By Ексклюзивне інтерв’ю з генеральним директором компанії “Інтерпайп” Андрієм Коротковим
Текст: Юрій Гулий
– Які результати роботи компанії “Інтерпайп” за підсумками першого півріччя 2023 року? Чи задоволені ви підсумками роботи в цей період?
– У першому півріччі компанія виконала всі виробничі плани, усі три дивізіони показали зростання: сталеплавильний – майже на 20%, трубний – на 5% та залізничний – на 17%. Природньо, що результат є кращим, аніж у першому півріччі минулого року, оскільки із початком війни наші підприємства знаходилися у простої та відновили роботу лише у травні 2022 року. Отже, порівнюючи перше півріччя-2023 із першим півріччям-2022 результат значно кращий. Крім того, у порівнянні із затвердженим планом на перший і другий квартал поточного року результат теж трохи кращий. Тому результатами роботи компанії я задоволений.
– Як вплинув на роботу ваших підприємств у Дніпрі та Нікополі підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС? Наскільки зараз завантажені заводи компанії?
– Ця катастрофа не вплинула на роботу підприємств у Дніпрі, лише побічно на роботу заводу “Інтерпайп Сталь”, який виробляє заготовку, з якої виготовляються труби в Нікополі. А для Нікополя ця катастрофа стала серйозною трагедією. Місто майже місяць було без центрального водопостачання, відповідно це позначилося і на наших заводах.
Щодо забезпечення виробництва водою, то ситуація для нас була трохи легшою, оскільки ми маємо свою окрему забірну водонапірну станцію, яка забезпечує трубні заводи, феросплавний завод, а також частину міста. Проте перебої із забезпеченням водою все одно були.
Рівень води в тих місцях, де організовано водозабір, коливався. Ми були вимушені модернізувати, переробити обладнання та сам процес забору води з річки. Тож проблеми були серйозні. Наразі процес стабільний, забезпечення водою організовано як у місті, так і на заводі.
Щодо завантаження потужностей, то воно різне в різних дивізіонах. Ситуація в трубному та в залізничному дивізіонах відрізняється, крім того є відмінності по кварталах. Але якщо вивести середній показник, то потужності Компанії завантажені десь на 60-70% порівняно із довоєнним періодом.
– Яка зараз географічна структура реалізації продукції компанії, яка частка українського ринку? На яких експортних ринках ви маєте намір збільшити продажі? Чи тисне на українському ринку на вашу продукцію китайська?
– “Інтерпайп” вже давно орієнтований на ринки за межами України. Насамперед, це ринок Євросоюзу, Близького Сходу, США. Раніш ще були країни Середньої Азії, але зараз продажів на цих ринках майже немає. На сьогодні частка реалізації в Україні коливається в інтервалі 15-20%, залежно від видів продукції та від різних періодів.
Наприклад, ті тендери, які “Укрзалізниця” оголошувала наприкінці минулого року із відвантаженням продукції у першому кварталі, а потім у другому, наразі практично виконані. Тобто, потреба УЗ у нашій залізничній продукції більшою мірою задоволена. Зараз частка України у продажах залізничної продукції Інтерпайпу на рівні 15%, але ситуація може змінюватися.
Частка України в загальних продажах труб стабільно становить 20%. Більш того, у другому кварталі, після відновлення роботи потужностей “Укрнафти”, які з минулого року знаходились у довгому простої, Інтерпайп відновив постачання OCTG-труби цій компанії. Тому частка українського ринку в продажах наших труб трохи збільшилась, але все одно менше 25%.
Щодо конкуренції в Україні. На нашому ринку присутні і китайські, і європейські виробники. Імпорт здійснювався із різних країн як до війни, так і під час війни. Звичайно, він знизився, проте він все одно є. Питання не в тому, що нам заважають китайські труби. Головне питання у справедливій конкуренції. Якщо це сумлінна конкуренція, це один варіант, якщо використовуються методи недобросовісної конкуренції, зокрема, демпінг, це інший варіант.
