By Вашингтон. 13 квітня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк оперативно випустять посібник для персоналу з обміну інформацією на кожному етапі процесу реструктуризації суверенного боргу, йдеться у спільній заяві директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої, голови СБ Давида Малпасса та міністра фінансів Індії, яка головує у G-20, Нірмали Сітхараман.
“Ми погодилися з важливістю невідкладного поліпшення обміну інформацією, зокрема щодо макроекономічних прогнозів і оцінок прийнятності боргу, на ранній стадії процесу”, – зазначили вони за підсумками проведеного в середу в рамках зборів МВФ і СБ круглого столу з глобального суверенного боргу (GSDR).
Зазначається, що в обговоренні проблем стійкості боргу, його реструктуризації та шляхів їхнього розв’язання брали участь офіційні двосторонні кредитори (Китай, Франція – як голова Паризького клубу, Японія, Саудівська Аравія, Велика Британія, США), країни-боржники (Еквадор, Ефіопія, Гана, Шрі-Ланка, Суринам, Замбія) та Бразилія – як голова у G-20 2024 року, а також представники приватного сектору (Інститут міжнародних фінансів, Міжнародна асоціація ринків капіталу, BlackRock, Standard Chartered).
Обговорення було зосереджене на діях, які можна зробити вже зараз для прискорення процесів реструктуризації боргу та підвищення їхньої ефективності.
Крім того обговорювалася роль Багатосторонніх банків розвитку (MDB) у цих процесах за допомогою забезпечення чистих позитивних потоків пільгового фінансування. Віталося надання Міжнародною асоціацією розвитку (IDA) позитивних чистих потоків і попереднє неявне полегшення тягаря заборгованості завдяки збільшенню пільг і наданню субсидій країнам, що стикаються з підвищеним ризиком боргової кризи.
Для уточнення ключових концепцій, що забезпечують передбачуваність і справедливість процесів реструктуризації боргу, найближчими тижнями буде організовано семінар з питань оцінки та забезпечення порівнянності врегулювання проблеми заборгованості.
“Крім того, буде проведено подальшу роботу над принципами, стосовно термінів погашення, офіційного призупинення обслуговування боргу на початку процесу, поводження з простроченою заборгованістю та периметру боргу, що підлягає реструктуризації, зокрема щодо внутрішнього боргу. Ця робота також допоможе уточнити можливі графіки прискорення реструктуризації боргу”, – наголосили Георгієва, Малпасс і Сітхараман.
Вони зазначили на завершення, що МВФ, Світовий банк і країни-голови G-20 продовжать тісно співпрацювати і з іншими партнерами для подальшої підтримки міжнародних заходів реагування на поточні проблеми із заборгованістю.
Як повідомлялося, напередодні затвердження МВФ наприкінці березня цього року нової чотирирічної програми розширеного фінансування для України EFF на $15,6 млрд Група офіційних кредиторів України (“Паризький клуб”) за результатами зустрічі за участю представників МВФ і СБ надала фінансові гарантії для цієї програми. Вони передбачають на період її дії (2023-2027 роки) продовження паузи (standstill) з виплат Україною боргу країнам Групи. Умовою такого відтермінування є аналогічні дії з боку приватних зовнішніх кредиторів України, переважно власників єврооблігацій.
Своєю чергою, Мінфін 24 березня заявив, що уряд України на час програми зобов’язується вжити низку заходів з управління державним зовнішнім боргом, щоб досягти трьох цілей: відновити боргову стійкість; зберегти ліквідність і зменшити дефіцит фінансування та створити необхідні умови для участі комерційного сектора в повоєнному відновленні.
“Українська влада розгляне кілька альтернативних сценаріїв реалізації необхідного режиму погашення боргу, щоб максимізувати ефективність і успіх процесу, пам’ятаючи про мету відновити доступ України до ринку якомога швидше. Український уряд найняв фінансових і юридичних консультантів для підтримки цього процесу”, – зазначив Мінфін.
Згідно із заявою Мінфіну, міністерство очікує початку переговорів із комерційними кредиторами про нову реструктуризацію на початку 2024 року, щоб завершити їх не пізніше середини 2024 року.
“Паризький клуб” 20 липня 2022 року вже робив подібну заяву про готовність призупинити обслуговування держборгу України до кінця 2023 року із закликом до утримувачів єврооблігацій України схвалити пропозицію країни щодо дворічного відтермінування виплат за ними, що й сталося в серпні того ж року.
На думку низки експертів, під час повторної реструктуризації, найімовірніше, йтиметься про можливість часткового списання боргу, на що єврооблігації України відреагували новим зниженням котирувань.
Агентство S&P минулого тижня у зв’язку з планами нової реструктуризації знизило рейтинг України в іноземній валюті з “CCC+” до “CCC” із прогнозом “негативний”. Воно також зазначило, що двосторонній борг становить лише 5% від загального держборгу, тоді як на комерційний зовнішній борг України припадає близько 20% усього держборгу. На не включені до планів реструктуризації облігації внутрішнього держборгу (як у гривні, так і у валюті) і борг міжнародним фінансовим інститутам – відповідно 40% і 35%.
За оцінками МВФ, валовий держборг України після зростання з 50,4% ВВП до 81,7% ВВП торік цьогоріч сягне 98,3% ВВП, наступного року – 105% ВВП і почне скорочуватися 2025-го – до 104,1% ВВП, опустившись до 100,2% ВВП 2027 року.
