By Ексклюзивне інтерв’ю президента Energy Systems (Westinghouse Electric Company) Девіда Дюрема агентству “Інтерфакс-Україна”
Подається мовою оригіналу
– Україна має намір до 2032 року побудувати три нові атомні блоки з використанням реактора AP1000 і подальшим розширенням будівництва до дев’яти блоків. Чи визначено місця для перших нових об’єктів?
– Так, для перших одного-двох блоків визначено майданчик Хмельницької АЕС. Фактично підписано два контракти на перший блок, щоб ми могли почати працювати над ним.
– Які додаткові нормативні чи технічні роботи необхідно виконати для початку реалізації проєкту?
– Ми провели певну регуляторну роботу на підтримку НАЕК “Енергоатом”. Це робота з ліцензування для нового місця забудови. За моєю інформацією, ця робота з українським ядерним регулятором ще триває. Після того як нормативні роботи буде завершено, ми проведемо роботу з проєктування конкретної ділянки, що дасть проєкту можливість рухатися вперед.
– Питання щодо фінансування… Міненерго України оцінює вартість будівництва одного блоку АР1000 у $5 млрд. Чи відповідає така сума вашій оцінці? Чи передбачається залучення зовнішнього фінансування для проєкту з “Енергоатомом”, зокрема, через механізм кредитного фінансування за допомогою U.S. Exim Bank чи інших кредиторів?
– Ми ще не брали участь у розробці кошторису вартості одиниці в Україні. Ми не український будівельний підрядник. Однак сума, яку ви навели, не суперечить дослідженню, проведеному минулого року Массачусетським технологічним інститутом щодо очікуваної вартості AP1000 у майбутньому в Сполучених Штатах, тому вона приблизно відповідає дійсності.
Що стосується другої частини питання. Так, ми чітко передбачаємо підтримку “Енергоатома” у розробці пакету фінансування, який включатиме суттєве залучення механізмів Ексімбанку США.
– Меморандум про взаєморозуміння з українським урядом передбачає будівництво до дев’яти одиниць AP1000. Можливо, Україна зверталася до Westinghouse з пропозицією замінити частину великих блоків на малі модульні реактори (ММР)? Чи була якась дискусія з цього приводу?
– Україна висловлювала зацікавленість до нашої розробки ММР AP300, але на додачу до блоків AP1000, а не для їх заміни.
– Технологія ММР для AP300 проходить сертифікацію в Сполучених Штатах, очікується, що її буде завершено до 2027 року. Це відповідає дійсності? І якщо так, то чи можемо ми припускати, що перші такі реактори запустять у США? Чи ведете ви переговори з іншими країнами, крім України, щодо впровадження цієї технології?
– Ваше твердження щодо ліцензування ММР AP300 у Сполучених Штатах є правильним. Ми плануємо отримати сертифікацію нашого дизайну до кінця 2027 року. Що стосується розташування першого AP300, то це насправді залежить від клієнтів. Нам не обов’язково будувати перший блок у США, ми могли б побудувати перший блок в Україні.
Ми ведемо переговори щодо потенційних ММР AP300 з кількома клієнтами як у Сполучених Штатах, так і в інших країнах, у тому числі в Центральній та Східній Європі. Ми передбачаємо, що країни, котрі зацікавлені в AP1000, також будуть зацікавлені в AP300, враховуючи, що використовуються ідентичні технології.
– Якою ви бачите конкуренцію у сегменті ММР? Чи існують подібні технології у інших виробників, чи вони різні?
– Я міг би дуже довго відповідати на це питання. Існує багато різних технологій, які розробляються та просуваються різними компаніями у галузі ядерної енергетики. Проте більшість із цих компаній ніколи раніше не будували реактор. Вони мають дуже гарний дизайн і розумних людей, тож можуть досягти успіху. Але той факт, що вони ніколи раніше цього не робили, створює різноманітні проблеми, через які така компанія, як Westinghouse, уже пройшла і може їх вирішити.
По-друге, якщо ви подивитеся на технології, що існують, деякі з них, як-от AP300, є легководними реакторами (PWR). Вони за концепцією дуже схожі на реактори, які зараз працюють у всьому світі, включно з Україною. Вони можуть бути різних розмірів і мати різні характеристики. Але в основі лежить та ж сама технологія.
Деяким іншим ММР майбутнього покоління, на нашу думку, необхідно ще 20 або 30 років до повної розробки та готовності для виходу на ринок. Вони мають інші особливості, які є дуже привабливими, однак це перші у своєму роді технології, які ще навіть не розроблені, і тим більше не апробовані.
– Якщо говорити про паливо для ММР, то чи збираєтеся ви використовувати шведське підприємство для його виготовлення? І загалом збираєтеся ви розширювати виробничі потужності для постачання палива під ММР?
– Ми ще не ухвалили остаточного рішення щодо того, де буде вироблятися паливо для нашого AP300. На щастя, у нас є кілька варіантів. У нас є паливні заводи у Швеції, США та Великобританії. Знову ж таки, на відміну від усіх інших постачальників, які не виробляють паливо, у нас є кілька варіантів, а також попит і пропозиція на кожному з цих підприємств. Питання палива буде розв’язано найбільш доцільним шляхом для наших клієнтів.
– Повернемося до AP1000. Наскільки мені відомо, ви вже маєте угоду з Польщею на будівництво від одного до трьох блоків. Також триває процес перемовин щодо технології AP1000 у Болгарії. З якими ще європейськими чи іншими країнами ви ведете переговори?
