By Електронні петиції – це простий та зручний інструмент громадської участі, який в Україні суттєво актуалізувався під час повномасштабного вторгнення. При цьому, в європейських країнах петиції є ефективним інструментом прямої демократії не лише на центральному, а й на локальному рівні.
Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив, чи працюють електронні петиції як інструмент участі та впливу на місцеві політики в міських громадах Харківської області.
Петиції в українському законодавстві
Електронні петиції як інструмент громадської участі ніяк не обмежуються воєнним станом, тож у 2022-23 роках українці активно користувалися цим механізмом, звертаючись, перш за все, до президента. За даними аналітичного порталу «Слово і Діло», з початку повномасштабної війни до лютого 2023 року на сайті президента було зареєстровано понад 11,6 тисячі петицій, і з них 81 набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Тематично найбільше підтриманих петицій стосується нагородження/присвоєння звання Героя України (15 петицій або 18,5%). На другому місці – петиції на тему обороноздатності (12 петицій, 14,8%), на третьому – про міждержавні та міжнаціональні відносини (9 петицій, 11,1%).
Загалом, саме електронні (а не паперові) петиції з’явилися в українському законодавчому полі у 2015 році. Тоді Закон України “Про звернення громадян” доповнився статтями №231, 2231, 2232, які визначають та регулюють застосування та розгляд електронних петицій і звернень. До цього петиції як форма колективного звернення громадян до органів центральної влади або місцевого самоврядування мали зібрати необхідну кількість фізичних підписів. Із запровадженням електронних петицій громадяни отримали змогу звернутися до необхідних органів через їхні офіційні веб-сайти або веб-сайти громадських об’єднань, які здійснюють збір підписів на підтримку електронної петиції.
Процедура подачі петиції полягає в тому, що її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на веб-сайті та розміщує текст електронної петиції. Потім вона оприлюднюється протягом двох робочих днів, і це є датою початку збору підписів на її підтримку. Вимоги до кількості підписів та строків їх збору визначаються статутом відповідної територіальної громади. Для розгляду петиції, яка набрала необхідну кількість підписів, відповідно до пункту 8 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування”, скликається сесія міської ради.
Втім, як часто ці законодавчі норми втілюються в практичні кейси громадської участі на Харківщині? Та чи пристосовані web-ресурси громад до використання петицій як інструменту прямої демократії?
Петиції в міських громадах Харківщини
Для порівняльного аналізу ситуації з петиціями в міських громадах Харківщини в умовах воєнного стану застосована методологія, що передбачає три рівні використання електронних петицій як інструменту громадської участі – високий, середній та низький.
Високий рівень охоплює громади, мешканці яких вже після повномасштабного вторгнення неодноразово використовували петиції задля розв’язання місцевих проблем і петиції збирали необхідну кількість голосів, отримували належну відповідь від міської влади, а проблемне питання, зазначене в петиції, вирішувалось.
Середньому рівню відповідають ті громади, в яких мешканці публікують петиції, але не отримують необхідного результату від місцевої влади.
Низький рівень означає, що в громадах не використовуються петиції – відповідні розділи на сайтах громад не наповнюються або їх просто не існує. За підсумками аналізу офіційних сайтів 17-ти міських рад маємо наступні результати, зображені на інфографіці нижче.
Джерело: офіційні сайти міських громад Харківської області.
Переважна більшість міських громад (10 з 17-ти) відповідають низькому рівню використання петицій. В одній з них (Ізюмська) сайт взагалі не містить необхідного розділу для подання електронних петицій. Більш поширеною є ситуація, коли на сайтах громад є відповідний розділ та інструменти для подання електронних петицій, але цей розділ не наповнюється. Такими є сайти Балаклійської, Барвінківської, Вовчанської, Дергачівської, Куп’янської та Лозівської міських рад. На сайтах Богодухівської, Валківської і Чугуївської міських рад є електронні петиції, але всі вони оприлюднені до повномасштабного вторгнення, а після нього жодна петиція не була опублікована.
Середньому рівню використання петицій відповідають 4 міські громади з 17-ти. На сайті Первомайської міської ради складно знайти, як подати електронну петицію, але громада зареєстрована на платформі електронної демократії E-DEM, де петиції з відповідями датуються ще 2018 роком. Остання (станом на середину грудня 2023 року) петиція “Повернення історичної назви міста” була опублікована 21 квітня 2022 року, набрала лише 9 голосів зі 100 необхідних і була переведена у звернення.
У Красноградській громаді з початку повномасштабного вторгнення було опубліковано 7 петицій. Станом на середину грудня 2023 року на три з них триває збір підписів на сайті, але датовані вони березнем 2023 року й жодної додаткової інформації не мають. Дві не набрали необхідну кількість голосів, а дві були підтримані громадянами. Одна з підтриманих петицій стосується будівництва притулку для тварин, друга – перейменування вулиці Лермонтова. Обидві петиції були подані ще в листопаді 2022 року, але відповіді від міської ради на жодну з них не були оприлюднені на сайті.
З початком воєнного стану на сайті Люботинської міської ради була опублікована лише одна петиція “Потрібен притулок для бездомних тварин”, яка отримала відповідь 12 червня 2023 року. З аналізу тексту відповіді зрозуміло, що петиція не виносилася для розгляду на сесії міської ради. Натомість було скликане спільне засідання трьох профільних комісій, на якому автору петиції рекомендували розробити бізнес-план. А міському голові рекомендували у разі представлення такого бізнес-плану та за наявності вільних земельних ділянок створити розширену комісію з вивчення цього питання.
