Співпраця у форматі менторства набуває все більшої популярності в Україні, зокрема й серед представників громадського сектора. Водночас залишається багато запитань: що таке менторство або менторінг, для кого він, як ментор/ка взаємодіють з менті й чим допомагають?
У мережі легко знайти визначення, що менторство — це процес взаємодії більш досвідченої в певній сфері людини, яка працює будь-деінде з менш досвідченою, при якому відбувається передача знань, навичок, умінь.
Саме тому на початку свого шляху як менторка я помилково вважала, що мій пʼятирічний досвід співпраці, координування, налагодження системи збору й опрацювання даних зі спеціалістами офісів Мережі правового розвитку — це й було менторство.
Але коли заглибилася, то помітила різницю між менторством і наставництвом. Адже ментори зазвичай зовнішні, запрошені спеціалісти, а наставники — внутрішні.
Наставники зменшують плинність кадрів в організації, прискорюють адаптацію нових працівників, розвивають колективний дух. А ментори можуть бути індивідуальними чи колективними, проте — не безпосередніми членами організації.
При цьому важливо підкреслити, що ментори вказують шлях, але відповідальність за його проходження лежить виключно на менті.
Завдання ментора — допомогти знаннями й досвідом, а не виконати за вас частину роботи. Тому ще на старті важливо розрахувати власні сили та ресурси.
Для кого актуальне менторство?
По-перше — для молодих лідерів і лідерок громадського сектора, для тих, хто нещодавно прийшов у сектор з бізнесу, влади або волонтерства.
За результатами дослідження стану громадянського суспільства в умовах війни, в Україні радикально збільшилося число нових благодійних організацій (БО). Загалом за 2022 рік зареєстровано 6367 нових благодійних та 2760 громадських організацій (ГО). Найбільша кількість нових БО і ГО у 2022 році з’явилися в Києві, Київській області, Львівській, Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях.
По-друге — для тих лідерів і лідерок ГО та БО, які відчувають втому, не розуміють, як бути далі, мають труднощі з мотивуванням і залученням людей. Для тих, кому потрібна підтримка у тому, щоб налагодити системну діяльність в організації, запровадити нові напрямки діяльності чи повернутися до того, що існувало раніше.
По-третє — для тих, хто думає про відновлення України, має ресурси й запит на поглиблення знань, вдосконалення навичок використання інструментів адвокації, проєктного менеджменту, організаційного розвитку.
На перший погляд, може здатися, що тут йдеться про всіх. Але я б хотіла зауважити, що якщо ви застрягли в рутині, вам бракує часу для запровадження змін або є гостра потреба у відновленні сил, то ймовірно краще звернутися до інших спеціалістів.
Як знайти свого ментора чи менторку та побудувати взаємодію?
Якщо узагальнити, то або ви обираєте спеціаліста самостійно, особисто домовляєтеся про частоту взаємодій і результати співпраці, або ж подаєте заявку на участь у менторських програмах, що допомагають розвинути визначені компетенції, поглибити ваші знання та вміння у тій чи іншій сфері.
Як приклад, з 2020 року діє Менторська програма для підсилення адвокаційних та інших спроможностей організацій громадянського суспільства, що впроваджується у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України». Особливість цієї Програми у тому, що організації-ментори працюють з організаціями-менті.
Ще одну менторську програму проводить ГС «Освітній дім прав людини в Чернігові». Вона покликана підтримати правозахисників, журналістів і лідерів та лідерок громадського сектору, які покинули свої домівки через окупацію території України росією та потребують прихистку, підтримки й допомоги з відновленням діяльності громадських організацій.
Також є менторські програми для жіночих, інклюзивних, ветеранських організацій, регіональних ЗМІ тощо. Тут все залежить від запиту.
Головне — від початку співпраці озвучити та синхронізувати очікування менті та ментора, максимально чітко визначити, які навички ви плануєте прокачати, чого досягнете під час взаємодії, які матимете кількісні та якісні результати на кожному з етапів і по завершенню співпраці.
Щоб сформулювати реалістичні, досяжні результати, важливо провести аналіз і зрозуміти, який стан наразі, з якою швидкістю вам доведеться рухатися, скільки зусиль докладати.
Після визначення мети, точки В, й аналізу початкової точки А можна братися до винайдення маршруту, визначення формату, каналів і частоти взаємодії з ментором.
Знайти оголошення про старт менторської програми можна на сайті ГУРТ, Громадський простір, Спільнокошт. Також можна отримати грант для оплати послуг ментора індивідуально, наприклад, за підтримки ІСАР «Єднання» у межах «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», чи скористатися послугами платно й водночас підтримати ЗСУ, наприклад, на платформі «Ментори в тилу».
