By 9 грудня в інформаційному агентстві «Укрінформ» ГО «Життя» у партнерстві з ГО «Антикорупційний штаб» оголосили народних депутатів-переможців антипремії «Золота коса» та представників уряду, нагороджених «Золотим гальмом», за дії в корпоративних інтересах тютюнової індустрії.
Цьогорічна Золота Коса принагідно відбулася в Міжнародний день боротьби з корупцією, адже протидія законодавчим ініціативам, спрямованим на зменшення поширеності куріння серед українців, є прямою ознакою просування фінансових інтересів тютюнової індустрії.
«Мета Золотої коси — викрити політиків, які діють в інтересах тютюнових компаній. Сама діяльність тютюнової індустрії становить загрозу для життя та здоровʼя українців, а спроби заблокувати імплементацію євроінтеграційних антитютюнових норм через окремих депутатів підривають рух України в ЄС. Навіть у час повномасштабної війни транснаціональні тютюнові компанії продовжують працювати на ворога і за 2022 рік сплатили понад 7 млрд доларів до російського бюджету. Тож співпраця політиків з компаніями-колаборантами, які продають наркотичну тютюнову продукцію, є неприпустимою», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
«Переможцями» антипремії «Золота коса 2022» стали народний депутат України Мар’ян Заблоцький, який отримав Золоту косу, Євген Петруняк — здобув Срібну косу та Ігор Фріс — Бронзову. П’ятірку лідерів тютюнової антипремії замкнули народні депутати Вадим Галайчук та Давид Арахамія. Ольга Піщанська, Голова Антимонопольного комітету України, отримала спеціальний приз антипремії — «Золоте гальмо», що традиційно присуджується представникові виконавчої влади.
Народні депутати М. Заблоцький та Є.Петруняк вдруге поспіль стають призерами Золотої коси.
До журі антипремії «Золота коса 2022» увійшли: Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя»; Євген Плінський, журналіст-розслідувач, телеведучий; Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE; Наталія Соколенко, журналістка, радіоведуча; Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права; Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ; Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб».
Що означає Коса? Працюючи в інтересах тютюнових компаній, народні депутати, з одного боку, «косять» гроші, а з іншого — життя українців. Так, через спроби блокування чи послаблення регулювання тютюнових виробів та електронних сигарет, недоброчесний політик власними руками збільшує поширеність куріння, наслідки якого щорічно забирають життя 130 тисяч українців. 8 мільйонів наших громадян вже потрапили у наркотичну залежність від вживання тютюнових виробів, і половина з них передчасно помре від хвороб, спричинених тютюном.
«Кожна дія політика в інтересах тютюнової індустрії — це певна кількість людей, що у майбутньому стануть жертвами хвороб та передчасної смерті, спричиненої вживанням тютюну. Неприємно вражає, що поки військові ціною власних життів захищають інтереси українського суспільства, окремі народні депутати продовжують відстоювати корпоративні інтереси тютюнової індустрії. Сигарети або електронні пристрої для куріння, так само як кулі й снаряди, несуть смерть, щоправда, дещо відтерміновану», — підкреслив Гліб Колесов, юрист ГО «Центр демократії та верховенства права», військовослужбовець.
Нагадаємо, що у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, а отже, зобов’язалась виконувати умови Конвенції, зокрема, статтю 5.3, що закликає захищати політику охорони громадського здоров’я з боротьби проти тютюну від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії та осіб, повʼязаних з нею.
«Успішна боротьба з корупцією можлива за налагодження ефективної системи протидії. Тютюнова індустрія, просуваючи свої фінансові інтереси на законодавчому та урядовому рівні, становить високий корупційний ризик. Спроби втручання тютюнової індустрії на ухвалення політиками рішень щодо захисту населення від шкоди тютюну є очевидними. Тож за аналогією з антикорупційним законодавством, Україні варто підвищити виконання міжнародних стандартів, а саме ст. 5.3 РКБТ ВООЗ щодо декларування та звітування політиками про контакти з тютюновою індустрією», — наголосив Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб».
