Окрім фахівців із супроводу є ще один напрям підтримки ветеранів — фахівець, який допомагає відновленню ментального здоровʼя та працює за моделлю «рівний — рівному». Часто можна почути від військових та ветеранів, що вони не бажають спілкуватися із цивільними психологами чи ділитися своїми переживаннями навіть з близькими, бо ті не мали такого досвіду, а отже, і не можуть бути належною підтримкою. Натомість принцип «рівний — рівному» передбачає коло підтримки, де комунікують люди, які пережили схожий досвід, і модерує це коло така ж людина.
Водночас цього фаху наразі немає у класифікаторі професій, однак в Україні почали створювати підґрунтя для навчання та розвитку таких спеціалістів. В межах адвокаційної кампанії, яку проводить Мережа правового розвитку в партнерстві з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку розповідаємо детальніше про існуючі напрацювання.
На фото: експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Ольга Горбаньова
«Такі спеціалісти є, але на жаль, поки що за місцем роботи вони оформлюються абсолютно на різні спеціальності. І часто це тому, що не знають, як і куди їх оформити, адже у класифікаторі професій цієї наразі немає. Тому зараз ми на етапі створення нової професії в нашій країні, щоб ці спеціалісти могли знайти місце роботи і держава давала ці місця в закладах охорони здоров’я — в госпіталях, реабілітаційних центрах, центрах життєстійкості, центрах ментального здоров’я, мобільних бригадах, тобто покриття насправді дуже широке», — каже експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Ольга Горбаньова.
Центр є консультативно-дорадчим органом, що відповідає за організацію і впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», що була ініційована першою леді України Оленою Зеленською. Тут варто згадати і наголосити ще й на тому, що сьогодні Україна особливо ретельно дбає про стан громадян, — нещодавно у першому читанні затвердили законопроєкт про психічне здоров’я. Особливе місце займає і питання про ментальний стан українських ветеранів, саме тому активно впроваджують також і новий метод.
«Сьогодні існує чимало груп підтримки, до прикладу, дружини військових, які чекають. Жінки військовополонених, жінки, які втратили. Коли ми проходили чи проходимо цей досвід, то розуміємо, якою мовою і про що говорить людина…
Чому я на цьому наголошую? Сьогодні в нашій країні можна побачити дуже багато тренінгів на тему “рівний — рівному”, багато спеціалістів і неспеціалістів про нього говорять. І ми часто можемо почути, до прикладу, психолог, який працює з військовими, чи не психолог — говорить про те, що він/вона працює за цим методом. Коли ти ставиш питання, за яким принципом він/вона рівний до військових, починається розбір сенсу і цінностей цього методу. Тому перше і найголовніше, що ми маємо розуміти, — принцип цієї рівності означає, що я такий самий чи така сама, як і ти, маю рівноцінний досвід», — розповідає Ольга Горбаньова.
Щоб впровадити роботу за цим методом професійно та на всеукраїнському рівні Центр заручився підтримкою іноземних колег. Налагодили співпрацю з Каліфорнійським університетом, який розташований у Сан-Дієго, Інститутом психіатрії Київського Національного університету Шевченка і Міжнародним Центром обміну технологіями в Україні. Першу групу підготовки таких фахівців набрали ще минулого року, перший тренінг проводили в Празі. Впродовж року мали супервізії, де навчалися і наші тренери, і викладачі з Каліфорнії.
«Досвід, який сьогодні має Україна, — унікальний. Не можна сказати, що ми можемо взяти досвід будь-якої країни, перекласти на нас — і це буде працювати. Тому тут було таке двостороннє навчання: ми навчалися у них, вони — у нас, щоб адаптувати всі ці методики під наш запит і ті реалії, які у нас сьогодні», — ділиться Ольга Горбаньова.
У першу групу входили ветерани, які мали бойовий досвід, а також ті, хто мав досвід ампутації, полону, різного роду складності та травматичний досвід. Також навчання пройшли представники управлінської сфери Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, сектору безпеки і оборони, щоби готувати не тільки спеціалістів, а й менеджерську ланку, яка буде надалі ухвалювати рішення, впроваджувати цей метод і направляти спеціалістів у свої підрозділи.
