By Соцмережі та сайти новин активно використовують графічні зображення для оперативного інформування читачів про важливі новини. Повідомлення про екстрені відключення електроенергії чи зміни руху транспорту часто публікують у вигляді картинок. Це зручно та інформативно для всіх, окрім людей із порушеннями зору. Спеціальні зчитувачі, якими користуються такі люди, не “бачать” картинок і кольорів, якщо вони не мають текстового опису. А це позбавляє незрячих та слабозорих людей права на отримання життєво важливої інформації.
Щороку в Україні з цією проблемою зіштовхується все більша кількість людей. За даними Національної служби здоров’я лише за 7 місяців 2023 року лікарі зафіксували 19 тисяч нових випадків порушення зору у людей – це вже більше, ніж за весь 2022 рік. Значна кількість цих людей отримали травми й порушення зору внаслідок воєнних дій. Тож забезпечення права доступу слабозорих та незрячих людей до інформації стає ще важливішим.
Шляхи вирішення цієї проблеми обговорювали 14 грудня у Києві. “Допомогти побачити у темряві” – так називалася дискусія, організована Мережею кіноклубів документального кіно DOCU/CLUB та Українсько-данським молодіжним домом. Представники медіа, громадських організацій та зацікавлені містяни зустрілися, щоб обговорити заходи із впровадження доступності інформації у ЗМІ та на офіційних сайтах, а також підписати і надіслати відповідне звернення до органів влади міста.
Розпочалася зустріч із ознайомлення з гайдом “Новини доступні кожному та кожній”, створеному у Львові в рамках адвокаційного проєкту кіноклубу Docudays UA при Львівській обласній бібліотеці. Модераторка кіноклубу Віра Карпінська разом з однодумцями зібрала кілька нескладних рекомендацій і створила покрокову інструкцію для медійників та авторів цифрового контенту, яка допоможе зробити будь-який сайт чи сторінку у соцмережах доступною для людей із порушеннями зору.
Авторкою та редакторкою цього посібника стала Катерина Алексєєнко, культурна менеджерка, координаторка проєктів з питань інклюзії у Сенсотеці – філії Львівської муніципальної бібліотеки, яка створена як доступний інклюзивний простір.
“Ми не пропонуємо унікальні методики чи нові технології. Цей посібник дуже легкий. Це просте пояснення зрозумілою мовою, як використовувати настанови з доступності, прийняті у світі. Насправді усі рекомендації вже розроблені та прописані, ними треба просто користуватися. І це зараз найбільший виклик. Наше завдання – щоб кожен і кожна могли зазирнути у гайд поліпшити альтернативний текст для незрячих людей”, – сказала Катерина Алексєєнко.
Альтернативний текст – це опис зображення для людей із порушеннями зору, який пояснює, що зображено на картинці. Він називається альтернативним, тому що зазвичай на екрані його не видно, текст зчитує тільки Screen Reader – зчитувач, який створений для допомоги незрячим людям.
Які моменти у передачі інформації треба враховувати, щоб не залишати “білих плям” для зчитувача? Про це під час обговорення говорив консультант з питань цифрової доступності ПРООН в Україні, директор “Лабораторії цифрової доступності” Дмитро Попов. Він розповів, що у липні цього року в Україні уряд прийняв постанову №757, що зобов’язує органи влади дотримуватися стандарту доступності інформації. Цей стандарт базується на міжнародних настановах з вебдоступності Web Content Accessibility Guidelines, які є основою для розробки всіх світових стандартів, і передбачає 50 обов’язкових критеріїв, яких необхідно дотримуватися.
Дмитро Попов наголосив на деяких з них:
- не можна позначати елементи зображення просто кольором, потрібно додавати текстові мітки;
- описувати фото чи зображення у соцмережах – така можливість є при редагуванні фото;
- описувати обкладинки та ілюстрації на сайтах. Текст має бути коротким, не більше 150 символів;
- додавати описи кнопок та графічних піктограм у мобільних застосунках, щоб Screen Reader міг їх ідентифікувати;
- дублювати інформацію з інфографіки у таблицях Eхel чи Google Документах – ці формати роблять її доступною для зчитувачів.
Дмитро Попов запевняє, що такі прості кроки допомагають покращити ситуацію з доступністю: “Ми в ПРООН влітку проводили регіональні тренінги з вебдоступності для державних службовців у Вінниці, Полтаві і у Львові. А в листопаді під час моніторингу побачили, що ці три адміністрації підвищили доступність на їхніх сайтах. Тобто, це об’єктивно працює і певний прогрес є.”
Учасники обговорення отримали можливість відчути, як сприймають інформацію люди з порушеннями зору. Організатори запропонували усім одягнути маски на очі й запросили на перегляд документального фільму нідерландської режисерки Астрід Буссінк “Джованні і балет на воді” з аудіодескрипцією – звукоописом, який робить фільм доступним для незрячих та слабозорих людей. Цей досвід допоміг зрозуміти, що втілення рекомендацій з доступності – не примха, а вияв поваги і забезпечення прав людей з порушеннями зору. Тож закінчилася зустріч збиранням підписів під зверненням до Київради і КМВА щодо впровадження стандартів доступності на їхніх інформаційних ресурсах та у ЗМІ. Наступний крок – отримання відповіді від органів влади міста.