І питання не стільки у трубах, скільки в тому хто, як та якими каналами ці труби завозить. Інтерпайп бореться із несумлінними постачальниками в Україну, ми завжди дотримуємося цивілізованих та прозорих методів конкурентної боротьби. Це наш головний принцип, який ми відстоюємо, впроваджуємо та сподіваємось на таке саме ставлення до нас. Зараз український ринок відкритий повністю, усі світові лідери можуть поставити труби на ринок нашої країни без будь-яких проблем. Аналогічна ситуація і на ринку залізничних коліс: він відкритий, можливості для поставок є.
– Раніше “Інтерпайп” заявляв про намір утримати позиції на східних ринках, зокрема в Саудівській Аравії, Індії, Туреччині та Таїланді. Наскільки це вдалося компанії? Які складнощі у роботі зараз?
– Перед війною у нас були великі плани щодо зони Перської затоки, Туреччини, ми виграли низку великих тендерів, здійснювали поставки. Тобто компанія розвивалися досить успішно в цих регіонах. Але після початку війни різні країни відреагували по-різному на ризики постачання труб із України. Наприклад, турецькі великі нафтові компанії дуже категорично поставилися до цих ризиків і тому практично перестали купувати українські труби. Проте трейдери труб загального призначення продовжують працювати із нами. У будь-якому випадку продажі “Інтерпайпа” до Туреччини суттєво знизилися порівняно з довоєнними.
Що стосується країн Перської затоки, то ми продовжуємо працювати із споживачами у Саудівській Аравії, ОАЕ, Катарі у тих чи інших обсягах. Замовлення є, але є і складнощі: для постачання нарізних труб для нафтогазових компаній потрібні атестації, прекваліфікації, підтвердження раніше отриманих кваліфікацій. Представники, технічні фахівці, аудитори наразі не наважуються приїжджати до України. За віддаленим доступом вони теж працювати не хочуть у цих напрямках. Це обмежує нашу спроможність продавати труби в цих країнах.
Отже постачання OCTG-труб в рамках крупних тендерів великих державних компаній цих регіонів істотно знизилися. Щодо труб для будівництва, для дрібних проектів, ми продовжуємо здійснювати відвантаження. Звичайно, не в таких обсягах, як до війни – вони знизилися десь у 1,5-2 рази. Тим не менш, ми свою присутність у регіонах і на ринках зберегли, щоб компанію “Інтерпайп” пам’ятали, підтримували, і в принципі цей процес не переривається.
– Питання щодо США. Це завжди досить привабливий ринок. Постачання на цей ринок то знижується, то збільшується. Міністерство торгівлі США нещодавно запровадило попереднє антидемпінгове мито у розмірі 4,89% на трубі “Інтерпайпу”. Як це може вплинути на постачання труб до цієї країни?
– Я розділив би це питання на дві частини. Перша частина – це ринок США в цілому та наша присутність на ньому. Інтерпайп присутній на ринку США вже понад 15 років, веде усвідомлену, системну, значну діяльність на цьому ринку з 2004-05 рр., постійно її розвиваючи. На будь-якому ринку є свої закономірності, є свої періоди зростання ринку, зниження ринку, і ми здійснюємо свої поставки, свою діяльність там відповідно до цих загальних тенденцій.
Упродовж весни, літа та осені 2022 року ринок США постійно зростав, збільшувалось внутрішнє виробництво, споживання демонструвало зріст. Але, як часто це трапляється, до кінця року ринок “перегріли”, тобто постачання труб як внутрішніх виробників, так і імпортерів суттєво перевищило попит, запаси на складах зросли, і з середини першого кварталу 2023 року ринок почав дуже сильно падати. Звичайно, насамперед це позначилося на імпортерах, тому що американські виробники мають довгі контракти із споживачами та дистриб’юторами. В США закупівлі та постачання труб здійснюються за цими контрактами, а імпортери відвантажують за залишковим принципом.