– Так, насправді є ще кілька інших країн. У нас є угода на три одиниці в Польщі. Ми очікуємо, що наступного року отримаємо додаткові три одиниці в Польщі. Також у нас триває процес фінального погодження домовленостей щодо одного-двох нових блоків у Болгарії.
Ми також беремо участь у тендері на чотири блоки в Чехії та ведемо обговорення щодо побудови майбутніх реакторів у кількох інших країнах Центральної та Східної Європи. Словенія, Словаччина… і, звичайно, Україна. Велика Британія є для нас дуже важливим ринком.
Тож ми бачимо наші проєкти в Україні, у Центральній та Східній Європі та трохи на ринку Західної Європи. Для нас це дуже значний ринок. Також ми починаємо бачити можливості у Швеції та Фінляндії. Вони мають низку програм, тому там теж можливі проєкти з AP1000, а також з AP300. Отже, ми надзвичайно зосереджені на Центральній та Східній Європі, що добре для України та для всіх інших країн цього регіону, тому що будівельні компанії та постачальники зможуть підтримувати всі проєкти, а не лише проєкт у своїй країні.
– Яка конкретна роль Westinghouse у програмі AP1000? Чи компанія ще щось зробить, крім передачі технології? Ви збираєтеся займатися інженерією? А може навіть будівництвом? Чи можете ви розповісти про роль Westinghouse та української сторони в цьому проєкті?
– Ми ще не обговорили кожну деталь. Але загалом роль Westinghouse полягає в тому, щоб надати технологію, інженерне забезпечення та обладнання для “ядерного острова”. Ми також можемо надати проєкт для турбоагрегату, якщо замовники цього бажають. Деякі клієнти вважають за краще зробити це самостійно. Будівництвом займатиметься не Westinghouse. У нашій угоді “Енергоатом” відповідатиме за вибір і управління будівельними компаніями. Ми підтримуватимемо це. У нас є багато досвіду та порад, які ми можемо надати будівельним компаніям стосовно того, як встановити обладнання чи щось подібне, про те, яка конструкція нам потрібна.
– Технологія Westinghouse використовується на Запорізькій атомній електростанції, яка зараз окупована Росією. Чи розглядає Westinghouse будь-який судовий позов проти Росії за отримання доступу до своїх технологій або контролю над ними?
– Спочатку нам потрібно більше інформації. Ми не маємо фактичної інформації про те чи щось подібне сталося. Але, безперечно, якщо ми отримаємо таку інформацію, то вживемо всіх можливих юридичних заходів для захисту інтелектуальної власності.
– Ви розглядаєте чи обговорюєте з Україною будь-які роботи з відновлення чи допомоги для Запорізької АЕС, щойно станцію буде звільнено? Чи знаєте ви, що там потрібно зробити? І чи обговорювали ви з Україною дії, які потрібно вжити?
– Відбулися загальні дискусії на високому рівні. Ми хотіли б зробити все можливе, щоб допомогти нашим українським партнерам і громадянам у будь-якій роботі, яку потрібно виконати на запорізькій станції. Як відомо, ми останнім часом навіть не були на майданчику. Тому ми насправді не знаємо, що було зроблено чи що потрібно зробити. Проте ми були б надзвичайно зацікавлені в тому, щоб допомогти виправити все, що потрібно.
– Яка короткострокова оцінка Westinghouse щодо попиту на ринку ядерних реакторів? І як ви бачите можливу зміну попиту через 20-30 років? Які перспективи малих реакторів, середніх реакторів і реакторів великої потужності? Який ваш погляд на майбутні тенденції?
– Я б сказав, що прогноз для атомної енергетики надзвичайно позитивний. Я думаю, що світ стає дедалі відданішим ідеї декарбонізації. Майже кожна країна усвідомлює, що декарбонізація неможлива без значної кількості атомної енергії. І вона насправді є єдиним варіантом отримання потрібної кількості енергії. Відновлювані джерела енергії відіграватимуть дедалі більшу роль, але вони не можуть бути 100%-ним джерелом нашої електроенергії.
Ви побачите всі розміри реакторів, тому що всі вони мають різні переваги. Великі блоки AP1000 можуть забезпечити до 1200 МВт потужності. Це джерело великого базового навантаження навколо великих населених пунктів або великих промислових центрів. Малі модульні реактори ідеально підходять для невеликих громад або великих промислових підприємств. Крім того, мікрореактори eVinci потужністю 5 МВт ідеально підходять для віддалених застосувань, віддалених громад, які зараз використовують дизельне паливо, або для віддалених промислових підприємств, морських вантажних суден, які спалюють дизельне паливо, для нафтогазової, хімічної промисловості, центрів обробки даних тощо. Варіантів застосування мікрореакторів безліч.
За консервативними прогнозами, протягом наступних 30 років буде побудовано сотні й сотні нових реакторів. І я вірю, що це станеться. Справді вірю.
– Наскільки я розумію, у портфоліо Westinghouse є три розміри реакторів: AP1000, AP300 і мікрореактор eVinci. Планує Westinghouse розширити свій портфель чи, можливо, залишиться на цих трьох? І коли буде завершено ліцензування мікрореактора eVinci?
– Я думаю, що це три ідеальні розміри для 2027 року. AP1000 доступні сьогодні. AP300 і мікрореактор eVinci будуть доступні в 2027 році. Ці три розміри, здається, добре відповідають потребам ринку.
Проте ми працюємо над реакторами IV покоління. Думаю, що через 30 років ми будемо мати реактори з іншими характеристиками, низьким тиском, і вони за своєю суттю будуть навіть безпечнішими, ніж AP1000 і AP300, які наразі є найбезпечнішими реакторами. Ми постійно дивимося у майбутнє на нове покоління технологій.
