By Київ. 5 травня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, уповільнився до 13,5% із 31,4% та 30,6% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, таку оцінку Нацбанк України (НБУ) оприлюднив в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка розпочне відновлення й одразу на 15,9%, враховуючи низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 36,9%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання уповільниться, відповідно, до 3,9% та 3,7%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 2,0% після падіння на 29,1% торік.
Описана траєкторія суттєво краща за січневу оцінку НБУ, в якій зростання за рік прогнозувалося всього на 0,3%. Тоді Нацбанк очікував спаду в першому кварталі на 19,5%, зростання в другому на 11,7%, у третьому – на 1,5% і в четвертому – на 8,2%.
На наступний рік НБУ, як і повідомлялося, поліпшив прогноз зростання з 4,1% до 4,3%, а 2025 року очікує, як і раніше, його прискорення до 6,4%.
“Базовий сценарій… зокрема, ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій припускає відчутне зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Ключовим ризиком для цього прогнозу залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні та курсові очікування, наголошує Нацбанк.
“Війна генерує й інші ризики: виникнення додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; ускладнення чи припинення роботи “зернового коридору”, а також загострення проблем, пов’язаних з обмеженнями імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами; подальші руйнування агресором енергетичної інфраструктури, які можуть призвести до поновлення суттєвого дефіциту електроенергії, що обмежуватиме економічну активність та експорт і спричинить підвищення попиту на імпортне обладнання та енергоресурси, а отже, й на іноземну валюту”, – йдеться у звіті.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
До цього ж рівня він підвищив і ризик припинення роботи “зернового коридору”, який раніше був у межах 15-25%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилена еміграція та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту), додавши до них розгортання банківської кризи в провідних країнах.
Водночас імовірність ризику відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури Нацбанк тепер оцінює нижче 15% проти 15-25% у січневому звіті.
Є у звіті і згадка про такий чинник, як “план Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк підвищив до 15-25% із менш ніж 15% кварталом раніше.