Станом на середину грудня на сайті Зміївської міської ради є одна активна петиція: “Про скасування тендерних закупівель на автомобілі”, яка вже набрала 145 підписів зі 100 необхідних, але ще не отримала рішення від міської ради. Також на сайті можна знайти інформацію щодо розгляду інших петицій, які були опубліковані ще до повномасштабного вторгнення.
І лише в 3-х міських громадах з 17-ти зафіксовано високий рівень використання петицій, у відповідь на які місцеві ради ухвалюють рішення. Одна з таких громад – Південноміська. Усього на сайті громади, станом на середину грудня, присутні дві петиції, подані протягом 2023 року (за 2022 рік і раніше – немає). Остання петиція “Бомбосховище для Південного ліцею” отримала відповідь 26 жовтня 2023 року, у якій зазначено, що електронна петиція була розглянута на сесії міської ради 10 жовтня. За результатами розгляду було ухвалено рішення розробити детальний план території, прилеглої до ліцею, виділити кошти для будівництва захисних споруд та оприлюднити це у ЗМІ.
Джерело: сайти Лозівської, Красноградської та Південноміської громад.
Мереф’янська міська рада є однією з небагатьох, зареєстрованих на платформі електронної демократії E-DEM, де розміщуються всі петиції. Станом на середину грудня 2023 року, за період повномасштабного вторгнення було подано 4 петиції: на одну триває збір підписів, одна не набрала достатню кількість, а дві отримали відповідь від міської ради. Зокрема, петицію “Впровадження програми фінансової підтримки та реабілітації волонтерів в м. Мерефа” було розглянуто на сесії міської ради 24 серпня 2023 року, й на сайті громади розміщене відповідне рішення “Про розгляд електронної петиції”. Результатом розв’язання проблемного питання, зазначеного у петиції, має стати програма підтримки та розвитку волонтерської діяльності у Мереф’янській громаді, для розробки та впровадження якої міською владою розроблено поетапний план: від створення робочої групи до розгляду готового проєкту рішення на сесії ради.
На сайті Харківської міської ради розділ з петиціями активно наповнюється, проте петиції не пронумеровані та фільтр за датами працює по-різному в різних вкладках, що ускладнює користування данними. Всього протягом повномасштабного вторгнення було подано 86 петицій. З них необхідні 5000 підписів набрала лише одна. Ця петиція за назвою «Щодо перейменування скверу «Дружби України і росії» у Сквер тепловиків (на честь працівників КП «Харківські теплові мережі»)» була подана 25 травня 2023 року й за нею вже прийнято рішення Харківської міської ради, сквер «Дружба» перейменовано на «Сквер тепловиків». Станом на середину грудня 2023 року триває збір підписів на 24 петиції. З них найбільше стосується вуличного освітлення (6 петицій), роботи громадського транспорту (6 петицій), ремонту доріг (3 петиції), а також – автоматів із питною водою, перейменування вулиць та дорожнього руху.
Висновки
Дослідження сайтів міських громад Харківської області показало, що потенціал електронних петицій як інструменту громадської участі є недостатньо розвинутим. Більшість міських громад, 10 з 17-ти, (Дергачівська, Ізюмська, Балаклійська, Барвінківська, Вовчанська, Куп’янська, Лозівська, Богодухівська, Валківська, Чугуївська) мають низький рівень використання петицій.
На сайтах інших 7-ми з 17-ти громад (Первомайська, Красноградська, Люботинська, Зміївська, Південноміська, Мереф’янська, Харківська) після початку повномасштабного вторгнення була подана та оприлюднена щонайменше одна електронна петиція. Але лише у 3-х з них (Мереф’янська, Південноміська, Харківська) електронні петиції розглядали на сесіях міських рад та виносили рішення. Тому лише ці 3 громади можна віднести до категорії високого рівня використання петицій.
В результаті у Харкові, завдяки петиції, відбулося перейменування скверу, у Мереф’янській громаді – провели ремонтні роботи на трьох вулицях, а у Південноміській – повернули вуличне освітлення.
Однак, подібна практика розв’язання проблем не розповсюджена по всіх громадах. Так, у відповіді на петицію про притулки для бездомних тварин від Люботинської міської ради зазначено про скликання спільного засідання профільних комісій, але реалізація ініціативи, фактично, перекладена на автора петиції. А відповідь на аналогічну петицію про притулок на сайті Красноградської громади взагалі не опублікована, що є порушенням норм законодавства.
Загалом, електронні петиції дійсно можуть бути інструментом прямої демократії, завдяки якому мешканці громад впливатимуть на розв’язання локальних проблем, що їх турбують. Про це свідчить не лише європейський досвід, але й поодинокі кейси в громадах Харківщини. Попри те, що необхідні процедури зафіксовані в Законах України “Про звернення громадян” і “Про місцеве самоврядування” та попри наявність майже у всіх громадах (16 з 17-ти, окрім Ізюмської) необхідного технічного забезпечення сайту, потенціал петицій як інструменту реальних рішень не реалізовано повністю.
Ймовірно, на це є декілька причин. По-перше, через необізнаність громадян про реальний вплив електронних петицій на місцях. По-друге, через нерозвиненість механізмів реагування місцевої влади. Це призводить до того, що de facto інститут петицій на місцевому рівні виконує здебільшого номінальну, ніж реальну роль. Отже, важливо проводити інформаційно-просвітницьку роботу як із мешканцями громад, так і з місцевими посадовцями, задля набагато більш ефективного використання петицій як інструменту прямої демократії.
Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».