«Наразі є вже затверджена сертифікована програма навчання спеціалістів первинного контакту за принципом “рівний — рівному” в університеті Шевченка. І з наступного року ми будемо відкривати набір на навчання для ветеранів, які в майбутньому працюватимуть за цим методом. Навчатимуть безпосередньо викладачі університету Шевченка, військового університету, Каліфорнійського університету і ветерани, які пройшли перше навчання для тренерів минулого року.
Це сертифікований курс, який триватиме близько шести місяців, бо спеціаліста із методу “рівний — рівному” неможливо підготувати за один день чи кількагодинний тренінг. На національному рівні наразі це єдина сертифікована державна програма. Вона буде безкоштовною для ветеранів, оскільки оплачуватиме це держава», — каже фахівчиня Ольга Горбаньова.
Фахівчиня наголошує: важливо розуміти, що спеціаліст з методу «рівний — рівному» не є надавачем чи сервісом з певних послуг. Це навіть не спеціаліст із послуг психічного здоров’я чи будь-якого іншого сектору. Це людина, що надає підтримку на шляху до сервісу. Бо перш ніж ветеран прийде до психолога, психотерапевта чи психіатра, він має зрозуміти, що йому ця допомога потрібна і він має бути до неї готовим. І от саме оцю готовність йому допомагає в собі знайти спеціаліст із методу «рівний — рівному».
Також ця людина не є фасилітатором, бо йдеться не просто про модерацію і злагоджену комунікацію у певній групі, а середовище, де людина може відкритися. Ці спеціалісти мають мати навчальну базу. Для вступу на програму з напрямку «рівний — рівному» є три ключові умови:
- власний бойовий досвід
- власна реабілітація (завершальний етап) — фізична чи психологічна
- базова вища освіта.
«Коли людина сама проходить реабілітацію, по-перше, вона знає зсередини, як це відбувається, і має базові навички для розпізнання: може побачити в людини психічні розлади, залежності, будь-які інші питання, які можуть бути гострими, та допоможе в подальшому направити, підказати, куди рухатися, щоб це змінити. У таких моментах окрім навчання та сертифікації має бути достатньо розвинута емпатія. Потрібно відчувати, що ти готовий цим займатися, готовий щоразу повертатися в чиїсь невидимі травми і бути там провідником», — переконує Ольга Горбаньова.
Військовий психолог, автор ютуб-каналу «У моїй голові» Андрій Козінчук зазначає, що підтримка «рівний рівному» не надасть стовідсоткової допомогу ветеранам/кам, але допоможе зробити перший крок. Адже в багатьох випадках ключовим барʼєром є не відсутність фахівця, до якого можна звернутися, а саме необхідність подолати страх критики, пригноблення, приниження гідності тощо. Після такої підтримки, постраждалі вже будуть готові прийняти допомогу від інших фахівців.
На фото: військовий психолог, автор ютуб-каналу «У моїй голові» Андрій Козінчук
«Рівний — рівному» рекомендується всім тим, хто мають травматичний досвід. Особливо для ветеранів, які мають складнощі з комунікацією. Буває так, що людина приходить на групу «рівний-рівному» і нічого не говорить, не бере участь, здається, але групова динаміка впливає на цю неї. На третій-пʼятій зустрічі вона вже може щось говорити і робити. Найголовніше, що ця людина дозволяє собі допомогти. По суті, група «рівний-рівному» — це якраз захід для того, аби дозволити іншим людям тебе підтримати, тобі допомогти, бо з цим є величезна проблема», — розповідає Андрій Козінчук.
Групи підтримки у форматі «рівний — рівному» можна створити на базі громадської організації чи ветеранського простору, проініціювати її може зацікавлена людина. І поки відбувається становлення інституту спеціалістів за напрямом «рівний — рівному», залишаємо покликання на посібник із створення такої групи.
Матеріали за темою
- Яких фахівців держава надає ветеранам та демобілізованим, чому вони потрібні та як це допомагає?
- Підтримка ветеранів: чому так важлива нова ініціатива Уряду для громади та родин захисників
- З турботою і повагою: що таке ветеранський простір та як він може виглядати і працювати
- Повернення до цивільного життя: як громади створюють простори підтримки ветеранів
Створено в межах адвокаційної кампанії, що проводить Мережа правового розвитку в партнерстві з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку
Авторка: Оленка Гелетюк, експертка з комунікацій, засновниця і головна редакторка «ГЛУЗD»