Особливості стратегічного планування постраждалих громад Миколаївщини та Херсонщини

Особливості стратегічного планування постраждалих громад Миколаївщини та Херсонщини

Із вересня 2023 року три деокуповані громади Миколаївської та Херсонської областей розпочали створювати стратегічні плани розвитку. Це один із компонентів проєкту «Підтримка волонтерських груп на передовій, просування норм міжнародного гуманітарного права та сприяння ефективному гуманітарному реагуванню в Україні», який впроваджує Мережа правового розвитку у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) за фінансування уряду Великобританії. 

Про особливості стратегічного планування в кризових умовах ми запитали кандидата політичних наук, керівника студії соціальних технологій «Garnet» Руслана Бахтиєва, який фасилітував розробку стратегічних планів у Шевченківській громаді Миколаївської та Білозерській громаді Херсонської областей.

На фото в центрі: кандидат політичних наук, керівник студії соціальних технологій «Garnet» Руслан Бахтиєв. Фото: МПР.

МПР: Чим відрізняється розробка стратегічних планів у постраждалих громадах?

Руслан Бахтиєв: Стратегічне мислення громади залежить від її наближеності до лінії бойових дій. Наприклад, для Білозерської громади Херсонської області головне — вижити. Люди вночі переживали обстріли, а зранку збиралися на стратегування. Було важко запустити в них стратегічне мислення для створення візії, місії громади. Їхній стратегічний план розвитку створюється на перспективу трьох років. На більше вони поки не бачать, адже зараз мають багато нагальних питань. До того ж, тільки-но подолають одну проблему — вона одразу виникає в іншому. Умовно кажучи, якщо щось відбудувати, туди наступного разу може прилетіти ракета.

На майбутнє громада прагне відновити ті сфери, які є традиційними для цієї області: сільське господарство, вирощування овочів, фруктів, зернових культур і в цілому відродити аграрний бізнес, продукти якого користувалися попитом і в Україні, й за кордоном. 

Попри все Білозерська громада дбає, щоб діти навіть під час зростання в умовах війни не втратили відчуття дитинства. Це дуже помітно, коли в одному із сіл громади, де хороше сховище, для дітей створюють умови, щоб вони спілкувалися, проводили разом дозвілля.

В органах місцевого самоврядування Шевченківської громади Миколаївської області працюють більш молоді фахівці, які мають стратегічне мислення. Це дуже впливає на бачення і майбутній розвиток. Наприклад, у сфері освіти до широкомасштабної війни проводили оптимізацію мережі малокомплектних шкіл. І в 2023 році цей процес триває. Це свідчить, що вони системно вибудовують свою роботу.

Розуміючи, що Херсонщина втратила спроможність постачати фрукти й овочі, Шевченківська громада планує також вирощувати їх у більшому обʼємі, зробити гуртовий ринок і організувати логістичний хаб для вантажного транспорту. Також має ідею збудувати завод для переробки будівельних матеріалів. Адже навколо багато зруйнованого житла. 

За моїм відчуттям, Шевченківська і Білозерська громади мають однакове прагнення розвиватися, робити все можливе там, де вони зараз є, незважаючи на обставини. Наприклад, коли ми працювали з радою ВПО, одним із елементів стратегічного напряму було повернутися додому — і громада думає про те, щоб створювати умови, аби люди поверталися. 

Також відзначу, що серед викликів у обох громадах — брак вільних рук і сил, щоб розвиватися та надавати послуги, транспорт та заміновані поля. Якщо розмінування роблять військові, це більш якісно та швидко. Гуманітарні місії працюють довше, хоч і так само ретельно, але через проєктні процедури втрачається час. Також розмінуванням, незважаючи на небезпеку, займаються і фермери, купуючи для цього спецтехніку. Змушені, оскільки мають бажання продовжувати свою діяльність і не можуть втрачати час.

МПР: Які ще запити стали очевидними під час стратегування?

Руслан Бахтиєв: У Білозерці в кожному селі є соціальні фахівці, але вони не можуть сповна виконувати свої функції, оскільки є загроза їхньому життю під час частих обстрілів. Якщо потрібна довідка для людини старшого віку чи з інвалідністю, вона не може поїхати, скажімо, в центр громади, щоб її отримати. В більшості сіл відсутні інтернет і світло. Виникає багато питань правового характеру, тож такі консультації були б для людей корисними.

