By 21 квітня у Виноградівській публічній бібліотеці правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив спільно з партнерами презентували книгу «Місто, з якого почалася війна» про воєнні події та життя у Слов’янську у 2014 році. Про це повідомляється на сайті СЦГІ.
Книга підготовлена ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» разом з партнерськими організаціями на основі спогадів жителів колись окупованого міста.
Під час презентації книги її автори змалювали картину життя окупованого міста. Дослідники розповіли про порушення прав цивільного населення у 2014 році в Слов’янську, вплив російської пропаганди, відсутність протидії окупації з боку місцевої влади та правоохоронних органів; залучення в процес підготовки захоплення міста священнослужителів Московського патріархату.
Події на сході України у 2014 році правозахисники порівняли із подіями окупації після 24 лютого 2022 року.
«Те, що росіяни робили в 2014 році, те ж саме вони роблять й зараз. Абсолютно така ж ситуація була під час окупації в Ірпені, Бучі, Гостомелі, у Чернігівській і Сумській областях у 2022 році. Історія розвивається по спіралі. І проблема полягає в тому, що і українці і наші західні партнери не зовсім зрозуміли те, що мало місце на Донбасі в 2014 – 2015 роках. Це певною мірою стало причиною повномасштабного вторгнення», – зауважив Андрій Москаленко, співавтор книги.
Разом з авторами книги в презентації видання взяла участь колишня полонена, волонтерка з Донецька Ірина Довгань: “Якщо згадати весну-літо 2014, то я можу сказати, що навкруги мене в Донбасі не так вже багато було якихось упорото проросійських людей. Люди жили своїм звичним життям. І кожен пересічний мешканець мріяв, що його життя стане кращим. І на цьому дуже гарно спрацювала російська пропаганда. Росія запустила інформацію, що зарплатня у людей стане в два рази більша. І частина з людей повірили, що вони будуть жити як і раніше, просто в два рази більше отримувати зарплату. А пенсії будуть такі ж як в Росії (люди вирахували, що це в чотири рази більше). Я не вірила, що хтось прийде і зробить моє життя кращим! Ми всі мусимо робити висновки, що краще жити ми можемо лише завдяки власним зусиллям”.
Своїми роздумами щодо впливу російсько-української війни поділилась Селехман Марія, керівник районного відділення Міжнародної Академії літератури і журналістики, керівник літературного об’єднання «Диво моє калинове»: “Нема такої людини, яка була байдужа. Ця війна торкнулася кожну українську родину, кожну людину, кожне серце. З цим трепетом встаєш і лягаєш”.
Письменник, житель Виноградівської громади Василь Горват під час зустрічі задав присутнім питання: “Чи можна сказати, що люди у Слов’янську та інших звільнених містах українськими військами змінили своє ставлення до російської окупації?”
“Кількість людей, що усвідомлюють себе українцями, збільшується. Багато мешканців Слов`янська після звільнення стали до лав українського війська та допомагають протистояти російській окупації. Допомога держави у відновленні і розбудові деокупованих міст Донбасу була дуже важлива. Для нас найцінніше, щоб наші діти, онуки, правнуки жили в Україні і більше не знали війни”, – зауважила Ірина Довгань.
