By Від початку повномасштабної війни громади Сходу України отримали різний досвід життєдіяльності — в одних населених пунктах введено військові адміністрації, в інших функціонують органи місцевого самоврядування, а подекуди обидві інституції здійснюють владний управлінський вплив.
Виклики, з якими стикнулися громади Слобожанщини, та пошук шляхів їхнього вирішення стали предметом експертного обговорення «Місцеве самоврядування в умовах воєнного стану: виклики та висновки для громад Сходу України», яке відбулося 20 липня.
Віктор Бобиренко, керівник експертної групи Сумської ГО «Бюро аналізу політики», розповів про фінансовий стан громад Сумської області та їхні проблеми у відносинах з обласною військовою адміністрацією (ОВА).
За його словами, громади області, на території яких зареєстровані військові частини й вони отримують ПДФО із зарплат військових, мають великі бюджети й навіть їхнє перевиконання. Тобто фінансовий стан більшості громад задовільний. Проте в міжбюджетних відносинах не все так просто й ОВА здійснюють тиск на органи місцевого самоврядування, спостерігається повзуче згортання децентралізації.
На думку спікера, в умовах війни скасовувати децентралізацію й самоврядність громад неприпустимо. «Якщо ми боремося за європейські цінності, то повинні самі їх сповідувати. А зараз влада через Офіс Президента, через ОВА, прямо це видно, що намагається керувати й втручатися в життя громад. Я думаю, що це перебір», — зауважив він.
Питання «ціни влади» в громадах Харківської області висвітлила Вікторія Шевчук, експертка АЦ «Обсерваторія демократії».
Наскільки дорого для громади обходиться зараз місцеве самоврядування, якими є видатки на утримання управлінського апарату? «З одного боку, з процесом об’єднання громад ці видатки для громади впали. З іншого боку, йде війна, витрати за чутливими статтями бюджету, як-то освіта, охорона здоров’я громади зменшують, а витрати на власний апарат — ні. За підсумками 2022 року вони на апарат управління витратили все, що було закладено, також у бюджети на 2023 рік заклали збільшення витрат», — зазначила пані Вікторія.
Чи вартий апарат управління цих витрат, чи дійсно він приносить громаді користь, результативність та ефективність? Справа в тому, що більшість громад не має жодних критеріїв результативності.
За словами спікерки, Паспорт бюджетної програми, яким громади користуються, оцінюють свою роботу й за яким сплачують гроші, містить лише два індикатори. Перший — кількість нормативно-правових актів. Другий — кількість виконаних листів, звернень, заяв, скарг, і це контроверсійний показник, оскільки його неможливо виконувати, якщо в громаді буде все гаразд і не буде ні скарг, ні звернень тощо.
«Ситуація явно ненормальна, контроверсійна, неадекватна умовам», — зазначила пані Вікторія й озвучила дві рекомендації щодо її виправлення.
Перша рекомендація — відновлення фінансової прозорості й громадського контролю. Друга — доопрацювання нормативної бази, а саме скасування нормативних актів, які послаблюють вимоги щодо оприлюднення бюджетної документації, повернення всіх закупівель у Prozorro, доопрацювання Паспорта бюджетної програми із впровадженням релевантних індикаторів доцільності, відповідно до яких місцева влада наноситиме своїй громаді користь, а не шкоду.
Наскільки поширені сучасні інструменти публічного управління в територіальних громадах Сходу України, розповів Олег Конотопцев, експерт Мережі UPLAN. Він дослідив 16 громад, які є районними центрами, і констатує, що результати не такі втішні, як очікувалося, навіть зважаючи на війну.
Щодо застосування інструментів електронної демократії — досить активно, хоча й не всі з перевірених громад, публікують на сайті План діяльності регуляторного органу, Результати поіменних голосувань депутатів, Форму запиту на публічну інформацію. І всупереч закону не оприлюднюють Відкриті дані (опублікували лише 5 із 16 перевірених громад), Переліки об’єктів комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду (3 з 16 громад), Результати зібрань власників багатоквартирних будинків (3 з 16 громад).
Щодо місцевої демократії результати набагато кращі. А от з наданням адміністративних послуг ситуація неоднозначна, бо, за словами пана Олега, єдиний параметр, який витримали всі досліджені громади, — це публікація на сайті контактної інформації. Менш активно дотримуються вимог щодо годин прийому, дуже неактивно публікують інформацію про наявність сполучення громадського транспорту.
«Загалом ситуація така: безперечно чиновники намагаються дотримуватися законодавства, і хоч і не досконало, але більшість вимог дотримується. Найголовніше, що попри запровадження воєнного стану дуже багато вимог законодавства зберігають свою силу», — наголосив експерт.
Продовжуючи тему адміністративних послуг, Ольга Соловйова, експертка Мережі UPLAN, розповіла про корективи, які внесла в цю сферу повномасштабна війна.
У перші ж дні було прийнято рішення про припинення функціонування публічних реєстрів і роботи ЦНАП, жодні адмінпослуги не надавалися. Необхідно було скорегувати роботу державних органів або взагалі всю процедуру надання адмінпослуг, тому дуже швидко були внесені зміни до законодавства.
Роботу ЦНАП Харкова було відновлено в травні 2022 року, хоча й не з тією кількістю працівників, яка має бути. Доступ до Єдиного державного демографічного реєстру та Державного земельного кадастру місто відкрило лише у 2023 році.
Говорячи про відновлення процедури надання адмінпослуг на території Харкова, експертка наголосила на важливості повернення до роботи ЦНАП у повному обсязі, можливо відкритті в них певних банківських відділень, а також розширенні переліку адмінпослуг, які ЦНАП мали до війни.
На ще один виклик звернула увагу Ірина Бойко, експертка Мережі UPLAN, модераторка експертного обговорення, — з 15 грудня підвищується планка стандартів, оскільки закон про адмінпроцедуру вступає в силу й буде стосуватися здебільшого ЦНАП, які працюватимуть за новими правилами. За її словами, Слобожанщина не тренує своїх працівників, не навчає новому закону, ніхто в ЦНАП не знає про те, що змінюються правила, й це насторожує.
Підсумовуючи результати експертного обговорення, Ольга Мірошник, регіональна координаторка Мережі UPLAN у Харківській області, голова правління Фонду Місцевої Демократії, наголосила на глибокій обізнаності його учасників щодо практичних проблем місцевого самоврядування. Вона зауважила, що на перший план, на жаль, вийшли теми непрозорого розподілення фінансів, корупції у використанні коштів, зменшення повноважень місцевого самоврядування. Ці питання потребують прицільної уваги громадськості.
Захід організовано Центром політико-правових реформ, Фондом Місцевої Демократії за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди (USAID) або уряду США.