Також у громаді змінилося багато старост. Вони прийшли з інших сфер, були активістами /-ками і самі відчувають, що їм потрібне спеціальні навчання. 

Помітною є і потреба в розвитку сільського активізму. Адже в обох громадах є активні й відповідальні люди, які не знають інструментів громадянського суспільства. Вони не дуже досвідчені, але надають соціальні послуги і роблять багато корисного на побутовому рівні. І якщо підвищити рівень їхньої підготовки, зросте і якість роботи.

МПР: Чи вдалося забезпечити представлення ключових представників усіх сфер, які планували, Шевченківської і Білозерської громад, і чи були якісь особливості?

Руслан Бахтиєв: Ми стикнулися з низьким рівнем залученості бізнесу в процес стратегування у Білозерській громаді. Наприклад, на зустріч, присвячену економічному розвитку громади, прийшли лише керівники комунальних підприємств. Проблема громади в тому, що потужних підприємств, які працювали раніше, майже немає.

У цій ситуації ми вирішили подумати про те, що можна зробити для житлово-комунального напряму. Однак і бізнес не оминули. На початку я провів глибинне інтервʼю із представником місцевого бізнесу. Він дуже багато розповів про економічний стан громади, свій погляд на проблеми. Наприклад, про потребу в будівництві доріг. Але водночас у громаді немає чоловіків, які б виконували ці роботи. Також є інша проблема — це скупчення на дорозі різної техніки, яка може перетворитися на мішень.

Зважаючи на зібрану інформацію, громада вирішила додати до стратегії елемент бачення, як вона може допомогти в розвитку бізнесу.  

Також, до прикладу, в Шевченківській громаді до стратегічного планування долучилися фахівці зі сфери культури. Часто, коли говорять про культурні заклади, мають на увазі, що вони повинні виконувати лише функцію дозвілля, забуваючи про їхню відповідальність за розвиток. Ті ж сільські бібліотеки можуть перетворитися на розвиваючі простори. І ще.. Дізнавшись про стратегічне планування Шевченківської громади, до нього за власної ініціативи приєднався поліцейський громади.

МПР: За вашими спостереженнями, як стратегічне планування вплинуло на учасників /-ць сесій?

Руслан Бахтиєв: Для них стало очевидним, що між сферами є взаємозвʼязок. Для прикладу, збиралися представники/-ці соціально-гуманітарного напряму і на своїй сесії говорили зокрема про розвиток економіки. Таким чином прослідковується розуміння, що вони повинні допомагати розвитку цієї сфери. Готувати дітей до отримання необхідних для громади професій. Робити спроможними групи, щоб не було навантаження на громаду тощо. Було помітно, що під час фасилітаційних сесій створювався діалог, ми забезпечили для цього всі умови.

МПР: Які ви бачите сильні сторони і прогалини у спроможності реалізації стратегій?

Руслан Бахтиєв: Однією з найбільших прогалин в їхній спроможності є обмеженість ресурсів, які вони мають: земля, вода тощо. Сильною стороною є те, що ця стратегія є можливістю переосмислити життя до війни та стан справ сьогодні. Тоді було складніше змінювати підходи, економіку громади. На її розвиток здебільшого впливали зовнішні гравці. Зараз люди формують своє бачення, і знаючи, що громада пережила страшні дні, відчувають свою відповідальність за неї.

У жителів громади вже є внутрішня рішучість реалізувати напрацьоване. Стратегія допоможе почати не з чистої сторінки, а з переосмисленим консолідованим досвідом. Надалі при прийнятті рішень або створенні програм за певним напрямом треба враховувати очікування та плани, які були розроблені під час стратегування — щоб вони переходили в документи, щоб це стало прикладною частиною життя громади.

Розвиток громади — це насамперед люди, які будуть її розвивати. Не умови, не потенціал, не ресурси, а саме люди, команди, які збираються. Перед лицем небезпеки кожен із них дозволяє собі бути відвертими, дотримуватися чесності у висловлюваннях. Я сприймаю це теж як можливість для розвитку.

Ця робота мене дуже надихнула. Коли їдеш на захід України, там стабільне життя і все більш-менш зрозуміло. А тут, в таких умовах, формувати стратегічне бачення — вже є героїзмом.

Для надавачів гуманітарної допомоги в Миколаївській та Херсонській областях. Щоб отримати доступ до бази даних верифікованих потреб Link потрібно надіслати запит на ldn@ldn.org.ua

administrator

Related Articles