By Пропозиції громадських протитуберкульозних організацій до 2-го читання проекту Закону України «Про подолання туберкульозу в Україні», реєстраційний номер 9147
Шановні панове! З0 травня 2023 року Верховною Радою України був розглянутий і прийнятий у першому читанні Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні», реєстраційний номер 9147.
Аналіз тексту законопроекту свідчить про те, що його автори, на нашу думку, недостатньо врахували положення Глобальної стратегії та цілей в галузі профілактики, лікування і боротьби із туберкульозом, затвердженої 67-й сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (травень 2014 року), яка на даний час є основоположним документом у сфері подолання туберкульозу в світі (далі – Стратегія).
Зокрема, Стратегія констатує, що «для того, щоб зупинити епідемію туберкульозу, буде потрібно подальше розширення масштабів і рівня охоплення заходами лікування і профілактики туберкульозу; розробка систем і політики для створення сприятливих умов і поділу відповідальності; а також активна розробка і використання нових засобів лікування та профілактики туберкульозу на основі цілеспрямованих наукових досліджень та інновацій».
З метою залучення до обговорення проекту Закону та надання пропозицій до Верховної Ради України, БО «Українці проти туберкульозу» спільно з партнерськими організаціями з Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом» звернулися до партнерських організацій для підготовки пропозицій і доповнень до цього законопроекту, а саме до:
- Академічних, наукових установ,
- Обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування,
- Лікарів – фтизіатрів, інфекціоністів, епідеміологів,
- Представників закладів охорони здоров’я, окремих лікарів – експертів,
- Представників фармацевтичних компаній,
- Фахівців з фармацевтичною освітою,
- Професіоналів у галузі охорони здоров’я,
- Фахівців з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я,
- Інших зацікавлених осіб.
На основі отримання пропозицій до цього законопроекту, до Верховної Ради України опрацьовані матеріали були подані до депутатських фракцій, груп у Верховній Раді України та проведені відповідні дії з адвокації їх прийняття.
Обґрунтування основних пропозицій до Законопроекту.
- Туберкульоз не лише інфекційна, а, в першу чергу – соціально-небезпечна хвороба. Це означає, що її чинники мають політичні, соціальні, економічні, культурні тощо коріння, а наслідки негативно впливають на стан здоров’я і якість життя населення, несуть в собі загрозу економіці і національній безпеці нашої держави.
- Сьогодні проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного значення через невпинне зростання темпів його поширення серед населення України.
Принцип галузевого управління складним соціальним об’єктом, яким є епідемія туберкульозу, зокрема суто медичний підхід до аналізу епідеміологічних показників перешкоджає своєчасному прогнозуванню перспектив розвитку епідемії туберкульозу та розробці відповідного плану національної міжвідомчої протидії його викликам, внаслідок чого епідемія туберкульозу залишається надзвичайно загрозливою не тільки для життя та здоров‘я наших громадян, а, за великим рахунком, надає підстави вважати цю ситуацію, як загрозу національній безпеці української держави, становить перешкоду на шляху до європейської інтеграції України.
Ось чому державна політика протидії захворюванню на туберкульоз не може бути успішною, якщо спрямована на подолання викликів туберкульозу виключно медичними засобами, не передбачаючи, в основі своїй, комплексний підхід, який сприятиме усуненню докорінних соціально-економічних причин та наслідків поширення в Україні епідемії туберкульозу.
- Тому в Законі туберкульоз має бути визначений як особливо небезпечна соціальна інфекційна хвороба, а не як проста хвороба, яка викликається мікобактерією.
- Як вже зазначалося, Глобальна стратегія ВООЗ протидії туберкульозу до 2035 року пропонує багатовідомчий і багатосекторальний підхід. Тобто це такий спосіб організації державних заходів щодо запобігання розвитку туберкульозу та інших соціально небезпечних хвороб коли сфера відповідальності держави за дотримання епідемічного благополуччя населення поділена між центральними та відповідними місцевими органами виконавчої влади, які безпосередньо і не належать до медичної галузі (охорони здоров’я), а є керованою іншими відомствами. наприклад, у сфері соціального захисту, освіти, охорони природи, сільського господарства, енергетики, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ тощо.
При цьому, галузеве державне управління у сфері протидії захворюванню на туберкульоз продовжує здійснюватися виключно в рамках організації медичної профілактики, медичної та соціальної допомоги, організації санітарної освіти та виховання. Ефективне державне управління у сфері соціально небезпечних хвороб має ґрунтуватись на розвиткові горизонтальних зв’язків між різними органами державної влади і представниками громадянського суспільства. Перелік цих органів влади додається нижче.
