By Протягом вересня-грудня 2023 року МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» у партнерстві з World Health Organization Ukraine, Міністерством охорони здоров’я України, USAID та Stop Rape Now провели серію адаптованих тренінгів для працівників закладів екстренної та первинної медичної допомоги у напрямку роботи з постраждалими від сексуального насильства та насильства з боку інтимного партнера.
Питання гендерно зумовленого насильство є одним із найпоширеніших порушень прав людини у світі. Часто постраждалі не звертаються по допомогу, оскільки не знають і не розуміють, до кого вони можуть звернутись і безпечно отримати потрібну допомогу. Найближчою ланкою допомоги постраждалим є медичні працівники. Працюючи із загальними симптомами і хворобами — головний біль, втома, нетипові травми тощо, — вони здатні виявити глибші проблеми, які можуть бути пов’язані саме із вчиненням насильства.
Для того, щоб посилити спроможність медичних працівників виявляти, реагувати та запобігати випадкам насильства була створена 3-денна програма навчання для працівників бригад екстреної медичної допомоги та лікарів первинної медичної допомоги — як лікарів, так і медичних сестер/братів.
«Оскільки працівники медичної допомоги є первинною ланкою і стикаються з випадками насильства перші, нам необхідно першими мати інформацію як правильно діяти, як себе поводити з постраждалими, щоб надати повноцінну допомогу та скерувати до інших служб», — Віктор Бараннік, лікар екстреної медичної допомоги, заслужений лікар України, м. Сєвєродонецьк
«Такі знання повинні бути як для лікарів, так і для медсестер. Адже часто людина швидше звернеться за допомогою до медсестри, ніж до лікаря. Лікаря вони сприймають як того, хто призначає лікування, а інше вони очікують від медсестри», — Оксана Ситник, сімейна медсестра, м. Черкаси.
11 тренінгів успішно впроваджені для фахівців із Миколаївської, Харківської, Херсонської, Одеської, Дніпровської, Донецької, Запорізької, Полтавської, Черкаської, Сумської та Чернігівської областей.
Тренінги ВООЗ покликані забезпечити працівників закладів ПМД знаннями та навичками щодо надання послуг постраждалим особам, відповідно до настанов ВООЗ та положень національного законодавства щодо ГЗН.
«Важливо досягти того, щоб лікарі могли доступніше роз’ясняти всі моменти постраждалим і щоб постраждалі не соромились і могли вільно ділитися з нами проблемою. Щоб вони відчували, що це буде збережено між нами, а ми могли надати вчасну допомогу, щоб у людини не було зламане життя, не було депресій та стресу», — Вікторія Ніколаєнко, лікарка загальної практики сімейної медицини, м. Лозова.
Під час навчання учасники:
- формують загальне уявлення про ГЗН як проблему у сфері громадського здоров’я;
- працюють з упередженнями стосовно осіб, які постраждали від ГЗН;
- отримують знання та навички для виявлення ознак насильства та надання постраждали від ГЗН медичної допомоги, психосоціальної підтримки та спрямування до інших послуг щодо соціального захисту, безпеки і юридичного супроводу;
- систематизують інформацію про мережі направлень у області.
«Тепер знаю алгоритм своїх дій для того, щоб людина опинилася в безпеці і отримала психологічну підтримку, соціалізуватися, почала нове життя і не боялася піти від кривдника. Тепер я можу розповісти, що є виплати, що є спеціальні кімнати, де вона може жити, що є захист поліції та інших служб», — Мар’яна Байдалюк, лікарка загальної практики сімейної медицини, м. Первомайськ
Під час тренінгу фахівці також опановують навички самодопомоги разом із тренерами. Адже дуже важливо дбати про власне здоров’ям, щоб мати ресурс допомагати іншим.
«Після тренінгу змінилось ставлення до себе, коли ми розбирали тему гострого стресу і посттравматичного стресового розладу. Я в Херсоні була 9 місяців. Це окупація, визволення, а потім в сусідній дім прилетіла ракета і це було так страшно, що ми зібрали речі за 3 хвилини і виїхали. Я майже рік знаходжусь в іншому місті і в голові періодично спливає той страх. І я думаю в мене теж є ця проблема. Тому потрібна самодопомога», — Віта Самодіна, лікар-педіатр, м. Херсон.
Залучення фахівців медичних закладів до програм захисту постраждалих від насильства – є одним із аспектів міжсекторальної взаємодії на рівні громад. Розбудова спроможності медичних працівників у наданні допомоги і підтримки постраждалим від ГЗН дозволяє формувати та розвивати культуру соціуму, де насильство є неприйнятним.
