добре, ми будемо писати «лікарка» та «тренерка», але ж не смійте чіпати «міністра» та «заступника». Можна констатувати, що зараз наші видання вже знаходяться між стадіями депресії («Да пишіть вже як самі схочете!») та сприйняття («членкиня» та «міністерка» вже не визивають нестримного реготу у коментарях та при читанні)», – ділиться своїми спостереженнями Вікторія Талашкевич.
Зазначимо, що гендерний моніторинг, проводиться у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
Експертка зауважує, що цього разу публікації, тим чи іншим чином пов’язані із війною, займають меншу частину від загального обсягу. Виняток – газета «Україна-центр», де таких матеріалів 10 із 11. Тут опубліковані інтерв’ю із військовими, розповіді волонтерів, котрі їм допомагають, інформація про мистецькі волонтерські акції (в цей період їм посприяв Великдень), висвітлюється робота місцевої влади як щодо запровадження безпеки громадян, так і вирішення нагальних питань життєдіяльності області і, на жаль, постійними є реквієми та новини з поховань.
Коронавірус не згадувався зовсім. На двох полюсах настроїв були війна (негатив) та Великдень (позитив).
Релігійні свята та традиції – це завжди «мінне поле» для авторів і авторок. Їм буває важко зупинитися і подумати, а чи не стереотипний виходить матеріал. Великдень тому приклад. Цього разу в пастку потрапило інтернет-видання «Точка доступу». Чутливим ми вважаємо лонгрід «Як жителі Кіровоградщини фарбують яйця до Великодня: 8 родинних історій». Вже в самому заголовку натрапляємо на дилему. Справа в тому, що серед усіх героїнь історій немає жодного чоловіка. Тому доречніше було б написати «жительки». Але так медіа відразу б декларувало стереотипне уявлення, що це – справа не для чоловіків.
– Я вважаю це авторською помилкою, що базується на культурних та побутових стереотипах. Начебто пекти паски та фарбувати яйця мають лише жінки. У моєму колі спілкування ця «традиція» зруйнована вже багато років. Чоловіки та хлопці із захопленням тестують різноманітні технології створення крашанок та вихваляються рецептами власноруч приготовленими пасок. Якби авторка витратила трохи більше часу на пошук героїв, то стаття вийшла б значно цікавішою, – коментує Вікторія Талашкевич.
Натрапили на стереотип за віковою ознакою («І я, як найменша, бігаю з тими банками (з фарбами) по колу») та гендерною роллю («Коли я згадую це свято у своєму дитинстві, мене завжди огортають зворушливі спогади. І тепер мій обов’язок, як мами, — створити такі ж відчуття і теплі спогади для моїх донечок Уляночки та Машеньки»). Важливо, що цих пасток можна було б запобігти з мінімумом редакторської коректури.
Приємно, що цього разу майже не було відкрито сексистських матеріалів. Ніхто не наводив приклади «чоловічих» та «жіночих» професій, не засуджував за якусь поведінку.
Втім, редакція «Народного слова» і цього разу не обійшлася без «тіньового сексизму». І він трапився не в сторонньому, а в авторському матеріалі, розгорнутому спогаді про поета (“АНАТОЛІЙ КАРЕТНИЙ: «МОЖЛИВО, Я ДЕЩО ЗМОЖУ СЕРЕД ДОЩІВ МОЇХ …»»). Авторський стиль написання такий, що кожному героєві-чоловікові додаються епітети («метр слова», «незабутній» та ін.) Єдина жінка-героїня в усій цій історії ж згадана як просто «землячка».
Перейдемо до вживання фемінітивів. Найвищий відсоток фемінітивів – 100% – у матеріалах «Кіровоградської правди» та «Україна-Центру». І хоч кількісно їх дуже мало (зафіксували лише 3 і 5 відповідно), проте видання загалом не використовували маскулінітивів. Сподіваємося, це буде не ситуативне явище, а стала політика редакцій.
Подібні показники у «Нової газети». Попри майже двократну різницю у кількості публікацій (11 проти 18 відповідно) і двократну різницю в кількості сторінок (4 проти 8 відповідно). Хоча видання й віддає одну зі сторінок під телепрограму (до речі, з початком повномасштабного вторгнення багато видань скоротило свій об’єм і відмовилась від телепрограми через її одноманітність, коли більша частина ефіру зайнята «єдиним марафоном. – прим. експертки). У «Новій газеті» зафіксували 86% фемінітивів: із 7 назв посад жінок – заступниця, речниця, керівниця, майстриня, завідуюча – видання використало чомусь одночасно 2 форми – і директорка, і директор. Сподіваємося, це випадкова технічна помилка.
Лідером з використання маскулінітивів стала газета «Народне слово». Наприклад, «філолог Наталія», «Міністр Юлія» та ін. Усього, як і минулого разу, сім випадків (закрадається думка, що на стадії «торгу» є ліміт на їх використання.На нашу думку, використання маскулінітивів «директор», «начальник» «заступник» в сучасних ЗМІ це вже приклад поганого тону.
Втім, тішить, що вживання виключно маскулінітивів не є політикою видання, адже тут зафіксовано 635 фемінітивів. Із цікавих зазначимо «радницю-уповноважену» та «науковицю».