Тому сьогодні для імпортерів американський ринок дуже слабкий, продажі знизилися в рази в порівнянні з четвертим кварталом минулого року. Природньо, що наша компанія – теж не виняток. Проте ми продовжуємо шукати шляхи та можливості наближення до кінцевих споживачів, не обмежуємося роботою тільки із дистриб’юторами, тобто намагаємося диверсифікувати свою діяльність, шукати нові канали збуту. Саме цим зараз посилено займається команда нашого американського офісу.
Нагадаю, що мита на українські труби встановлені у США вже кілька років. Відповідно до норм американського законодавства, вони періодично переглядаються. Якщо порівнювати мито у розмірі 4,89%, про яке Ви кажете, із минулорічними 27%, то можна помітити суттєве зниження. Безумовно, це плюс для нас. Проте за роки роботи на американському ринку імпортери та споживачі вже навчилися працювати з митами. У будь-якому випадку сьогодні головний чинник у США не мита, а загальна ситуація на ринку – загальне зниження попиту та реалізації при великих залишках на складах.
– Деякі ЗМІ повідомляють, що “Інтерпайп” співпрацює з державою-агресором та постачає продукцію до Росії. Чи це відповідає дійсності? Чи здійснюєте ви постачання до Білорусі?
– Упродовж літа ми двічі давали офіційну заяву, що після початку війни, з 24 лютого 2022 року жодна тонна нашої продукції з України ні до Білорусі, ні до Росії не відвантажувалася. Тому ніякого постачання не було, бути не могло, і це виключено. Більш того, постачання не буде! Тут наша позиція чітко позначена, все інше – це спекуляції, наговори і ті методи недобросовісної конкуренції, про які я говорив раніше.
– Як “Інтерпайп” здійснює доставку продукції споживачам? Чи є затримки з постачанням продукції та чому?
– Минулоріч було багато розмов на цю тему. Наразі, якщо порівнювати із минулорічної ситуацією, наші логістичні ланцюжки налагоджені, всі працюють, і ситуація набагато зрозуміліша, стабільніша і керованіша, ніж рік тому.
Сьогодні, як і до війни, “Інтерпайп” відвантажує продукцію за межі України як автомобільним, так і водним транспортом – балкерами та контейнеровозами. Головні точки відправлення кінцевим споживачам – це румунські порти. Але ми випробовували й інші маршрути: і польські порти на півночі Європи, і порти на Адріатичному морі, звідки можна відвантажувати контейнерами, доставляючи туди автомобільний або залізничний транспорт, або комбінованим способом.
Всі ці логістичні ланцюжки сьогодні працюють. Однак через війну ситуація і за часом доставки, і за вартістю змінилася: доставка стала тривалішою, а вартість вищою, за окремими напрямками у 1,5 рази.
– Нещодавно Україна оголосила тимчасові коридори для торговельних суден, що йдуть в/або із чорноморських портів країни, відкривши відповідну реєстрацію. У цьому плані Ви якось розглядаєте такий варіант логістики?
– На сьогодні ми такі варіанти не розглядаємо передусім тому, що це державна програма для експорту продовольства та зернових. Інша продукція, в тому числі металургійна, в цьому поки що ніяк не бере участь, і, я думаю, найближчим часом таких можливостей не буде.
– Чи відчуває “Інтерпайп” зараз проблеми із сировиною для виробництва продукції? Адже, навесні “Інтерпайп Сталь” вимушено зупиняла роботу через дефіцит металобрухту.
– Ринок металобрухту живий, завжди був і залишається таким. На ринку є свої закономірності, які призводять до дефіциту чи стабільної ситуації щодо забезпечення українських споживачів. Наразі не лише “Інтерпайп” та підприємства “Метінвеста” купують та споживають цю сировину. Вже як два місяці “ArcelorMittal Кривий Ріг” відновив закупівлі металобрухту з ринку, тоді як раніше він працював на внутрішньому оборотному брухті.
Тобто ситуація постійно змінюється. Так, в лютому та на початку березня спостерігався дефіцит, який був пов’язаний зі зростанням експорту та особливостями заготівлі брухту в зимовий період. Після цього, навесні та влітку, ситуація стабілізувалася. Зараз, у серпні знов є дефіцит, але я думаю, що ми в серпні зможем закупити необхідні нам обсяги брухту, а у вересні активність зі збору брухту підвищиться.
