By Київ. 17 травня. ЕНЕРГОРЕФОРМА – Термін окупності першого в Україні заводу механіко-біологічної переробки твердих побутових відходів (ТПВ) вартістю орієнтовно EUR50 млн, який планують запустити на початку наступного року у Львові, може становити сім-дев’ять років, вважає директор Львівського комунального підприємства “Зелене місто” Тарас Калужний.
“Сім-дев’ять років. Якби будували без грантів, то було б більше”, – сказав він у коментарі кореспонденту Енергореформи під час відвідування будівельного майданчика в рамках зустрічі високого рівня Угоди мерів в Україні зі сталого розвитку та зеленого відновлення, що відбулася у Львові.
За його словами, вартість будівництва об’єкта становить близько EUR50 млн, з яких EUR10 млн – грантові кошти фонду FIP, за які буде закуплено обладнання, решта суми – кредит Європейського банку реконструкції та розвитку з 2017 року.
Водночас Калужний зазначив, що з повномасштабним вторгненням РФ збільшилися відсотки за кредитом – до 4,5% із приблизно 3,5%. Утім, він додав, що на екологічні проєкти гроші в європейських банках є, а також пояснив, що за прийнятою у Львові формулою ПДВ за кредитом покриває місто.
Відповідаючи на запитання про можливий рівень підвищення тарифів на вивезення сміття для жителів Львова, директор ЛКП зазначив, що документи щодо тарифів готуватимуть ближче до кінця року, але припустив, що вони можуть зрости в три-чотири рази (наразі, за його словами, становлять приблизно 40 грн/місяць).
“Тариф наразі змінювати не можна, його можна лише коригувати. Буде така можливість – будемо коригувати, виходячи з вартості палива, не більше. Але якщо можна буде змінити кардинально, то ми готуємося до цього, замовили документи, розрахунки”, – пояснив він.
Водночас він наголосив, що якісна система поводження з відходами в будь-якому місті неможлива без підвищення тарифів.
“Чи буде це громада відчувати якось сильно? Не думаю, адже напевно будуть субвенції, якісь зміни”, – зазначив керівник “Зеленого міста”.
За його словами, нині вартість вивезення сміття для перевізників становить орієнтовно 870 грн за тонну, і на цій сумі позначається те, що після закриття Грибовицького полігону ТПВ Львів не має свого полігону, а відходи вивозять у межах області.
Калужний наголосив, що сміттєпереробний завод потужністю 250 тис. тонн на рік планують запустити в січні-лютому 2024 року, і він зможе переробляти все сміття обласного центру, а також прилеглих територій.
“Екологія, дотримання стандартів ЄС – це те, без чого ми туди не потрапимо. Тому це дуже важливий проєкт. На сьогодні в Україні немає жодного механіко-біологічного комплексу, який дасть змогу виробляти якісний продукт. У нас глибинна переробка. Ніде такої немає”, – запевнив очільник підприємства.
Директор ЛКП пояснив, що механічна частина комплексу дасть змогу якісно відібрати вторинну сировину та підготувати її до виробництва RDF (паливо з відходів, Refuse-derived fuel), що є замінником вугілля та нафти й може бути використане, зокрема, на ТЕС, цементних заводах, а біологічна частина забезпечить стабілізацію відходів.
“На виході у нас буде матеріал, який можна використовувати для RDF”, – зазначив Калужний.
За його словами, ЛКП місяць тому підписало контракт з Івано-Франківським цементним заводом на постачання RDF.
“Вони отримали перші в Україні технічні умови на обробку RDF. Тому вони будуть нашим клієнтом, а ми їхнім постачальником. Це означає, що це сміття зі Львова, яке нині виїжджає на полігони, буде якісно оброблене й буде продуктом, на якому КП зароблятиме”, – описав принцип дії керівник підприємства.
Як він зазначив, усі зароблені кошти спрямовуватимуть на операційні витрати та використовуватимуть для розвитку інфраструктури у Львові.
Калужний зазначив, що на полігон після переробки піде приблизно 30% сміття, яке можна буде використовувати для присипання непереробленого сміття, вивезеного іншою територіальною громадою. Водночас як приклад він зазначив, що такий біологічно неактивний матеріал у Європі використовують під час будівництва доріг.
Сам проєкт будівництва заводу очільник ЛКП назвав дуже важким із погляду отримання всіх відповідних дозволів, ліцензій, експертиз.
“За контрактом підрядник (генпідрядник польська компанія Control Process S.A. – ЕР) має побудувати такий комплекс протягом двох років. Але ми почали у 2017 році й протягом шести років просто билися об бетонні стіни в різних інстанціях. І хоч би куди ми прийшли, всюди запитували, який це має вигляд в іншому об’єкті, але таких об’єктів немає”, – вказав на проблеми Калужний.
Одним із найважливіших аспектів таких проєктів він назвав проведення громадських слухань, що, за його словами, “реально, але непросто”.
Водночас керівник “Зеленого міста” зауважив, що екологічні проєкти у Львові реалізують комплексно, вказавши, зокрема, на відкриття компостувальної станції та рекультивацію Грибовицького полігону.
“У планах – станція збирання великогабаритних відходів, куди кожен житель міста зможе відвезти, наприклад, холодильник або пральну машину. Хочемо повністю зробити циркулярну економіку у сфері поводження з ТПВ”, – поділився планами директор ЛКП.
Як повідомлялося, Угода мерів – наймасштабніший у світі рух щодо клімату та енергії, який розпочався в Євросоюзі 2008 року. Ініціатива об’єднує 11 тис. місцевих і регіональних органів влади в 55 країнах світу. На сьогодні майже 300 українських громад долучилися до цього кліматичного руху. Вони розробили 180 планів дій, спрямованих на вирішення енергетичних і кліматичних проблем. Підписанти угоди в Україні зобов’язалися скоротити викиди СО2 на більш ніж 25 млн тонн на рік.