Газета «21-й канал» – найоб’ємніша із усіх розглянутих. Під моніторинг потрапили 68 матеріалів. Газета максимально наближена до кількості матеріалів новинного сайту за той самий період і навіть перевищує показник одного із сайтів. Інші видання публікували 11-18 матеріалів. Цього разу кількість вже стала якістю. Ми нарахували 21 випадок використання фемінітивів проти п’яти маскулінітивів (81% фемінітивів). Всі вони вже часто вживані: «директорка», «пацієнтка», «водійка» тощо. Використання фемінітивів продовжує бути нормою для газети. Майку лідера «21-й канал» отримує і за тематичну публікацію про проведення гендерного тренінгу у міськраді.
В інтернет-виданнях ситуація склалася наступним чином. Кількість публікацій коливалася від 56 («З перших вуст») до 171 («Кіровоград 24») за звітний період. Інші три медіа показали майже однакову кількість: 79, 82 і 84 публікації.
– Практика використання журналістами особистих сторінок посадових осіб та прес-релізів пресслужб різноманітних установ без авторського опрацювання створили певні проблеми для моніторингу. Окрім нехтування фемінітивами, джерела знеособлюють свої героїв та героїнь. Так із повідомлення, що в аварії постраждав пасажир є незрозумілим чоловік то чи жінка. Ще одним типом знеособлення є фрази тип «повідомив ВИШ» або «повідомила прес-служба», – зауважила Вікторія Талашкевич.
Найвищий відсоток фемінітивів (100%) – у публікаціях видання «Центральноукраїнське бюро новин». Дещо менше – у новинах сайту «Точка доступу» (89%). Найбільше здивувало, що поряд із начальницею, речницею, директоркою, юристкою видання використало три маскулінітива – «житель Наталія», «слідчий Олександра» та «президент Ірина». Усі вони без проблем замінювалися б фемінітивами, чим покращили місце в загальному рейтингу.
На другій позиції – сайт «З перших вуст»: 98% фемінітивів тут лише тому, що видання двох жінок назвало працівниками. Варто зважати, все ж, на такі моменти, бо так працюють мовні стереотипи – коли ми для множини використовуємо чоловічий рід .
Беззаперечним лідером за кількістю публікацій став сайт «Кіровоград 24» – 171 матеріал. Їх більше як удвічі, ніж у будь-якого іншого видання. А от лідерство за вживанням маскулінітивів (35% проти 65% фемінітивів) – не є добрий показник.
Зауважень щодо використання маскулінітивів, відповідно, найбільше.
- Уся інформація, взята в одному з джерел, тиражує маскулінітив «спеціаліст Анжела». Справа в тому, що цих новин доволі багато і вони йдуть одна за одною. Тому він дуже впадає в око. До того ж можна було б поставити за правило виправляти цю помилку джерела.
- Вже класичне використання маскулінітиву і фемінітиву в одному абзаці до однієї особи («спеціалістка» і трохи далі «фахівець»).
- Відсутність фемінітивів у випадку, коли йдеться про групу жінок і чоловіків. Наприклад в переліку спортсменів немає слова «спортсменки», хоча жінок згадується значно більше. Або використання маскулінітиву «педагоги» при згадуванні в переліку шістьох жінок і одного чоловіка.
- Вишнею на тортику вважаємо блок із чотирьох маскулінітивів, які йдуть один за одним і стосуються однієї особи («зустріч з Наталією Марченко – психотерапевтом, фізіогномістом, психодіагностом та медійним експертом»).
88% фемінітивів – у новинах сайту «Гречка». Хорошим прикладом видимості жінок і дівчат є називання серед учасників та учасниць чемпіонату «юніорів» та «юніорок».
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» – фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Говорячи про конкретну статистику залучення жінок як експерток, констатуємо, що ситуація в друкованих та онлайн-виданнях дещо відрізняється.
У газетах думку жінок як фахівчинь подавали найчастіше в своїх матеріалах «Народне слово» (56%), «21 канал» (54%) і «Нова газета» (50%). Водночас лише у «Народному слові» 46% жінок як героїнь публікацій (хто фігурували в матеріалах, але їхні думки, позиції не озвучені). Відповідно, лише в матеріалах цього видання кількість жінок і чоловіків відносно збалансована. Однак, на жаль, тут найнижчий показник вживання фемінітивів, тож видання хоч і є гендернонайчутливішим серед друкованих ЗМІ у квітні (індекс 55%), все ж радимо активно використовувати фемінітиви.
В онлайн-виданнях відносно збалансованими є новини видання «Точка доступу» (59% експерток, 41% експертів і 30% героїнь, 70% героїв), однак жінок у публікаціях все ж менше. Видання також є найбільш гендерночутливим як серед сайтів, так і загалом серед ЗМІ Кіровоградщини, які потрапили до моніторингу (59%), але редакційному колективу також бракує єдиного підходу у вживанні фемінітивів.
Друга позиція – індекс 55% (як у «Народного слова») – у сайту «З перших вуст». Зовсім поряд із індексом 54% – Центрально-українське бюро новин.
Нагадаємо, що Індекс гендерної чутливості тих медіа включає, у відсотковому співвідношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітивів. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий.
Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні 2023 року становить 50% (стільки ж було у лютому). Це – третя позиція в загальноукраїнському рейтингу. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
