By Охтирка початку 20 століття, втілювала багатство і розкіш купецької епохи. В центральній її частині розкинулися купецькі магазини та дохідні будинки, перші поверхи яких переважно займали крамниці зі своїми вітринами, а другі – слугували житлом власників та сховищами товарів.
Купецький магазин, що є головним героєм сьогоднішньої історії, колись ймовірно належав відомим місцевим родинам Курило чи Бондаренко. В сучасності ж, будівля довгий час слугувала осередку магазину «Фірмовий», власники якого зберігали автентичний вигляд будівлі. В 2022 році будівля постраждала внаслідок обстрілів, що велись на території Охтирки, але тодішні орендарі відновили її первісний вигляд та залучили вуличного художника для оздоблення фасаду чорно-білим малюнком замість вивіски, який ніяк не закривав і не руйнував архітектурні елементи.
Для споруди все змінилось восени 2022 року, коли вона отримала нових господарів, які, схоже, не виявляли особливої турботи про її автентичність та архітектурні особливості. Власники поспішно розпочали монтаж металоконструкцій для навісного фасаду, який приховав би за собою архітектурно-естетичні особливості будівлі. Більше того, таке «нововведення» могло б обернутись неминучим руйнуванням фасаду.
Ситуація була критичною, але наша будівля знайшла свого героя. Студент-архітектор Федір Чернов не зміг спокійно стояти осторонь, спостерігаючи, як обезцінюють та руйнують цей об’єкт спадщини. Він розпочав активну боротьбу за збереження будівлі. Не тільки соціальні мережі стали його «полем бою», він звертався до байдужих власників, намагався залучити службу архітектурного контролю, писав офіційні звернення до Сумської ОВА та Охтирської міської ради та навіть заручився допомогою журналіста Андрія Міхеєва (медіа “Правда ТУТ”). Його наполегливість і мобілізація сил дали свої результати. За короткий час було здійснено демонтаж металоконструкцій та проведено реставрацію фасаду.
Так старий купецький магазин перетворився не лише на свідка історії, але й на живий символ того, що навіть один голос може мати велике значення. Врятована автентична архітектура стала добрим прикладом реагування на навмисне пошкодження культурної спадщини через тиск на підприємців та місцеві органи влади доступними для кожного з нас методами – публікації у соцмережах, листи-звернення та співпраця з журналістами. Як результат – історична споруда таки отримала гідне опорядження і естетичний зовнішній вигляд.
Деталі – тут
