By За кілька місяців добігає завершення третій рік каденції депутатів Львівської міської ради. Обранці, що працюють у комісії екології, природокористування та енергозбереження називають скликання “особливим”, апелюючи до досвіду ради у період коронакризи, а згодом повномасштабного російського вторгнення. Та попри вочевидь несприятливі обставини для реалізації екополітики, їм все ж вдається зберігати оптимізм та є чим поділитися із громадськістю. Про зелені плани та перспективи їх втілення, проблеми та рішення, а також добрі практики і співпрацю з мешканцями – у тексті за результатами публічного обговорення, що днями відбулося у просторі “Розсадник”.
Простір міського садівництва та городництва “Розсадник” продовжує знайомити мешканців із тим, як формується та втілюється екополітика на рівні громади. Цього разу участь у публічному обговоренні взяли депутати комісії екології, природокористування та енергозбереження Львівської міської ради – Володимир Лучишин, Марія Чижишин та Анастасія Окряк. З січня 2021 року до середини серпня відбулося більше 70 засідань органу. Позитивом є те, що депутати працюють злагоджено, а рішення майже завжди приймаються одноголосно. Водночас кожен з обранців відзначає негативний вплив війни на планування та реалізацію довкіллєвих проєктів у Львові у контексті низки демографічних, безпекових, економічних та кадрових чинників.
«Ми стали депутатами, як вдарив ковід і практично все можливе фінансування було мобілізоване на медицину. Звідки можна його взяти? Зі шкіл – ні, з садочків – ні, дороги – ні! Страждають галузі на перший погляд якісь периферичні, але екологія зовсім не периферична” – пояснює голова комісії Володимир Лучишин, наголошуючи на тому, що вони з колегами прагнуть це виправити.
Серед позитивних зрушень за каденцію обранці називають позитивну динаміку реформи поводження з твердими побутовими відходами, що включає у себе рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, запуск станції переробки органічних відходів та будівництво механіко-біологічного комплексу.
“Ставши депутатом Львівської міської ради, я почала аналізувати освітні і екологічні програми. Зрозуміла, що жодної програми, яка б навчала культури поводження з відходами немає. А це насправді дуже важливо. Тому у 2021 році я з Олегом Котисом та Вікторією Христенко ініціювала програму “Чисте місто”, мета якої навчити дітей, учнів культури поводження з відходами” – ділиться напрацюваннями, що мають спрацювати на підсилення інфраструктури, депутатка Марія Чижишин.
Важливим результатом співпраці з виконавчою гілкою депутати вважають роботу над визначенням меж парків і скверів, що вже фіналізується у Львові та незабаром буде проведена також у межах всієї громади. На черзі – дискусія про створення наглядових рад для парків, які мали б допомогти розвивати зелені зони візійно та із залученням широкого кола зацікавлених сторін.
Водночас спроможність громади підкріплювати зелені амбіції, раніше закріплені у стратегічних документах, фінансовими рішеннями є доволі обмеженою. Під час обговорення співрозмовники неодноразово апелювали до того, що видатки на природоохоронні заходи поступаються підтримці соціальним та оборонним ініціативам, часто не готові сприйматися депутатським корпусом чи виконавчими органами. Так, для ухвалення рішення про рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища з колегами по бюджетній комісії потрібно було зустрітися на об’єкті щонайменше вісім разів. Іншим прикладом є неготовність депутатів підтримувати закупівлю саджанців-крупномірів, а комунальних органів скорочувати кратність викошування газонів.
«Для мене найбільша проблема нашої депутатської роботи в тому, що ми намагаємося затуляти дірки, намагаємося там, де тонко, щоб не порвалося, а якоїсь великої системної роботи провести насправді не вдається…. Кожен крок супроводжується величезною затратою енергії. Тому ми так гордо розповідаємо про ці наші результати. Можливо, вони не є дуже красномовні, але для нас кожен крок – це перемога” – зазначає Володимир Лучишин.
Визнаючи те, що екосвідомість містян та запит на зелені “реформи” і до війни не були високими, а з початком вторгнення ще більше втратили у актуальності, депутати наголошують на тому, що для якісних змін потрібна тривала світоглядна, просвітницька робота.
У тому числі ця робота повинна сприяти і розвитку політичної культури. “Поки люди у себе в районі не знайдуть рішення, консенсусу, перш за все, між собою, поки їхня позиція не буде спільною і вже з цією позицією не прийдуть і на депутатську комісію, і до чиновників – до того воно “не поїде”” – робить акцент на комунікаціях Анастасія Окряк. Також депутатка ділиться, що найбільш поширеною формою спілкування з мешканцями залишаються депутатські прийоми, але за всі роки каденції ще жодного разу з довкіллєвими пропозиціями на прийомах до неї не зверталися.
У сесії питань та відповідей чимало уваги було присвячено темі водойм та гідрогеології, також представники академічної спільноти та громадськості цікавилися перспективами управління популяціями диких птахів у громаді, переглядом частоти викошування газонів, реалізацією положень стратегічних документів та програм. Депутати зазначили, що з вдячністю приймуть конструктивні напрацювання від зацікавлених сторін та готові до розбудови сталої співпраці.
Відеозапис дискусії
Захід проведено ГО «Плато» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