- Це, в свою чергу, ставить на порядок денний соціальну профілактику туберкульозу, або комплекс соціально-економічних заходів держави щодо покращення умов та способу життя, навколишнього середовища, виховання тощо, спрямованого на створення умов, що унеможливлюють появу нових випадків інфікування туберкульозом, а також передбачають здійснення діяльності, спрямованої на послаблення негативного впливу цієї інфекційної хвороби на суспільство як соціальної системи загалом.
За умов такого комплексного підходу, профілактика у сфері запобігання поширенню туберкульозу повинна здійснюватися шляхом виявлення, усунення або нейтралізації причин та умов, що підтримують персистенцію її біологічного збудника серед представників окремих соціальних груп та серед широких верств населення.
- Без всього зазначеного нинішня редакція Закону втрачає будь який сенс, адже Україна фактично відкидає міжнародні рекомендації і продовжує протидію туберкульозу, як і 20 років тому, виключно у площині медичних заходів.
- Зокрема, пропонуємо такі формулювання до положень Закону:
ПРОПОЗИЦІЇ
Пропозиція викласти пункт 14 Розділу I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ проекту Закону України «Про подолання туберкульозу в Україні» в наступній редакції:
14) туберкульоз – соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу (замість запропонованої до першого читання редакції цього пункту – туберкульоз – інфекційне захворювання, що викликається мікобактерією туберкульозу)
Пропозиція викласти пункт 15, Розділу I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. Стаття 1. Визначення термінів проекту Закону України «Про подолання туберкульозу в Україні» в наступній редакції:
15) багатогалузевий і багатосекторальний підхід до подолання туберкульозу – спосіб організації державних заходів щодо подолання туберкульозу, при якому сфера відповідальності держави за дотримання епідемічного благополуччя населення поділена між центральними та відповідними місцевими органами виконавчої влади, які безпосередньо не належать до медичної галузі (охорони здоров’я), і є керованою іншими відомствами, а саме:
центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки
центральним органом виконавчої влади у сфері культури
центральним органом виконавчої влади у сфері внутрішніх справ
центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики
центральним органом виконавчої влади у сфері міграції
центральним органом виконавчої влади у сфері праці
центральним органом виконавчої влади у сфері етнополітики
центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів
центральним органом виконавчої влади у справах ветеранів
центральним органом виконавчої влади з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій
центральним органом виконавчої влади у сфері інфраструктури
центральним органом виконавчої влади з питань молодіжної політики, фізкультури і спорту
центральним органом виконавчої влади у сфері оборони
центральним органом виконавчої влади у сфері юстиції
центральним органом виконавчої влади у сфері телебачення і радіомовлення
Національною поліцією
Кабінету Міністрів України розробити і затвердити повноваження зазначених органів державної виконавчої влади у сфері протидії туберкульозу та постійно координувати і контролювати їх виконання.
(замість запропонованої до першого читання редакції цього пункту – багатогалузевий і багатосекторальний підхід до подолання туберкульозу – спосіб організації державних заходів щодо подолання туберкульозу, при якому сфера відповідальності держави за дотримання епідемічного благополуччя населення поділена між центральними та відповідними місцевими органами виконавчої влади, які безпосередньо не належать до медичної галузі (охорони здоров’я), і є керованою іншими відомствами ( у сфері соціального захисту, освіти, охорони довкілля, сільського господарства, енергетики, надзвичайних ситуацій, виконання покарань і пробації, внутрішніх справ тощо).
Пропозиція доповнити Розділ IІ. Державна політика у сфері подолання туберкульозу, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в цій сфері, стаття 3, пункт 1 Основні засади державної політики у сфері подолання туберкульозу:
…затвердження Загальнодержавних цільових соціальних програм протидії захворюванню на туберкульоз, стратегій з подолання туберкульозу та планів заходів з їх виконання; (замість запропонованої до першого читання редакції цього пункту – затвердження державних програм, стратегій з подолання туберкульозу та планів заходів з їх виконання;)
За результатами прийняття даного Закону Верховною Радою України українські протитуберкульозні організації планують інформувати ВООЗ, ООН та інші міжнародні структури на рахунок відповідності даного Закону Глобальній стратегії ВООЗ протидії туберкульозу до 2035 та іншим міжнародним рекомендаціям.
Вся інформація розміщується на сайтах: БО «Українці проти туберкульозу» – https://stoptb.org.ua/ , ГО Експертна спільнота пацієнтів України https://patient-expert.org.ua/ (в розділі – Громадська експертиза)
Контактна емейл – адреса stoptb@ukr.net
З повагою, за дорученням Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом», Віталій Руденко
Більше на сайті БО «Українці проти туберкульозу» https://stoptb.org.ua/