Про результати співпраці з ментором чи менторкою — на реальних прикладах
Минулого року у межах Менторської програми 3.0 я працювала з ГО «Дамо дітям рухатися» — організацією, що виступає за запровадження проактивного, рухливого навчання у школах. Тоді організація працювала над встановленням у львівських школах парт-конторок, тобто парт, які дозволяють навчатися стоячи та сидячи.
Участь у менторській програмі, за словами Тетяни Кочірко, юристки організації, не дала опустити руки після початку повномасштабного вторгнення.
«Мені здається, що якщо б ми були самі, то знову й знову відкладали б роботу над впровадженням парт-конторок у школах, бо кому це потрібно під час повномасштабної війни. Та завдяки співпраці з менторкою нам вдалося побачити картину ширше, визначити покроковість завдань і те, що потрібно вже зараз готуватися до відновлення освітнього процесу. Менторка допомогла нам запустити дослідження впливу використання парт конторок на освітній процес і здоров’я дітей в Польщі. Також під час співпраці ми зрозуміли, що в адвокації головне — знайти ключову проблему та розуміти, який орган за що відповідає і з яким запитом до кого йти. Вдячні Анні, що структурувала нашу діяльність, допомогла дисципліновано ставитися до виконання взятих на себе зобовʼязань», — говорить Тетяна.
Голова ГО «Центр громадської активності «Перемога» Валентина Чугуєвець, ВПО з Луганської області, брала участь у тримісячній менторській програмі «Освітнього дому прав людини в Чернігові». У ході співпраці визначені ролі та зони відповідальності кожного члена команди, складено посадові інструкції, залучено проєктного менеджера, започатковано нові партнерства. До прикладу, організація давно мріяла запустити навчання з фінансової грамотності для молоді через симуляційну гру для підлітків «Життєвий капітал». Але завдяки новим контактам, встановленим під час менторської програми, вперше отримала замовлення та провела чотири гри з молоддю Пантаївської громади.
Валентина Чугуєвець розповіла: «Я мала страхи перед стартом менторської програми. Але коли менторка допомогла скласти чіткий план, то вдалося повірити в себе та у свою команду. Наша команда побачила свої сильні й слабкі сторони, побачила, як ми доповнюємо один одного. Нам вдалося багато чого вперше: провести онлайн марафон, створити YouTube канал, домовитися про запуск факультативу з соціального підприємництва у трьох школах міста Олександрія. Я навчилася шукати нових людей у команду, а це великий виклик і новий досвід для мене. Та головне, я відновила свій бізнес, яким займалася 10 років назад, повірила, що зможу, незважаючи на те, що я пенсіонерка, а в країні зараз продовжується війна».
Також впродовж 2022-2023 року я співпрацювала з командою ГО «Терне берша». Спочатку керівник організацій Костянтин Мусенко звʼязався зі мною, коли шукав тренера для проєкту організації за підтримки Українського жіночого фонду. І я допомогла підібрати відповідних кваліфікованих тренерів, надала рекомендації щодо організації та проведення освітніх заходів.
Згодом у рамках проєкту «Волонтер ПЛЮС» та за підтримки ЮНІСЕФ і ГО «СКЦ «Задзеркалля» організація запросила мене розробити індивідуальну менторську програму для їх команди, посилити організаційну спроможність, допомогти з розробкою нових проєктних пропозицій.
Ось що каже: «Хоч ми існуємо вже давно, проте було чимало питань неорганізованості, в організації “шкутильгала” документація. За декілька сесій з менторкою я знайшов для себе ті пазли, яких мені як керівнику не вистачало для повної картини. Частину поставлених завдань ми реалізували, частину — ще ні. Але тут, я б сказав, простіше навчити, ніж перевчити. Загалом можу сказати, що співпраця була продуктивна та легка для сприйняття. Надалі плануємо стратегічну співпрацю з Анею та її командою».
У підсумку
Звісно, кожен лідер та лідерка здатні самотужки проаналізувати проблеми, визначити першопричини, скласти план та покроково рухатися до його втілення.
Проте набагато швидше запустити та налаштувати організаційні процеси, провести стратегічне планування, розробити та втілити проєкт, спланувати й втілити адвокаційні кампанії за допомогою ментора або менторки.
Залишається вирішити: брати участь у відкритих конкурсах і долучатися до менторської програми, яка вже діє, чи звертатися індивідуально й домовлятися про співпрацю особисто.
Анна Орловська, менторка, тренерка, засновниця соціального підприємства ТЦ “Мозаїка”