By Київ. 15 травня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Пов’язані зі спадщиною справи, а також обмеження роботи державних реєстрів стали однією з проблемних точок роботи нотаріусів із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” юристи.
Як повідомив агентству керуючий партнер адвокатського об’єднання “Юридична компанія “АРЕС”, член Асоціації правників України Роман Чумак, зокрема, від початку війни основні труднощі в роботі нотаріусів були пов’язані з обмеженнями їх повноважень щодо реєстраційних дій стосовно юросіб і фізосіб-підприємців та нерухомості. Деякий час реєстраційні дії здійснювали тільки держреєстратори, а через зупинення роботи Держреєстру прав на нерухоме майно неможливо було зареєструвати купівлю/продаж нерухомості.
“Вирішення цих проблем залежало від темпів деокупації і, відповідно, пристосування суспільства до воєнних умов життя”, – сказав він.
Чумак також зазначив, що невирішеною залишається проблема оформлення спадщини після смерті громадян Росії та Білорусі, зокрема тих, які постійно проживають в Україні.
“Не всі нотаріуси згодні реєструвати спадкові справи в таких ситуаціях. Також складнощі виникають і під час вирішення питання податкового резидентства померлого і, як наслідок, визначення розміру податку від вартості спадкового майна або відсутності такого податку взагалі”, – сказав він.
Окрім того, Чумак звернув увагу на проблему визначення терміну для прийняття спадщини під час воєнного стану. Зокрема, за його словами, влітку 2022 року було ухвалено низку нормативних актів, до загальних шести місяців на прийняття спадщини додано ще чотири місяці. Отже, загалом термін прийняття спадщини, згідно з цими нормативними актами, становить десять місяців. Водночас Верховний Суд виключає можливість застосування 10-місячного терміну на прийняття спадщини в умовах воєнного стану і наполягає на застосуванні шестимісячного терміну, встановленого Цивільним кодексом України, оскільки він є актом вищої юридичної сили.
“Це питання так і залишається спірним”, – констатує юрист.
Водночас він сказав, що загалом система нотаріату в Україні від початку війни спрацювала ефективно, нотаріат подолав виклики, які перед ним постали через воєнні дії.
У свою чергу старша юристка київського офісу Baker McKenzie Ельмаз Абхаірова нагадала, що впродовж першого півріччя війни доступ нотаріусів до реєстрів поступово поновлювався в регіонах України, де не тривали або були завершені бойові дії. Зокрема у квітні 2022 року в деяких регіонах уже частково відновили доступ до Держреєстру прав на нерухоме майно. У травні було відновлено, хоча і з обмеженнями, функціонування Держземельного кадастру. Водночас до червня 2022 року було обмежено доступ до Єдиного реєстру судових рішень, оскільки доступ надавали тільки суддям і правоохоронцям.
“Нотаріуси звертали увагу на проблеми з доступом до цього реєстру і неможливість перевірки судових рішень, які фізично клієнти надавали нотаріусам”, – сказала вона.
За словами Абхаірової, наразі доступ до певних реєстрів блокується в районах ведення бойових дій, а на деяких територіях, де бойові дії не тривають, доступ до них досі відсутній.
“Є деякі проблеми із затримками розблокування доступу. Це унеможливлює роботу нотаріусів і змушує людей їхати за десятки і навіть сотні кілометрів у пошуках найближчого нотаріуса, який має доступ до реєстрів і надає відповідні послуги”, – сказала вона.
Водночас юристка нагадала, що Нотаріальна палата України час від часу ініціює відповідні звернення до Мін’юсту для вирішення проблеми. Зокрема у березні 2023 року палата зверталася до Мін’юсту з приводу відновлення роботи держреєстрів у деяких містах і районах Миколаївської, Сумської та Дніпропетровської областей.
Окрім того, за словами Абхаірової, на початку лютого 2023 року виникли технічні проблеми, пов’язані з обміном інформацією між електронними системами ДЗК і ДРРП через оновлення програмного забезпечення і, можливо, відключення електроенергії.
“Неможливість обміну інформацією спричинила затримки нотаріальних та реєстраційних дій щодо земельних ділянок. Цю проблему вже усунуто”, – наголосила юристка.
У свою чергу старший юрист АО “Гладкий, Яценко та Партнери” (Запоріжжя), член Асоціації правників України Марина Шершакова сказала, що більшість проблем, які виникали за час повномасштабного вторгнення, були не з вини самих нотаріусів.
“Наприклад Мінреінтеграції на певний час внесло Запорізький район до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Тобто Запоріжжя вважалося таким, де ведуться бойові дії, тому був заблокований доступ до всіх реєстрів, які використовує нотаріус у своїй діяльності”, – сказала вона.
При цьому Шершакова також зазначила, що найскладніша ситуація залишається з веденням спадкових справ і видачею свідоцтва про право на спадщину”. Зокрема, згідно з чинним законодавством України, спадкову справу відкривають тільки один раз і тільки в одного нотаріуса. Винятком є вчинення нотаріальних дій у спадкових справах, зареєстрованих у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не завершених, таке вчинення здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Україні території за зверненням спадкоємця.
“Більшість нотаріусів від початку повномасштабного вторгнення виїжджала до безпечніших регіонів України. Громадяни, які мали намір отримати свідоцтво про право на спадщину, були позбавлені такої можливості, оскільки нотаріус, у якого заведена спадкова справа, перебував в іншому регіоні й не мав можливості видати таке свідоцтво. Ця проблема виникла в перші два тижні війни”, – сказала вона.
Крім того, Шершакова назвала ще одну проблему від початку повномасштабного вторгнення, коли після смерті спадкодавця право на отримання спадщини виникло у двох осіб, наприклад у сина і дочки спадкодавця.
“Якщо дочка раніше за свого брата подала нотаріусу заяву про вступ у спадщину, тобто спадкова справа вже відкрита в одного нотаріуса. У такий спосіб син спадкодавця мав би подати таку заяву тому самому нотаріусу, однак якщо нотаріус вирішив на певний час виїхати до безпечнішого регіону, то другому спадкоємцю (сину) треба було очкувати, доки нотаріус повернеться на робоче місце”, – прокоментувала вона.
Як зазначили опитані агентством юристи, повітряні тривоги не створюють проблем у роботі нотаріусів, а в судовій практиці наразі не зафіксовано позовів щодо проблем, які виникли в роботі нотаріусів у період дії воєнного стану.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України 9 травня ухвалив постанову “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану”, що дасть можливість забезпечити об’єктивну можливість функціонування державних електронних ресурсів і безпосередній доступ жителів територій, що мають невисоку інтенсивність бойових дій, до адміністративних послуг.