Виконавча директорка Smoke Free Partnership Лілія Олефір також звернула увагу на Європейський індекс втручання тютюнової індустрії, який є частиною Глобального індексу втручання тютюнової індустрії 2021 — щорічного дослідження, що вимірює ефективність урядів щодо захисту політики охорони здоров’я від втручання тютюнової індустрії. Згідно з даними індексу, у 2021 р. Україна отримала 64 бали, що на 4 бали менше, ніж у 2020 р. Саме за зниження втручання тютюнової індустрії в політику охорони здоров’я стало можливим ухвалення комплексного антитютюнового Закону 1978-ІХ наприкінці 2021 року.
Для контактної інформації: Дмитро Полонський, медіакоординатор ГО «Життя», 063 344 12 69, dmytro.p@center-life.org
Довідково: «Золота коса» була започаткована у 2011 році з метою моніторингу та реагування громадськості на випадки лобіювання народними депутатами й урядовцями України комерційних та фінансових інтересів тютюнової та продукції. Переможці антипремії визначаються шляхом суми оцінок членів експертного журі та балів за фактичні дії номінантів в інтересах тютюнової індустрії (реєстрація законопроєктів, виступи, листи, звернення, голосування, наявність активів тютюнової індустрії у структурі власності, наявність пов’язаних з тютюновою індустрією осіб).
Основні факти про переможців антипремії «Золота коса-2022»
Мар’ян Заблоцький — переможець «Золотої коси», який вже вдруге поспіль отримав першу премію. Голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та співавтор кількох альтернативних законопроєктів, які мали на меті затягнути або анулювати досягнення політики контролю над тютюном. Зокрема, законопроєкт №4358-1, який зберігав рекламу, спонсорство та продаж неповнолітнім електронних пристроїв для куріння; законопроєкт №4358-5, який запроваджував можливість відведення 50% від площі закладу ресторанного господарства для куріння е-сигарет та пристроїв IQOS, glo; законопроєкт №3044а, який знижував ставку акцизного податку на сигарети для нагрівання.
Євген Петруняк — володар «Срібної коси», який також отримує цю нагороду вже вдруге. Член Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та співавтор законопроєктів, створених напротивагу основному комплексному антитютюновому законопроєкту №4358. Долучився до створення вже зазначених законопроєктів №4358-1 та №4358-5, а також мав намір додати правку №289 до законопроєкту №4358, яка відновлювала куріння тютюнових виробів у приміщеннях закладів ресторанного господарства, що вже заборонено чинним законодавством. Окрім цього, підтримував законопроєкт №4278, яким намагався знизити акциз на сигарети для нагрівання на 30% з 1 квітня 2021 року, а також ініціював законопроєкт № 4101-2, який мав відтермінувати запровадження акцизів на ТВЕН та сигари на рівні з сигаретами з 1.01.2021 року до 1.01.2022 року. Оцінювальні втрати держбюджету у разі відтермінування підвищення вказаного акцизу становлять понад 5 млрд грн за рік.
Ігор Фріс — бронзовий призер премії. Член Комітету ВРУ з питань правової політики та ініціатор поправки №20 до законопроєкту №5616, яка повертала куріння у приміщення закладів ресторанного господарства, готелів та до інших громадських і робочих місць. Така правка порушувала Регламент Верховної Ради, адже законопроєкт не мав жодного відношення до антитютюнового законодавства.
Ольга Піщанська — переможниця у номінації «Золоте гальмо». Голова Антимонопольного комітету України, під час головування якої Антимонопольний комітет програв у суді накладення штрафу за картельну змову тютюнових виробників та дистриб’ютора “TEDIS”. Внаслідок цього було повернуто з Держбюджету до кишень тютюнової індустрії. Так, у 2020 році Антимонопольний комітет за мав повернути 2,64 млрд грн з 2,86 млрд грн, які тютюнові компанії заплатили в держбюджет, як штрафи за порушення конкуренційного законодавства.
