Київ. 16 травня. ЕНЕРГОРЕФОРМА – Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) впроваджує в Україні 18 проєктів із підвищення енергоефективності в громадах, на кожний із яких виділено по EUR100 тис. грантових коштів, повідомив старший координатор проєкту просування енергоефективності та імплементації директиви ЄС в Україні, впроваджуваного GIZ за підтримки фінансування урядів Німеччини та Швейцарії, Володимир Перегудов.
“У рамках проєкту, яким я опікуюся, ми впроваджуємо 18 демонстраційних проєктів допомоги, в яких ми співфінансуємо наші міста-партнери на суму по EUR100 тис. грантів, а далі міста, в деяких випадках без свого фінансування, в деяких випадках зі своїм, впроваджують заходи з енергоефективності”, – сказав Перегудов кореспондентові “Енергореформи” в кулуарах конференції високого рівня Угоди мерів в Україні зі сталого розвитку і зеленого відновлення, що відбулася у Львові.
Він зазначив, що 18 проєктів з енергоефективності, відібрані з моменту започаткування проєкту GIZ з просування енергоефективності у 2020 році, перебувають на різних стадіях виконання, але вже реалізовані дають відчутний результат.
“Ось, наприклад, перший проєкт, який у нас уже реалізували минулого року з містом Нововолинськ (Волинська область). На наш грант EUR100 тис. місто закупило котли на трісці, а встановило їх власним коштом. За березень і частину квітня опалювального періоду місто заощадило 140 тис. куб. м газу. Якби не ці котли, йому б не вистачило лімітів (встановлюються НАК “Нафтогаз України” для бюджетних обмежень – ЕР), і вже в середині березня місто залишилося б без опалення”, – описав ситуацію Перегудов.
При цьому старший координатор пояснив, що до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну умови відбору проєктів були жорсткішими, але потім їх дещо спростили, “щоб надати громадам допомогу не лише в комплексних проєктах, а й закрити певні точкові питання”, як це було з Нововолинськом.
Він розповів, що серед 18 проєктів є більш комплексні. Зокрема, щодо термомодернізації дитячих садочків чи ліцеїв, і вони мають вагомішу частку фінансування з місцевого бюджету, є проєкти з поновлюваними джерелами енергії, наприклад, встановлення сонячної станції на підстанції водоканалу для економії е/е та сталого енергозабезпечення.
Перегудов уточнив, що проєкт просування енергоефективності загалом має 43 громади-партнери, утім, зауважив, що шість із них перебувають під окупацією, а п’ять – у зоні активних дій або поруч із ними.
“З іншими містами ми співпрацюємо, надаємо їм технічну допомогу у впровадженні енергетичного менеджменту та допомагатимемо з енергетичним плануванням. Зараз Мінвідновлення доопрацює методику розроблення місцевих енергетичних планів із нашими певними пропозиціями та зауваженнями, ми нашим партнерам допоможемо розробити ці пілотні плани, зокрема, щоб подивитися, що за тією методикою працює, що доцільно, що ні”, – зауважив експерт.
Як повідомлялося, Угода мерів – наймасштабніший у світі рух щодо клімату та енергії, що розпочався в Євросоюзі 2008 року. Наразі ініціатива об’єднує 11 тис. місцевих і регіональних органів влади у 55 країнах світу. На сьогодні майже 300 українських громад долучилися до цього кліматичного руху. Вони розробили 180 планів дій, спрямованих на вирішення енергетичних і кліматичних проблем. Підписанти угоди в Україні зобов’язалися скоротити викиди СО2 на понад 25 млн тонн на рік.