Водночас залишається питання з експортом брухту. Експорт в суттєвих обсягах продовжується. Тому ні “Інтерпайп”, ні вся українська металургія взагалі ніколи не заспокоємся. Ми продовжимо активно стежити за цим.
– На початку літа НКРЕКУ підвищила прайс-кепи на всіх сегментах ринку електроенергії. Як це позначилося на додаткових витратах компанії? І чи здійснював “Інтерпайп” імпорт електроенергії взимку-навесні? Як компанія готується до чергової зими та можливих проблем з енергозабезпеченням?
– В лютому “Інтерпайп” купував дуже невеликі обсяги імпортної електроенергії в окремі дні, навість в окремі години дня, на які припадав пік лімітів як по генерації, так і по розподілу електроенергії по мережах. Але порівняно із загальними обсягами споживання це дуже невелика частина. Потім, коли у другій половині лютого – на початку березня ситуація стала поліпшуватися, ми не купували імпортну електроенергію.
Підвищення прайс-кепів з 1 липня призвело до зростання середньої ціни на електроенергію та, відповідно, зростанню наших витрат у частині енергоресурсів на тонну продукції. Середня ціна через останні зміни прайс-кепів зросла приблизно на 15%.
Це суттєве зростання! Ми змінили графіки роботи заводу “Інтерпайп Сталь” як основного споживача електроенергії всередині компанії. Тим самим, завдяки зміні графіків роботи та припиненню роботи в найдорожчі вечірні години ми не так сильно збільшили свої витрати на електроенергію в порівнянні з тими, хто працює за повністю безперервним графіком, 24 години на добу.
– А як будете проходити зимовий період? Минулоріч ряд підприємств закупили генератори, щоб мати свою е/енергію.
– Ми глибоко вивчали питання щодо можливих альтернативних джерел електроенергії і дійшли висновку, що ці мобільні генератори не підходять для наших промислових активів та їх режимів роботи. Таким способом можуть вирішувати свої проблеми дрібні та середні підприємства. Тому ми змушені залишатися на існуючій схемі постачання електроенергії та повністю залежати, як і рік тому, від стану енергосистеми України та, головним чином, від стану мереж “Укренерго”.
Але ми розуміємо, що ситуація може повторитися, тому “Інтерпайп” вживає заходів щодо створення резервів напівфабрикатів. Війна дала безліч прикладів, коли виникали незвичайні ситуації і потрібно було якнайшвидше знаходити рішення, перебудовуватися та діяти в нових умовах.
– “Інтерпайп” у І півріччі збільшив відрахування до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів на 74%. За рахунок чого це сталося? Чи відчуває компанія складнощі з податковими органами? Яка зараз ситуація із відшкодуванням ПДВ? Яка заборгованість держави перед компанією щодо повернення ПДВ?
– Повторюся, що з 24 лютого 2022 року компанія зупинила виробництво. У квітні ми почали відновлювати роботу окремих цехів і лише з травня відновили роботу повного циклу, тобто запрацював ланцюг “металобрухт – “Інтерпайп Сталь” – виготовлення труб та коліс”.
Цього року ми знизили виробництво у січні та першій половині лютого, але починаючи з другої половини лютого і до кінця півріччя обсяги суттєво перевищували результати першого півріччя-2022. Відповідно, набагато більше реалізували і набагато більше сплатили податків. Компанія прозоро працює та сплачує податки, все просто.
Щодо взаємодії з податківцями, то минулого року ми мали серйозні проблеми із відшкодуванням ПДВ, але до кінця року ситуація вирівнялася, і цього року компанія не має суттєвої простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.
– Підприємства ГМК відчувають нестачу працівників. Як ваша компанія вирішує цю проблему?
