By Київ. 4 квітня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Попит на мінеральні добрива після продовження зернової угоди зріс приблизно на 15-17%, на ринку спостерігається нехарактерний для квітня бум на ринку добрив, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
“Наразі ми бачимо нехарактерний для квітня бум на ринку добрив. За попередніми оцінками, зростання попиту – мінімум плюс 15-17%. До аграріїв повернулася впевненість, вони вкладаються в ЗЗРи та добрива – у ті продукти, які прямо впливають на врожай і досить швидко окупаються протягом аграрного циклу”, – сказав Арестархов.
Він нагадав, що цьогоріч спостерігалося нестандартне зміщення періоду пікового сезонного попиту – приблизно на два місяці: з багатьох причин фермери, особливо з територій, близьких до лінії фронту, до останнього відкладали рішення про купівлю мінеральних добрив.
“У лютому і березні заводи Ostchem знижували ціни на добрива через зниження цін на газ. Нам вдалося “розігріти” ринок – на початку березня попит активно зростав. Серйозним каталізатором усього цього процесу стала зернова угода – попит у березні зріс іще більше”, – зазначив експерт.
За його словами, за два тижні після укладення зернової угоди аграрії більш активно розпродають свій товар, який раніше зберігався на складах. У підсумку вони отримують більше обігових коштів для забезпечення посівної.
Арестархов уточнив, що цей тренд стосується дрібних і середніх фермерських господарств: багато хто з них вичікував і до березня не розпродавав зерно, зберігав його на складах, оскільки оптові гравці – міжнародні трейдери та холдинги, що скуповують зерно, встановлювали на внутрішньому ринку досить низькі, на їхню думку, ціни скупки зернових.
“Був значний відкладений попит, тривале вичікування стало натягнутою тятивою, яка наразі вистрілила. Хтось, нарешті, дочекався своєї черги в портах або в “Укрзалізниці”, хтось – хороших цін на кукурудзу і пшеницю на внутрішньому ринку. Товар відправлено, виручку отримано і в них з’явилося більше обігових коштів. Плюс допомагають субсидовані урядом кредитні програми. Ми бачимо поступове відновлення кредитування угод із добривами, працюють вексельні схеми”, – описав ситуацію представник Group DF.
За його словами, відсутність чіткого розуміння щодо періоду, протягом якого діятиме зернова угода – 60 днів чи 120 – мотивує фермерів активно розпродавати запаси.
“Логістичні проблеми фермерів до кінця не вирішені – потужностей для зберігання в країні все ще недостатньо, обсяги перевезення залізницею та автотранспортом обмежені, Миколаївські порти заблоковані, при цьому ціна перевалки в Одесі зросла в рази. Логічно, що багато хто хоче на новий сезон звільнити свої потужності для зберігання зернових і підготуватися до різних сценаріїв. Багато чого залежатиме від того, як працюватиме зернова угода з кінця травня”, – сказав Арестархов.
Він зазначив, що в групі бачать рішучість аграріїв провести успішну посівну “за будь-яку ціну”, що додає оптимізму всім суміжним ринкам, пов’язаним з аграрним. “Тому Ostchem не знижує завантаження своїх промислових майданчиків”, – наголосив представник Group DF.
На його думку, продовження угоди в травні з 60 до 120 днів приведе до подальшого зростання споживання на ринку добрив.
“За позитивного сценарію, ринок (добрив) може відновитися на довоєнні рівні вже до початку 2025 року. Ключові фактори, що визначають подальший розвиток ринку мінеральних добрив, – це терміни закінчення війни і ціни на газ, основний інгредієнт для виробництва азотних добрив. Продовження зернової угоди і поступове зняття логістичних обмежень дасть агросектору зниження витрат і зростання маржинальності. Для ринку добрив сигнали нині позитивні”, – резюмував він.
Як повідомлялося, на початку лютого азотний холдинг Ostchem, що входить до Group DF, повідомив про планове збільшення завантаження потужностей із випуску мінеральних добрив черкаського “Азоту” з 30% до 70%, а “Рівнеазоту” – до 50% через сезонне зростання попиту.
Group DF раніше оцінила обсяг споживання українським ринком у 2022 році аміачної селітри в 1 млн тонн (імпорт – 330 тис. тонн); карбаміду – 410 тис. тонн (імпорт – 225 тис. тонн); КАС – 580 тис. тонн (імпорт – 190 тис. тонн), заявивши про очікуване зростання споживання добрив у 2023 році на 15-20%.
