By Київ. 13 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Гірничо-металургійна група “Метінвест” розцінює купівлю європейськими споживачами слябів, вироблених Росією, як підтримку режиму агресора і російського військово-промислового комплексу (ВПК), закликаючи накласти заборону на постачання до ЄС у 2024 році цієї продукції.
“Заборона російського металопрокату в ЄС має поширитися на сляби у 2024. Але деякі виробники сталі кажуть про неможливість заміни джерела з РФ. Після окупації активів у Маріуполі ми повністю змінили ланцюги постачання і знаємо як це зробити в ЄС”, – стверджує генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своїй колонці для “NV Бізнес”.
При цьому він зазначив, що компанія після втрати маріупольських заводів – “Азовсталі” та ММК ім. Ілліча – перебудувала всі закупівлі та логістику, й усі прокатні активи групи в Європі працюють на слябах від інших постачальників.
“Чи використовуємо ми російські сляби? Ні, звичайно. Чи можуть європейці замінити російські сляби на своїх підприємствах? Так, звичайно. Потрібно трохи постаратися, пам’ятаючи, що до економічних питань тут долучаються й етичні. Бо купівля російських слябів – це підтримання режиму агресора й російського ВПК”, – наголосив топменеджер.
За його даними, загалом обсяг глобального ринку слябів становить близько 30 млн тонн на рік, з яких до повномасштабного вторгнення понад 10% виробляли маріупольські комбінати “Метінвесту”. Також понад 30% ринку займали російські постачальники, 25% – бразильські, а решту ділили виробники з різних країн світу.
“Метінвест” має три прокатні заводи в Західній Європі – Ferriera Valsider і Metinvest Trametal в Італії та Spartan у Великій Британії, які до 2022 року споживали щороку понад 1,2 млн тонн слябів, вироблених маріупольськими комбінатами. Логістична доступність, технологічні можливості, широка лінійка продукції та вертикальна інтеграція цих заводів зробили “Метінвест” надійним партнером у багатьох європейських будівельних проєктах, таких як, наприклад, будівництво моста в Генуї завдовжки понад 1 км.
Із втратою маріупольських комбінатів перед Метінвестом постав новий безпрецедентний виклик. Компанія мала не лише забезпечити напівфабрикатами свої європейські підприємства, що завжди були вертикально інтегрованими в загальну структуру групи та на 99% використовували сляби Азовсталі та ММК імені Ілліча, а й забезпечити їхню прибутковість.
“І ми успішно впоралися з цим викликом і не тільки не зупинили виробництво, а й навіть зберегли завантаження заводів на майже довоєнному рівні”, – констатував гендиректор.
Він пояснив, що у стислі терміни впоратися з цією проблемою допомогла швидкість ухвалення рішень. Було реорганізовано управлінську структуру й надали автономності підрозділу закупівель, що забезпечило відповідну гнучкість і ефективність у розв’язанні питань постачання. Це надзвичайно важливо в умовах волатильного ринку.
Крім того, відбулася диверсифікація постачальників. Сьогодні компанія має понад 15 постачальників з Європи та Азії. Деякі з них до 2022 року практично не були представлені на ринку продажу слябів і виробляли їх для власних потреб.
Відбулася також переорієнтація виробництва відповідно до кон’юнктури ринку. Один із заводів групи до 2022 року виробляв переважно гарячекатані рулони та значно менші обсяги товстого листа, однак у 2023 році процес переорієнтували на виробництво товстолистового прокату – це мало більшу прибутковість у нинішніх умовах.
Крім того, тривав пошук нових ринків збуту. До 2022 року продукція європейських заводів компанії практично не продавалася у країнах Центрально-Східної Європи у зв’язку з тим, що ми фокусувалися на продажу продукції з наших маріупольських комбінатів. Крім того, на цих напрямках історично високою була присутність російських виробників. Сьогодні ця територія стала певною мірою “блакитним океаном” із величезним незадоволеним попитом і, як наслідок, непоганими цінами.
“Метінвест” зробив акцент на пошуку внутрішніх нестандартних рішень. Раніше завжди вироблялися сляби тільки на його маріупольських комбінатах. Виробництво напівфабрикатів на Запоріжсталі для третіх осіб не розглядалося через технічні та технологічні обмеження. Втім, коли постало це питання, фахівці комбінату змогли налагодити виробництво слябів, придатних для прокатування базового сортаменту європейських заводів. Ці сляби в певному обсязі вже використовують наші італійські заводи, найближчим часом плануємо розпочати виробництво листа з них і на британському Spartan.
“Що робити європейцям у цій ситуації? Чи потрібно підтримувати сталеву галузь країни-агресора заради власного комфорту? Чи докласти зусиль, відмовитися від російської продукції та перестати спонсорувати вбивство мирних українців? Запитання зовсім не риторичне. Але точно можна стверджувати, що забезпечення безперебійного та, найголовніше, прибуткового виробництва листового прокату без використання російських напівфабрикатів не лише посильне, а й критично важливе завдання для європейських виробників”, – вважає СЕО.
В умовах зниження споживання сталі в ЄС за останні два роки на 7% і 5% відповідно європейським виробникам варто розглянути можливість використання незадіяних потужностей для виробництва та постачання напівфабрикатів на внутрішній ринок ЄС. І сьогодні не лише європейські контрольні органи вимагають від виробників документи, що доводять відсутність сталі російського походження у складі кінцевих продуктів. Більшість споживачів самі відмовляються ставати спонсорами війни й не купують листового прокату, виготовленого з російських слябів.
“І в цьому контексті рішення європейського регулятора заборонити імпорт готової продукції зі сталі російського походження і водночас залишити шпарину у вигляді тимчасових дозволів для напівфабрикатів виглядає нелогічним. Відповідну позицію займає і Європейська сталеливарна асоціація Eurofer, що виступила із заявою про необхідність відхилити додаткові запити на звільнення від заборони на імпорт російської сталі від декількох країн-членів, що захищають прибуткові бізнес-моделі окремих прокатних заводів. Сподіваюся, що запланована на 1 вересня 2024 року заборона експорту російських слябів, так само як і запланована на 1 квітня заборона експорту російської сталевої заготовки до ЄС, запрацюють, перекривши таким чином іще один канал залежності Євросоюзу від країни-агресора”, – резюмує Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані здебільшого в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/sankciji-proti-rf-poradi-yevropeyskim-metalurgam-yak-ne-dopomagati-agresoru-50375681.html