– Справді, ситуація із працівниками, особливо робітничих професій, цього року суттєво ускладнилася. Минулого року ми сподівалися, що переселенці будуть новим джерелом робочої сили, але цього не сталося. Зараз ситуація стала ще складнішою, бо частина підприємств із Донецької, Луганської та Харківської областей релокувалися на Західну Україну, відновили там виробництво. Так, це невеликі підприємства зі штатом 500-600 осіб, але частина робітників поїхали туди з Дніпропетровської області. Крім того, триває мобілізація, люди виходять на пенсію. Отже, ми відчуваємо суттєвий відтік робочої сили.
Тому у нас є лише один вихід: ми намагаємось наймати з ринку ненавчених, непідготовлених робітників та навчати їх. Іншого способу на сьогодні немає, тому що грати в гру з розгону зарплати, конкуренції із зарплатою – це шлях в нікуди.
– Інвестиції у виробництво знизилися через війну. Чи планує “Інтерпайп” розпочинати нові інвестиційні проекти? Які напрямки для вкладень пріоритетні?
– З початку війни ми зупинили всі великі інвестпроєкти, які були в роботі на той момент. Найбільший з них – це будівництво нової ділянки термообробки труб у Нікополі. З огляду на те, що треба жити, працювати і розвиватися, незважаючи ні на що, цього року Рада директорів компанії ухвалила рішення про відновлення низки інвестпроєктів. Це будівництво ділянки термообробки труб у Нікополі та два проєкта в залізничному дивізіоні в Дніпрі.
Нині потроху ми відновлюємо діяльність у цьому напрямку. Але не все від нас залежить, оскільки в цих інвестпроєктах задіяні не лише українці, а й європейці, наші постачальники. Зараз ми намагаємося впроваджувати особливі режими роботи з ними. Ми розуміємо, що потрібно розвиватися, щоб відповідати ринку та його вимогам, вимогам до продуктів.
– На якій стадії зараз питання військового страхування інвестицій? Раніше довкола цього питання було багато розмов.
– Якщо чесно, сьогодні ані юридичних, ані фінансових підстав немає, все так і залишилося на словах, тому ми сьогодні всі ризики беремо на себе. Наші українські партнери теж беруть ризики на себе, наші закордонні партнери намагаються мінімізувати свої ризики, але нам вдається з ними досягти певних умов, які влаштовують обидві сторони.
– Чи кредитується зараз “Інтерпайп” в українських або закордонних банках? Чи розраховуєте ви на участь у програмах державної підтримки (5-7-9%, портфельні гарантії)?
– Ці внутрішньоукраїнські програми призначені насамперед для малого та середнього, у кращому випадку, бізнесу. Але це точно не для нас. Наразі довгих кредитних ліній в українських банках у нас немає, в закордонних банках на сьогодні теж, я маю на увазі операційне кредитування, немає. У нас вистачає свого оборотного капіталу.
Що стосується наших євробондів, то вони обслуговуються відповідно до графіків та підписаних договорів. Ми виконуємо усі зобов’язання перед зовнішніми кредиторами та інвесторами. Зобов’язання щодо реструктуризації старих боргів ми теж виконуємо за планом.
Тобто, компанія сьогодні перебуває у стабільній фінансовій ситуації.
– Як ви оцінюєте ініціативу Офісу Президента щодо створення координаційної платформи, яка розглядатиме проблемні питання між бізнесом та правоохоронними органами?
– Джерелом цього руху стали проблеми у малого та середнього бізнесу. Ця ініціатива не про великий бізнес. Тих причин, з яких виникла ця ініціатива, у нас останнім часом не було. Природньо, ми підтримуємо законність та роботу виключно на законних підставах і не підтримуємо, виступатимемо скрізь, де потрібно – з приводу незаконних дій щодо бізнесу, до власників бізнесу, тощо. Принцип законної взаємодії бізнесу та фіскальних органів ми категорично підтримуємо.
– Якими є ваші очікування від планів масштабного відновлення України? В яких сферах продукція “Інтерпайпу” могла б знайти застосування?
– Найголовніше зараз – перемогти у цій війні. Це найголовніше очікування, найголовніша мрія та найбільші зусилля компанія робить задля цього. Коли ми переможемо, тоді будуть грандіозні плани і, я сподіваюся, компанія в цьому братиме активну участь, принаймні зараз можливості є – будівництво, нафтогазовий сектор, перевезення, логістика.
– У цьому контексті логічне наступне питання: “Інтерпайп” та основний акціонер компанії Віктор Пінчук системно допомагають Збройним силам України. З якими основними запитами звертаються військові до компанії та Фонду Віктора Пінчука?
– Так, з моменту початку війни “Інтерпайп” та Фонд Віктора Михайловича Пінчука беруть активну участь у цій діяльності. За всіма можливими напрямами, починаючи з гуманітарної допомоги населенню та переселенцям і закінчуючи постачанням різної техніки як мобілізованим співробітникам компанії, так і окремим військовим підрозділам, бригадам.
Ми маємо дуже масштабну діяльність як за номенклатурою, так і за вартістю всієї цієї техніки, всіх матеріалів. Крім того, ми допомагаємо нашим працівникам, до яких приходить лихо чи суттєві проблеми, пов’язані з обстрілами, з бомбардуваннями, тощо. Також ми допомагаємо пораненим, допомагаємо сім’ям загиблих працівників.
“Інтерпайп” із самого першого дня створив штаб допомоги мобілізованим співробітникам. Задача його менеджерів – забезпечувати постійний зв’язок з нашими воїнами, закуповувати та доставляти все необхідне за запитами бійців. Постійно забезпечуємо майже 1000 наших співробітників – формою, берцями, тактичним обладнанням, технікою, супроводжуємо під час поранень. Штаб працює 24 години на добу, не перериваючись ні на один день.
Сьогодні Фонд Віктора Пінчука також займається створенням реабілітаційних центрів по Україні. Це медичний напрямок, масштабний та серйозний, пов’язаний із наслідками воєнних дій та поранень людей.
Крім того, є ще інші напрямки, над якими серйозно думаємо та намагаємося починати організовувати. Це психологічна реабілітація, це допомога тим, хто демобілізувався та намагається повернутися до трудового життя.
Також є дуже багато специфічних питань, де сьогодні задіяно серйозний ресурс компанії. Працюємо зовсім не за бізнесовими напрямками довоєнного часу, нам довелося освоїти дуже багато діяльностей зовсім в інших напрямках, про які ми до війни і не знали.
– На завершення хотілося б почути прогнози. Які ваші очікування від експортних ринків до кінця 2023 року? Як ви оцінюєте ситуацію в ГМК України та світі загалом? Який прогноз для “Інтерпайпу” щодо завантаження потужностей до кінця року?
– Ми розраховуємо, що завантаження потужностей до кінця цього року залишиться десь на такому ж рівні, як зараз. Можливо, з часом виникнуть інші умови, але наразі наші можливості дозволяють працювати в такому режимі.
Щодо гірничо-металургійного комплексу, то у кожного сегмента своя ситуація: у металургів своя, у гірничодобувних підприємств своя. Я думаю, що якихось суттєвих змін не має бути. Усі знайшли нові режими роботи, оптимізували їх. На мій погляд, процес вже більш-менш усталений, але побачимо, що нам принесе зима.
Зовнішні ринки живуть своїм життям. На ринках, де присутній “Інтерпайп”, ситуація більш-менш прогнозована і не має погіршуватись. Сподіваюся, що наприкінці року американський ринок почне знов зростати. У Європі зараз пауза, літні канікули. Думаю, що восени галузь повернеться до активності.
На Близькому Сході все стабільно, але загострюється конкуренція з боку китайських виробників. Проте це не новина, таке трапляється щороку, просто новий період цінової боротьби. Щодо Туреччини та Єгипту, то тут потрібно буде більше стежити та реагувати на дії державних установ та місцевих політиків, бо там є свої особливості: у Єгипті – це фінансова система, у Туреччині – довіра до України.
Резюмуючи, скажу, що нам є чим займатися, є можливості для розвитку, на виклики будемо реагувати максимально гнучко. Ми вміємо бути гнучкими та боротися.
